Рішення № 96579882, 27.04.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 квітня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4762/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2020 року через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області від 18.11.2020 щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області призначити нарахування та виплату ОСОБА_2 , допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно поданої заяви 201116153147620 від 18.11.2020 в розмірі, що встановлений ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», тобто 41280 грн на рахунок, відкритий в ПАТ “Приватбанк” .

- стягнути з Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що через портал Міністерства соціальної політики 18.11.2020 позивач подала в електронному вигляді заяву про призначення допомоги по народженню дитини за №201116153147620. Того ж дня від відповідача надійшло наступне повідомлення: "Відповідно до постанови КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1751 у разі подання заяви в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису про призначення Документ сформований в системі «Електронний суд» 06.12.2020 допомоги при народженні дитини така допомога призначається не пізніше ніж наступного робочого дня після отримання заяви органом соціального захисту населення.

Рішення про призначення (відмову у призначенні) внутрішньо переміщеним особам усіх видів соціальної допомоги приймають Комісії з питань призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач зазначив, що бездіяльність відповідача та його неправомірні, дискримінаційні дії призвели до того, що позивач була змушена захищати порушене право своєї дитини у судовому порядку, а отже витрачати значні зусилля та час для його відновлення. Захист цього права вимагав від позивача додаткових зусиль для організації свого часу, побуту, він повинен був декілька разів звертатись за кваліфікованою правовою допомогою. Вказанні неправомірні дії відповідача зумовили глибокі душевні страждання, які виразилися у глибокому почутті несправедливості, яке викликане явним, зухвалим умисним нехтуванням законних прав позивача, показуючи свій службовий статус як посадової особи. Усі ці обставини призвели до виникнення у позивача хвилювань та переживань, що негативно відобразилось на її психоемоційному стані внаслідок чого їй та її дитині було завдано моральні страждання через дискримінацію за місцем мешкання, які позивач оцінює у 5000,00 грн.

05.03.2021 за вх. № 8385/2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 36), у якому заперечував проти позовних вимог з огляду на наступне.

18.11.2020 ОСОБА_2 звернулась з заявою в електронній формі про призначення допомоги при народженні дитини через офіційний веб-сайт Міністерства соціальної політики за №201116153147620.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №367 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» виплата довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати) та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн, управління зазначає наступне:

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Аналіз наведеної норми законодавства вказує, що саме по собі порушення прав особи ще не свідчить про заподіяння їй моральної шкоди, оскільки така шкода повинна мати певний прояв у вигляді, зокрема, фізичних та/або душевних страждань, приниженні честі і гідності тощо, і наявність таких обставин повинна довести особа, яка вважає, що їй заподіяно моральну шкоду. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у справі №818/1429/17 від 25.04.2019 та у справі №818/1393/17 від 12.11.2019.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 05.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відстрочено сплату судового збору (а.с. 24-25).

Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року замінено найменування відповідача з Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області на Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , має статус внутрішньо переміщеної особи, підтверджений довідкою від 16.11.2020 № 905-5000323983 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, з 26.08.2006 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с. 4, 5).

ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивача та її чоловіка народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 24.07.2020 Біловодським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с. 5).

18.11.2020 позивач через офіційний веб-сайт Міністерства соціальної політики України звернулася з заявою в електронній формі, підписаною електронним цифровим підписом, до УСЗН Станично-Луганської райдержадміністрації щодо призначення допомоги при народженні дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6, 75-77), яка була зареєстрована за № 201118101653631, про що 18.11.2020 о 10:40 на електронну пошту позивача надійшов лист Міністерства соціальної політики України, в якому, зокрема, роз`яснювалося, що заяву розглядатиме той орган соціального захисту населення, який визначено заявником при заповненні електронної форми; якщо електронна заява підписана за допомогою ЕЦП, допомога при народженні дитини має бути призначена не пізніше, ніж наступного дня після отримання заяви, а у разі, якщо не використано ЕЦП, заявнику доведеться особисто звернутися до органу соціального захисту населення, щоб власноруч підписати документи (а.с. 8).

26 квітня 2021 року від Міністерства соціальної політики України надано до суду інформацію щодо заяви ОСОБА_2 та зазначено, що на електронну пошту було оператором відправлено відповідь в якій зазначено, що "відповідно до постанови КМУ від 27 грудня 2001 року № 1751 у разі подання заяви в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису про призначення допомоги при народженні дитини така допомога призначається не пізніше ніж наступного робочого дня після отримання заяви органом соціального захисту населення.

Рішення про призначення (відмову у призначенні) внутрішньо переміщеним особам усіх видів соціальної допомоги приймають Комісії з питань призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Враховуючи вищезазначене, електронна заява за номером 201118101653631 про призначення допомоги при народженні дитини була відхилена" (а. с. 73-74).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Пунктом 2 частини першої статті 3 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" передбачено, що одним з видів державної допомоги сім`ям з дітьми є допомога при народженні дитини.

У відповідності до статті 10 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Згідно вимогами статті 11 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини та за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" визначає Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 (далі - Порядок № 1751).

Абзацами п`ятим та шостим пункту 2 Порядку № 1751 визначено, що призначення і виплата державної допомоги сім`ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання заявника. Допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання (пункт 10 Порядку № 1751).

Згідно із положеннями пункту 11 Порядку № 1751 для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:

1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу).

Заява, зазначена у підпункті 1 цього пункту, може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін`юстом. У разі надходження надісланої з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви без кваліфікованого електронного підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі непідписання заяви у зазначений строк подається нова заява.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 11 Порядку № 1751 у разі звернення одного з батьків дитини (опікуна) за призначенням допомоги при народженні дитини орган соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини (пункт 12 Порядку № 1751).

Відповідно до абзацу шостого пункту 43 Порядку № 1751 у разі подання заяви в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису про призначення допомоги при народженні дитини така допомога призначається не пізніше ніж наступного робочого дня після отримання заяви органом соціального захисту населення.

Про призначення державної допомоги сім`ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п`яти днів після прийняття відповідного рішення (абзац сьомий пункту 43 Порядку № 1751).

Пунктами 44 та 45 Порядку № 1751 визначено, що уразі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви. Орган, що призначає і виплачує державну допомогу сім`ям з дітьми, повинен давати роз`яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.

Згідно із пунктом 50 Порядку № 1751 рішення органу, що призначає і виплачує державну допомогу сім`ям з дітьми, може бути оскаржено у порядку їх підлеглості у вищестоящі органи або у судовому порядку.

Суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 2 ч. 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду надано скрін-шот електронної пошти (а.с. 9) та Міністерством соціальної політики України надано інформацію (а.с.73-74) щодо реєстрації заяви ОСОБА_2 , поданої в електронній формі, з якої вбачається відмова у реєстрації саме заяви, а не відмова органу соціального захисту в призначенні допомоги при на родженні дитини.

Виходячи зі змісту електронного повідомлення УСЗН Станично-Луганської райдержадміністрації про відхилення заяви ОСОБА_2 за № 201118101653631 про призначення допомоги при народженні дитини, така відповідь не відповідає п. 2 ч. 1 ст.5 КАС України, оскільки дана відповідь надана автоматично оператором та вважається повідомленням про відхилення заяви, а не рішенням відповідача про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини.

Крім того, позивачем надано роздруківку електронного повідомлення щодо відхилення її заяви, але в даному повідомленні зазначено номер заяви НОМЕР_4 , але заява позивача має номер НОМЕР_5 та відповідно до інформації Міністерства соціальної політики України за даним номером зазначена заявниця ОСОБА_5 .

Також суд зауважує, що порядок звернення за допомогою при народженні дитини та строки такого звернення, визначені Порядком № 1751, позивачем дотримано, і Порядок № 1751 не містить виключень для внутрішньо переміщених осіб щодо можливості подання електронної заяви.

З огляду на наведене, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 18.11.2020 щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання відповідача призначити нарахування та виплату ОСОБА_2 , допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно поданої заяви 201116153147620 від 18.11.2020 в розмірі, що встановлений ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», тобто 41280 грн на рахунок, відкритий в ПАТ “Приватбанк” є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

У відповідності до статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері є Закон України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 №2402-ІІІ (Преамбула Закону).

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 13 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" та іншими законами України.

Суд зауважує, що позивач і його дитина є громадянами України, тобто мають такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки законодавство України не допускає обмеження прав на соціальний захист, зокрема, права на отримання допомоги при народженні дитини, за ознакою місця проживання (перебування). Відповідно до правової позиції Європейського Суду з прав людини, викладеної у п.23 рішення «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем заявлений позов в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення, а відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, право позивача на отримання допомоги при народженні дитини є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

Також суд зауважує, що відповідач при прийнятті рішення має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2019 у справі № 226/1056/17, зокрема, щодо того, що відсутність позивача за місцем проживання не може позбавляти його права на отримання допомоги при народженні дитини через впроваджений механізм реєстрації внутрішньо переміщених осіб, а також щодо того, що постанова КМУ № 365 не є законом, а тому як підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд не заходить підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а вимога про стягнення моравльної шкоди є похідною вимогою, суд дійшов висновку, що така вимога є необґрунтованою та у її задоволенні слід відмовити.

Що стосується зави про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для застосування положень статті 382 КАС України.

Суд зазначає, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 14 статті 2 Закону України «Про судовий збір», а тому позивачем за подання даної позовної заяви судовий збір не сплачено.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова