Рішення № 96580534, 28.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2855/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування для обчислення стажу при призначенні пенсії ОСОБА_1 періоду роботи з 27.07.1988р. по 26.05.1992р. у військовій частині пп 57695-П; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії з дати її призначення з урахуванням при розрахунку стажу періоду роботи з 27.07.1988р. по 26.05.1992р. у військовій частині пп 57695-П з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Ухвалою суду від 10.03.2021р. відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що 26 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, що підтверджується розпискою-повідомленням та для призначення пенсії ОСОБА_1 до відповідача подавалась трудова книжка, відсканована копія якої наявна в матеріалах пенсійної справи. Як вказав позивач, за даними особистого кабінету на офіційному Веб-порталі Пенсійного фонду України позивач дізнався, що його страховий стаж становить 35 років 9 місяців, хоча за трудовою книжкою стаж більший. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 25.01.2021 року звернувся до відповідача із заявою про зарахування до загального страхового стажу для обчислення пенсії періоду роботи згідно з записами в трудовій книжці, а саме період роботи з 27.07.1988 року по 26.05.1992 року у військовій частині пп 57695-П, що суттєво впливає на розмір пенсії, адже коефіцієнт стажу є однією зі складових у формулі для розрахунку пенсії. Проте, відповідач листом від 08.02.2021 № 1598-1176/Г-02/8-1500/21 повідомив, що при розрахунку страхового стажу не враховано період роботи з 27.07.1988 по 26.05.1992 у військовій частині пп 57695-П, оскільки запис про звільнення завірений печаткою, яка не читається. Позивач вказав, що вважає, що відповідач при призначенні пенсії ОСОБА_1 діяв протиправно, оскільки недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії та, що що робота в періоди роботи у військовій частині підтверджуються належними записами, наявними у трудовій книжці.

31.03.2021р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що страховий стаж позивача обчислений на підставі наданих документів, а саме: трудової книжки, довідки про навчання №17арх від 17.02.2020, військового квитка, диплома про навчання, довідок про стаж (від 13.02.2020 №Г-78/184, від 22.01.2020 №1423-Г-11.1-21, від 15.01.2020 №3) і даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, та складає 35 років 9 місяців 26 днів. Відповідач вказав, що при розрахунку страхового стажу не враховано період роботи з 27.07.1988 по 26.05.1992 у військовій частині пп57695-П, оскільки записи до трудової книжки внесені з порушенням вимог Інструкції №58, а саме в записі звільнення проставлений відбиток печатки, яка не читаться.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 09.02.2020р. призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне стархування».

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою від 25.01.2021р. повідомити чи враховано до страхового стажу періоди роботи з 27.07.1988р. по 26.05.1992р. у військовій частині пп57695-П; у разі якщо не враховано-врахувати періоди роботи з 27.07.1988р. по 26.05.1992р. у військовій частині пп57695-П(а.с.14).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.02.2021р. повідомлено ОСОБА_1 , що до страхового стажу не врахований період з 27.07.1988р. по 26.05.1992р., оскільки записи внесені з порушенням Інструкції №58, а саме в записі про звільнення проставлений відбиток печатки, яка не читається (а.с.15).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно ст.48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пунктом 1 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку №637).

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993р. затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до п.1.1 «Загальні положення» Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, відомості якої підлягають врахуванню при визначенні стажу роботи особи.

Довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, приймаються для підтвердження трудового стажу лише у випадку відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 05.07.1978р. у період роботи з 27.07.1988р. по 26.05.1992р. позивач працював у військовій частині пп57695-П.

Вказані записи (№12-14) виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, завірені підписом та печаткою роботодавця.

Щодо посилання Пенсійного фонду на нечитабельність печатки, суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

В постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці (неправильними чи не точними) щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано. При цьому, при вирішенні спору суд враховує, що позивач жодним чином не впливає на дотримання порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі недоліки у внесених в ній записах.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування для обчислення стажу при призначенні пенсії ОСОБА_1 періоду роботи з 27.07.1988 по 26.05.1992 у військовій частині пп 57695-П та відповідно зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії з дати її призначення з урахуванням при розрахунку стажу періоду роботи з 27.07.1988р. по 26.05.1992р. у військовій частині пп 57695-П з урахуванням вже отриманих сум пенсії, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви та оскільки вимозі про зобов`язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу вимогу позивача не стягувався, суд вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 908,00грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування для обчислення стажу при призначенні пенсії ОСОБА_1 періоду роботи з 27.07.1988р. по 26.05.1992р. у військовій частині пп 57695-П.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії з дати її призначення з урахуванням при розрахунку стажу періоду роботи з 27.07.1988р. по 26.05.1992р. у військовій частині пп 57695-П з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385, м.Одеса, вул. Канатна,83) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра