Рішення № 965803, 05.09.2007, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2007 р. Справа № 19/270

За позовом Закрите акціонерне товариство "Ей-І-Ес Рівнеенерго" Рівненський міський район електричних мереж

до відповідача Обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Рівне"

про стягнення в сумі 484324 грн. 34 коп.

Суддя Тимошенко О.М.

Представники:

Від позивача : представник Кузьмарук С.С., Шевчук І.Д.

Від відповідача : представник Левчук О.В.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 484324,34 грн.- суми заборгованості за договором № 17 від 01.06.2005 р. про постачання електроенергії. В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого статтею 22 ГПК України, підтвердив.

Відповідач в судових засіданнях проти суми позовних вимог не заперечив, однак зазначає, що на засіданні обласної спеціальної комісії Рівненської облдержадміністрації з питань розрахунків за спожиті енергоносії (протокол № 10/07 від 18.07.2007 р.) вирішено зобов'язати обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Рівне" та ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" розробити та погодити графіки погашення заборгованості за спожиту електроенергію. При цьому відповідач не погоджується з робробленим позивачем графіком погашення боргу. Просить врахувати дану обставину при вирішенні спору.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з "03" вересня 2007 р. по "05" вересня 2007 р. для подання додаткових доказів.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Суд виходив з такого.

"01" червня 2005 року між ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" та ОКП "Міжнародний аеропорт Рівне" було укладено договір № 17 про постачання електроенергії, за умовами якого позивач (постачальник) постачає електричну енергію відповідачу (споживачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п.п. 2.2.3, 2.2.4 зазначеного Договору відповідач зобов'язувався щомісячно сплачувати використану електроенергію та послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії відповідно до діючих тарифних ставок та у встановлений договором строк.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати спожитої електроенергії, неповного перерахування коштів за використану електроенергію утворилась заборгованість в сумі 484094 грн. 09 коп. за період з грудня 2005 року по червень 2007 року. Окрім того, відповідачем не проведено оплату з компенсації перетікання реактивної електроенергії на протязі травня 2006 р. - травня 2007 р., внаслідок чого утворився борг в сумі 230,25 грн. Загальна сума боргу складає 484324,34 грн.

Зазначена заборгованість підтверджується випискою з особового рахунку відповідача, щомісячними звітами відповідача про спожиту електроенергію та не заперечується споживачем.

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вищезазначені дії відповідача є вчинення ним правопорушенням у сфері господарювання.

У відповідності до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України (який є спеціальним законом в сфері господарських відносини) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Ухвалою суду від 10.08.2007 року зобов'язано сторін подати відомості про погодження (відмову в погодженні) графіку заборгованості. Як встановлено в судових засіданнях, складений та запропонований відповідачем графік відхилено позивачем з мотивів, викладених у листі № 537 від 28.08.2007 р. В цей же час відповідач не погоджується на запропонований позивачем графік погашення боргу.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що сторони не досягли домовленості щодо укладення графіку погашення заборгованості. При цьому сторонам роз'яснено можливість укладення мирової угоди на любій стадії судового процесу (виконання рішення), а також можливість звернення до суду в порядку ст. 121 ГПК України.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 484324 грн. 34 коп. підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 811, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Рівне" (вул. Авіаторів 5,Велика Омеляна,Рівненський район, Рівненська область,35360, код ЄДРПОУ 31620337, розрахунковий рахунок № 26009301000013, банк: РВ АКБ "Мрія", МФО банку 333777) на користь Закрите акціонерне товариство "Ей-І-Ес Рівнеенерго" Рівненський міський район електричних мереж (вул. Кн.Володимира 71,Рівне,33000, код ЄДРПОУ 05424874) - борг за спожиту активну електроенергію в сумі 484094 грн. 09 коп. на розподільчий рахунок № 260333016327 в ОПЕРВ Ощадбанку, МФО 333368; на поточний рахунок № 26009002745000 в АТ "Каліон Банк", МФО 300379 - борг за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії в сумі 230 грн. 25 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4843грн. 24коп., витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн 00коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О.М.

Повний текст рішення суддею підписано "17" вересня 2007 р.