Рішення № 965800, 15.08.2007, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2007 р. Справа № 19/208

За позовом Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центр телекомунікаційних послуг Рівненської філії ВАТ "Укртелеком"

до відповідача Управління міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області

про стягнення в сумі 8 050 грн. 45 коп.

Суддя Тимошенко О.М.

Представники:

Від позивача : представник Якимчук М.А.

Від відповідача : представник Андріанов М.В.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 8050,45 грн., з яких 7446 грн. основний борг, 234,09 грн. пеня, 180,86 грн. збитки від інфляції. Вимоги обгрунтовує невиконанням відповідачем умов договору № 22/158 від 11.01.2006 р. на тимчасове користування телеграфних каналів електрозв'язку. В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого статтею 22 ГПК України, підтвердив.

Відповідач в судовому засіданні проти вимог заперечив, зазначаючи, що згідно акту звірки взаємних розрахунків, проведеної сторонами 12.06.2007 року, встановлено суму заборгованості відповідача в розмірі 4957,20 грн. (на 01.03.2007 року). За таких обставин визнає борг по договору № 22/158 від 11.01.2006 р. в сумі 4957,20 грн.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Суд виходив з такого.

"11" січня 2006 року між ВАТ "Укртелеком" (підприємство зв'язку) та УМВС України в Рівненській області (споживач) укладено договір № 22/158 на тимчасове користування телеграфних каналів електрозв'язку, за умовами якого "підприємство" надає "споживачу" в тичасове платне користування виділений/і/ телеграфний/і/ канал/и/, а "споживач" сплачує вартість робіт по організації каналу, та щомісячну плату за надані послуги.

Відповідно до п.п. 3.4 Договору споживач проводить оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок "підприємства" за поточний місяць, згідно виставленої платіжної вимоги-доручення (рахунку), щомісячно до 20 числа.

В порушення умов договору відповідач своєчасно і в повному обсязі не проводив розрахунки за отримані телекомунікаційні послуги в період з 01.03.2006 р. по 28.02.2007 р. внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 7446 грн. 00 коп. Дана заборгованість підтверджується оборотною відомістю організації наданою позивачем.

За прострочення виконання зобов'язання, згідно п. 4.4 Договору відповідачу нарахована пеня в сумі 234,09 грн., а також згідно ст.ст. 611, 625 ЦК України збитки від інфляції в сумі 370,36 грн. Правильність нарахування сум пені та збитків від інфляції судом перевірено.

30 листопада 2006 року відповідачу направлялась претензія № 06/267/18-567 з пропозицією добровільного погашення заборгованості, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вищезазначені дії відповідача є вчинення ним правопорушенням у сфері господарювання.

У відповідності до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України (який є спеціальним законом в сфері господарських відносини) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на таке.

В обгрунтування заперечень відповідач посилається на акт звірки взаємних розрахунків від 12.06.2007 р., за яким сальдо на користь ВАТ "Укртелеком" по договору № 22 від 11.01.2006 р. становить 4957,20 грн. (станом на 01.03.2007 р.). В зв'язку із наявними запереченнями суд, ухвалами від 05.07.2007 р. та від 17.07.2007 р. зобов'язував сторін провести дії по звірці взаєморозрахунків, однак вимог суду сторонами не виконано. В ході судових засідань, з пояснень сторін встановлено, що протоколом № 8 від 24.03.2006 р. засідання комісії ВАТ "Укртелеком" було списано безнадійну заборгованість УМВС України в Рівненській області в сумі 2488,80 грн. по строку позовної давності за попереднім договором про тимчасове користування телеграфними каналами. Зазначене списання помилково враховано сторонами при складанні акту звірки від 12.06.2007 року. Як відзначає позивач, борг згідно договору № 22/158 від 11.01.2006 р. утворився після списання безнадійної заборгованості відповідача і станом на день розгляду справи останнім не оплачений. Окрім того, сам по собі акт звірки взаєморозрахунків не може вважатися належним доказом відсутності боргу, оскільки не підтверджений первинними бухгалтерськими документами.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу, пені та збитків від інфляції в розмірі 8050,45 грн. підтверджуються матеріалами справи у відповідних частинах, а тому підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 811, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Управління міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області (вул. Хвильового 2,Рівне,33000, код ЄДРПОУ 08592282, розрахунковий рахунок № 35220006000003, банк: Управління Державного казначейства в Рівненській області, МФО банку 833017) на користь Центру телекомунікаційних послуг Рівненської філії ВАТ "Укртелеком" (вул. Міцкевича, 2, м. Рівне, 33028 код ЄДРПОУ 01187526), р/р 2603425 в АППБ "Аваль" м. Рівне, МФО 333227 - основний борг в сумі 7446грн. 00коп., нараховану пеню в сумі 234грн. 09коп., збитки від інфляції в сумі 370грн. 36коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн. 00коп., витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн 00коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О.М.

Повний текст рішення суддею підписано "14" вересня 2007 р.