Рішення № 96580682, 27.04.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/280/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Довгопол М.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

16 січня 2021 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (далі-відповідач, ТУ ДСА в Полтавській області) про визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо нарахування та виплати судді Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 30.06.2020 із застосуванням статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з обмеженням суддівської винагороди 10 розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020; зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди судді Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 30.06.2020, обчисливши її відповідно до статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та виплатити недоотриману частину.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що указом Президента України №272/2018 від 07.09.2018 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Глобинського районного суду Полтавської області. Вказує, що розмір суддівської винагороди позивача за період з 18.04.2020 по 30.06.2020 не відповідає розміру, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Вважає, що норма Закону України №553-ІХ від 13 квітня 2020 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", якою доповнено Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" статтею 29 та встановлено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, обмеження нарахування суддівської винагороди у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, не відповідає Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а тому законодавче обмеження не може бути застосовано під час визначення позивачу розміру суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 30.06.2020.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

09.02.2021 до суду надійшов відзив Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області /а.с. 25-29/, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що Законом України №553-ІХ від 13 квітня 2020 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" доповнено Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" статтею 29, якою встановлено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, обмеження нарахування суддівської винагороди у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. Зауважував, що у рішенні Ради суддів України №22 від 24 квітня 2020 року зазначено, що обмеження, встановлені Законом України №553-ІХ, слід застосовувати виключно до частини суддівської винагороди, заробітної плати, грошового забезпечення, розрахованих з 18 квітня 2020 року, пропорційно до кількості відпрацьованих у місяці робочих днів. Виплата суддівської винагороди з 18.04.2020 по 27.08.2020 нараховувалася та виплачувалася відповідно. Вказував, що з огляду на те, що положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у редакції Закону України №553-ІХ від 13 квітня 2020 року на момент виникнення спірних правовідносин були чинні, у відповідача були відсутні підстави для їх невиконання. Також, зауважив, що рішення КСУ від 28.08.2020 №10-р/2020 на спірні правовідносини з 18.04.2020 по 30.06.2020 не може виплинути, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до прийняття такого рішення. Крім того, зазначив, що з 28.08.2020 суддівська винагорода позивачу нараховувалася та виплачувалася без обмеження її максимальним розміром 10 мінімальними заробітними платами у розмірі станом на 01.01.2020.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. призначено підготовче судове засідання на 11 год. 00 хв. 11 лютого 2021 року /а.с.20-21/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року встановлено позивачу семиденний строк з дня отримання ухвали для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України. Встановлено відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України. Встановлено наступний порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів під час розгляду справи по суті: дослідження письмових доказів. Закрито підготовче провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 11 березня 2021 року /а.с.57/.

03 березня 2021 року до суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 340/1916/20 з огляду на подібність правовідносин у цій справі та справі, що розглядається /а.с.61/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі /а.с.63/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року витребувано від Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області обґрунтовані пояснення щодо достатності коштів (бюджетних асигнувань), виділених ДСА України, для виплати суддівської винагороди (зокрема, й позивачу) з урахуванням вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" без обмежень, які встановлені статтею 29 Закону № 249-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ) за період з квітня по червень 2020 року; відомості щодо фінансування витрат на виплату суддівської винагороди за вказаний період, включаючи бюджетні запити та обсяги фактичного фінансування, відомості щодо фактичного використання бюджетних коштів Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області за період з квітня по червень 2020 року на суддівську винагороду та оплату праці; документи на підтвердження зазначених пояснень та відомостей (кошторис, щомісячні розписи видатків із змінами тощо). Оголошено перерву у судовому засіданні до 25 березня 2021 року 12 год. 00 хв /а.с.64/.

Учасники справи у судове засідання 25 березня 2021 року не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України /а.с.67, 68/.

Позивач надіслала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити /а.с.92/.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити за відсутності його представника /а.с.29/.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на положення частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Наказом ТУ ДСА в Полтавській області "Про зарахування на посаду судді ОСОБА_1 " №29/к від 03.03.2011 /а.с.47/ та наказом Глобинського районного суду Полтавської області "Про зарахування ОСОБА_1 на посаду судді Глобинського районного суду Полтавської області" від 04.03.2011 №5/ОСс /а.с.48/, на підставі Указу Президента України "Про призначення суддів" №209/2011 від 14.02.2011, зараховано ОСОБА_1 з 04.03.2011 на посаду судді Глобинського районного суду Полтавської області, з окладом згідно штатного розпису.

Указом Президента України "Про призначення суддів" №272/2018 від 07.09.2018 ОСОБА_1 призначено у місцевий загальний суд на посаду судді Глобинського районного суду Полтавської області /а.с. 10-14/.

Наказом Глобинського районного суду Полтавської області "Про призначення на посаду судді ОСОБА_1 " від 10.09.2018 №11/ОС-с, на підставі Указу Президента України №272/2018 від 07.09.2018, призначено ОСОБА_1 на посаду судді Глобинського районного суду Полтавської області з 07.09.2018. Встановлено ОСОБА_1 , судді Глобинського районного суду Полтавської області, щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу з 07.09.2018, у зв`язку з наявністю стажу роботи 07 років 06 місяців 27 днів станом на 07.09.2018 /а.с. 49/.

Наказом Глобинського районного суду Полтавської області "Про зарахування стажу роботи в галузі права та встановлення щомісячної доплати за вислугу років судді ОСОБА_1 " від 14.11.2018 №12/ОС-с зараховано ОСОБА_1 , судді Глобинського районного суду Полтавської області, стаж роботи в галузі права 3 (три) роки як такій, що станом на 05.08.2018 має стаж роботи на посаді судді 10 років 05 місяців 02 дні. Встановлено ОСОБА_1 , судді Глобинського районного суду Полтавської області, щомісячну доплату за вислугу років з 07.09.2018 (дата набуття повноважень) у розмірі 30 % посадового окладу, у зв`язку з наявністю стажу роботи 10 років 06 місяців 04 дні станом на 07.09.2018 /а.с. 50/.

Наказом Глобинського районного суду Полтавської області "Про надання додаткової відпустки суді ОСОБА_1 " від 16.03.2020 №4/В-с надано ОСОБА_1 , судді Глобинського районного суду Полтавської області додаткову відпустку, як одинокій матері, за 2019 рік тривалістю 10 календарних днів з 30.03.2020 по 08.04.2020, включно /а.с.51/.

Наказом Глобинського районного суду Полтавської області "Про надання частини щорічної основної відпустки ОСОБА_1 " № 10/В-с від 16.04.2020 надано ОСОБА_1 , судді Глобинського районного суду Полтавської області, частину щорічної основної відпустки за період роботи з 27.02.2020 по 26.02.2021 тривалістю 1 календарний день, робочий оплачуваний – 17 квітня 2020 року /а.с.53/.

Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області "Про обмеження заробітної плати, грошового забезпечення працівників ТУ ДСА України в Полтавській області, суддів та працівників апаратів місцевих загальних судів Полтавської області" №31/од від 28.04.2020 /а.с. 43/ відповідно до частини першої статті 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №553-ІХ від 13 квітня 2020 року визначено:

1. З 01 квітня 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року;

2. Відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди суддям, обмежуючи максимальним розміром 47230,00 грн. на місяць згідно роз`яснень Мінекономіки №3502-06/26135-01 від 23 квітня 2020 року;

3. Не враховуються у максимальному розмірі заробітної плати суми: допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги на оздоровлення при наявності щорічної відпустки (грошової допомоги державним службовцям відповідно до статті 57 Закону України «Про державну службу»); матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; оплати щорічної відпустки; компенсаційні виплати при звільнення, вихідна допомога.

Розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата часу щорічної відпустки визначаються згідно з чинним законодавством без врахування зазначеного обмеження.

4. Враховуються у максимальному розмірі заробітної плати: оплата часу відпусток, що не належить до щорічних; оплата часу службових відряджень; сума індексації заробітної плати; доплати за додатковий обсяг роботи (за суміщення професій (посад), виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, розширення зони обслуговування та збільшення обсягу виконуваних робіт); інші компенсаційні та стимулюючі виплати (надбавки, доплати, премії).

Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області "Про обмеження заробітної плати, грошового забезпечення працівників ТУ ДСА України в Полтавській області, суддів та працівників апаратів місцевих загальних судів Полтавської області" №35/аг від 30.04.2020 /а.с. 44/ відповідно до частини першої статті 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №553-ІХ від 13 квітня 2020 року, рішення Ради суддів України від 24 квітня 2020 року №22, листа Державної судової адміністрації України №10-8610/20 від 29 квітня 2020 року визначено:

1. З 18 квітня 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року;

2. Відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди суддям, обмежуючи максимальним розміром 47230,00 грн. на місяць згідно роз`яснень Мінекономіки №3502-06/26135-01 від 23 квітня 2020 року;

3. Не враховуються у максимальному розмірі заробітної плати суми: допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги на оздоровлення при наявності щорічної відпустки (грошової допомоги державним службовцям відповідно до статті 57 Закону України «Про державну службу»); матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; оплати щорічної відпустки; компенсаційні виплати при звільнення, вихідна допомога.

Розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата часу щорічної відпустки визначаються згідно з чинним законодавством без врахування зазначеного обмеження.

4. Враховуються у максимальному розмірі заробітної плати: оплата часу відпусток, що не належить до щорічних; оплата часу службових відряджень; сума індексації заробітної плати; доплати за додатковий обсяг роботи (за суміщення професій (посад), виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, розширення зони обслуговування та збільшення обсягу виконуваних робіт); інші компенсаційні та стимулюючі виплати (надбавки, доплати, премії).

Згідно з табелем обліку використання робочого часу Глобинського районного суду Полтавської області з 01.04.2020 по 30.04.2020 /а.с.39/ суддя ОСОБА_1 відпрацювала 14 робочих днів, перебувала у відпустці протягом 9 календарних днів.

Відповідно до розрахункового листа за квітень 2020 року /а.с.38/ ОСОБА_1 у квітні 2020 року нараховано суддівську винагороду за 14 робочих днів у сумі 54652,00 грн, при цьому сума обмеження суддівської винагороди 10-ма розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, склала – 23165,33 грн. До суддівської винагороди у розмірі 17700,32 грн за 8 днів відпустки у квітні, нарахованої та виплаченої у березні 2020 року /а.с.38/, та 1 день відпустки у розмірі 3903,71 грн, нарахованої у квітні, було застосовано обмеження у розмірі 5860,70 грн. Також, ОСОБА_1 була виплачена допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу – 63060,00 грн, до якої обмеження не застосовувалося.

Згідно з табелем обліку використання робочого часу Глобинського районного суду Полтавської області з 01.05.2020 по 31.05.2020 /а.с.40/ суддя ОСОБА_1 відпрацювала 19 робочих днів.

Відповідно до розрахункового листа за травень 2020 року /а.с.38/ ОСОБА_1 у травні 2020 року нараховано суддівську винагороду за 19 робочих днів у сумі 81978,00 грн, при цьому сума обмеження суддівської винагороди 10-ма розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, склала – 34748,00 грн. Також судді ОСОБА_1 перераховано обмеження суддівської винагороди 10-ма розмірами мінімальної заробітної плати за квітень 2020 року та донараховано суддівську винагороду за квітень 2020 року у розмірі 9927,99 грн та 5860,70 грн.

Згідно з табелем обліку використання робочого часу Глобинського районного суду Полтавської області з 01.06.2020 по 30.06.2020 /а.с.41/ суддя ОСОБА_1 відпрацювала 20 робочих днів.

Відповідно до розрахункового листа за червень 2020 року /а.с.38 зворотній бік/ ОСОБА_1 у червні 2020 року нараховано суддівську винагороду за 19 робочих днів у сумі 81978,00 грн, при цьому сума обмеження суддівської винагороди 10-ма розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, склала – 34748,00 грн. При цьому у червні 2020 року судді ОСОБА_1 було донараховано суддівську винагороду за дні відпустки у липні 2020 року у розмірі 39206,86 грн та 7128,52 грн без застосування обмеження.

Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області "Про внесення змін до наказу "Про обмеження заробітної плати, грошового забезпечення працівників ТУ ДСА України в Полтавській області, суддів та працівників апаратів місцевих загальних судів Полтавської області №35/аг від 30.04.2020" від 13.07.2020 №59/аг доповнено наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області "Про обмеження заробітної плати, грошового забезпечення працівників ТУ ДСА України в Полтавській області, суддів та працівників апаратів місцевих загальних судів Полтавської області" №35/аг від 30.04.2020 пунктом 6 такого змісту: "6. Скасувати наказ ТУ ДСА України в Полтавській області від 28.04.2020 № 31/од" /а.с.45/.

Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області "Про перерахунок суддівської винагороди суддям, заробітної плати працівникам ТУ ДСА в Полтавській області та апаратів місцевих загальних судів" №82/аг від 01.09.2020, відповідно до рішення Конституційного суду України від 28.08.2020 №10-р/2020, пункту 2 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що вважати таким, що з 28.08.2020 втратив чинність наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області "Про обмеження заробітної плати, грошового забезпечення працівників ТУ ДСА України в Полтавській області, суддів та працівників апаратів місцевих загальних судів Полтавської області" №35/аг від 30.04.2020. Відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди суддям, заробітної плати працівникам ТУ ДСА України в Полтавській області та апаратів місцевих загальних судів без обмеження максимального розміру 47230,00 грн на місяць з 28.08.2020 /а.с.46/.

Не погодившись з діями відповідача щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 30.06.2020 із застосуванням статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік, позивач звернулася до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема судоустрій, судочинство, статус суддів.

Відповідно до частин першої та другої статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Таким чином, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02 червня 2016 року (надалі – Закон № 1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (частина друга статті 4).

Відповідно до положень частин першої та другої статті 135 Закону 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Пунктом 1 частини третьої вказаної статті передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною четвертою статті 135 Закону 1402-VIII встановлено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Згідно з частинами п`ятою - восьмою статті 135 Закону 1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу. Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду – 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

18 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 553-IX від 13 квітня 2020 року, яким доповнено Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" статтею 29 наступного змісту:

"Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.

Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті)".

У рішенні від 11 березня 2020 року №4-р/2020 у справі № 1-304/2019 (7155/19), в якій розглянуто конституційне подання Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Законів України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII, "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16 жовтня 2019 року № 193-IX, "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, Конституційний Суд висловив позицію, що однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід`ємною складовою його статусу; зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що розмір суддівської винагороди встановлюється виключно Законом України "Про судоустрій і статус суддів", на що безпосередньо вказує частина друга статті 130 Конституції України. Тобто Закон України "Про судоустрій і статус суддів" є спеціальним нормативно-правовим актом по відношенню до встановлення розміру суддівської винагороди. При наявності розбіжностей між загальним і спеціальним нормативно-правовими актами перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Оскільки Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 553-IX від 13 квітня 2020 року не скасовано норму Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02 червня 2016 року щодо розміру суддівської винагороди, при визначенні розміру суддівської винагороди відповідач повинен був керуватись вимогами статті 135 Закону № 1402-VIII, а не статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 553-IX від 13 квітня 2020 року), застосування якої прямо суперечить нормі статті 130 Конституції України.

Також, слід врахувати, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007). Конституційний Суд України наголошував на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Твердження відповідача про те, що територіальне управління може проводити нарахування і виплати лише в рамках законодавства України в межах видатків Державного бюджету, є слушним, однак воно не нівелює висновок суду про необхідність застосування при нарахуванні і виплаті суддівської винагороди спеціального Закону № 1402-VIII.

При цьому суд зауважує, що за приписами статті 148 Закону № 1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, апеляційної палати вищого спеціалізованого суду, а також у цілому щодо апеляційних, місцевих судів. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.

Конституційний Суд України неодноразово звертав увагу на недопустимість обмеження законом незалежності суддів, зокрема їх належного матеріального забезпечення, зміни розміру суддівської винагороди, рівня довічного грошового утримання суддів у відставці (рішення від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013, від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018, від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, від 11 березня 2020 року № 4-р/2020).

Конституційний Суд України зазначав, що гарантії незалежності суддів зумовлені конституційно визначеною виключною функцією судів здійснювати правосуддя; законодавець не може свавільно встановлювати або змінювати розмір винагороди судді, використовуючи свої повноваження як інструмент впливу на судову владу (абзаци сьомий, восьмий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2020 року № 4-р/2020).

Отже, обмеження суддівської винагороди є посяганням на гарантії незалежності суддів.

Жодних належних та допустимих доказів того, що розмір бюджетних видатків на суддівську винагороду не дозволив відповідачу виплатити суддівську винагороду в повному обсязі, відповідач суду не надав.

Варто також зазначити, що обмеження розміру суддівської винагороди шляхом внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", всупереч вимогам частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону № 1402-VIII, а також юридичній позиції Конституційного Суду щодо незалежності суддів, зумовило ситуацію, з огляду на яку відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, вчинив дії, що порушують права та гарантії судді.

Також, слід врахувати, що за правилами частин третьої, четвертої статті 148 Закону № 1402-VIII, ДСА України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА України.

Відповідно до статті 149 Закону № 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону № 1402-VIII у зіставленні з положеннями частин першої, другої, п`ятої статті 22, частини першої статті 23 БК України, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України. Відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2020 рік).

Матеріалами справи встановлено, що станом на 01.04.2020, згідно з кошторисом на 2020 рік (з урахуванням довідок про збільшення бюджетних призначень) бюджетні призначення на оплату праці за КЕКВ 2111 становили 179 655 800,00 грн /а.с.95-98/.

При цьому суд бере до уваги, що станом на 01.04.2020 річний фонд суддівської винагороди суддів місцевих суддів Полтавської області (без застосування до суддівської винагороди обмеження) становив 140 174 511,00 грн, що підтверджується розрахунком річного фонду суддівської винагороди на 2020 рік /а.с.80/.

Після набрання чинності Закону №553-ІХ від 13.04.2020 бюджетні призначення на виплату суддівської винагороди не були скорочені, що не заперечується і самим відповідачем.

За таких обставин, беручи до уваги те, що виплата суддівської винагороди відповідачем здійснюється в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі та яким станом на 01.04.2020 передбачено бюджетні призначення на оплату праці за КЕКВ 2111 у сумі 179 655 800,00 грн, враховуючи те, що станом на 01.04.2020 річний фонд суддівської винагороди суддів місцевих суддів Полтавської області становив 140 174 511,00 грн, який після набрання чинності Закону №553-ІХ від 13.04.2020 не був скорочений, тому є підстави стверджувати, що невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі, і, як наслідок, виникнення заборгованості з її виплати (перед позивачем), є результатом дій/рішень ТУ ДСА в Полтавській області, який мав змогу виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду у розмірі, що встановлений статтею 135 Закону № 1402-VIII.

Відтак, суд дійшов висновку, що належним відповідачем у цій справі є саме ТУ ДСА в Полтавській області, який є розпорядником коштів щодо Глобинського районного суду Полтавської області.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що дії щодо нарахування та виплати судді Глобинського районного суду Полтавської області суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 30.06.2020 із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" вчинені Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області з порушенням вимог частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02 червня 2016 року, а тому є протиправними.

Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди судді Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 30.06.2020, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Щодо клопотання позивача про допущення до негайного виконання рішення суду в частині нарахування та виплати суддівської винагороди за один місяць, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Перелік судових рішень, які виконуються негайно, визначено положеннями статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу пункту 1 частини 1 якої негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи ту обставину, що судом питання про стягнення суддівської винагороди не вирішувалося, натомість, в якості належного способу відновлення порушеного права визначено зобов`язання відповідача провести перерахунок суддівської винагороди, тому відсутні підстави для допуску до негайного виконання рішення в частині нарахування та виплати суддівської винагороди за один місяць.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (вул. Соборності, 17, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 26304855) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо нарахування та виплати судді Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 30 червня 2020 року із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди судді Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 30 червня 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звернення рішення до негайного виконання в частині нарахування та сплати суддівської винагороди за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол