Ухвала суду № 96579834, 22.04.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

22 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 405/8792/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 71% до 70% сум грошового забезпечення з 1 січня 2018 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб2, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2018 року, з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 71% від суми грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, виплатити перераховане з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати 75% суми підвищення до пенсії, у період з 5 березня 2019 року по 3 вересня 2019 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, за період з 5 березня 2019 року до 3 вересня 2019 року включно; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.53-58).

Вказане рішення суду набрало законної сили 12.03.2020 року.

09.04.2020 року у справі №405/8792/19 видано виконавчий лист (а.с.72-73).

12.04.2021 позивач подав заяву в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду у справі №405/8792/19.

Заява обґрунтована тим, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року не виконується пенсійним органом протягом вже тривалого часу. На звернення до відповідача останній відповідав листами, посилаючись то на Порядок №649, то про ненадходження бюджетних коштів для проведення виплати пенсій на виконання судових рішень. Отримавши у Кіровоградському окружному адміністративному суді виконавчий лист, позивач зазначає, що звернувся до Відділу примусового виконання рішень 21.08.2020 року. Натомість рішення суду наразі не виконано. Позивач також зазначає, що звертався до суду про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі, відповідно статті 382 КАС України, і просив суд зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення. Ухвалами від 29.12.2020 року та 09.02.2021 року суд зобов`язував пенсійний орган подати суду звіт про виконання рішення суду, встановлюючи відповідні строки для подання звіту. Однак рішення суду так відповідачем і не виконано, щоразу останній посилався на те, що виплату/доплату пенсії, нарахованої на виконання судового рішення, буде проведено в межах бюджетних асигнувань, виділених на здійснення таких виплат. Про що до суду подавались звіти про виконання рішення суду від 10.02.2020 року з проханням прийняти суд такі звіти. Все вищевикладене зумовило позивача звернутись до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України з вимогою визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду, винесеного ще рік тому, та щоб суд прийняв дієве рішення для вжиття заходів щодо усунення боржником причин та умов, що сприяли невиконанню ним рішення суду та ухвал про встановлення судового контролю та подання звіту.

Дослідивши заяву позивача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Правові норми статті 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є невиконання судового рішення, яке стало наслідком протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, на якого покладений обов`язок щодо його виконання.

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, в свою чергу, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05.02.2020 у справі № 640/10843/19, від 28.04.2020 у справі № 611/26/17.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на вчинення ним активних дій, які б були направлені на виконання рішення суду від 10.02.2020 року зокрема щодо виплати заборгованості саме ОСОБА_1 за минулий період після втрати чинності постанови КМУ № 649, а саме з метою збільшення бюджетних асигнувань для виплати такої заборгованості. Більш того, заборгованість відповідача перед позивачем складає 2421,06 грн.

Суд звертає увагу, що з метою виконання рішення суду від 10.02.2020 року та відновлення порушених прав позивача, судом неодноразово (ухвали суду від 29.12.2020 року та 09.02.2021 року) встановлювався строк для подання звіту про виконання рішення суду.

Відповідачем подавались суду звіти про виконання даного рішення з посиланням на те, що перерахунок пенсії позивача, починаючи з 01.01.2018 року проведено, однак у повному обсязі не виплачено заборгованості, яка виникла у зв`язку з таким перерахунком, оскільки у Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відсутнє бюджетне асигнування на здійснення виплат для виконання судових рішень. Відповідач вказував, що звернувся до Пенсійного фонду України з листом від 25.01.2021 року №1100-0802-5/4546 для додаткового фінансування.

Суд вважає таке посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів та звернення до вищестоящого органу з листом про фінансування необґрунтованим, оскільки вказане не може свідчити про виконання відповідачем рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року у справі №405/8792/19 у повному обсязі.

Таким чином, суд, враховуючи, що нарахована сума доплати у розмірі 2421,06 грн. позивачу не виплачена, дійшов висновку про задоволення заяви позивача та визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо невиконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року у справі №405/8792/19, що полягає саме в нездійсненні виплати на користь ОСОБА_1 перерахованої пенсії у розмірі 2421,06 грн. протиправною.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа №30210/96).

Згідно до частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 5 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області усунути причини та умови, що призвели до неповного виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 у справі №405/8792/19 – нездійснення виплати на користь ОСОБА_1 перерахованої пенсії у розмірі 2421,06 грн., та повідомити Кіровоградський окружний адміністративний суд протягом двох місяців після отримання окремої ухвали про результати розгляду та виконання цієї ухвали.

Керуючись статтями 243, 248, 383 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву повивача про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі №405/8792/19 за позовом ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 у справі №405/8792/19, що полягає в нездійсненні виплати на користь ОСОБА_1 перерахованої пенсії у розмірі 2421,06 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області усунути причини та умови, що призвели до неповного виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 у справі №405/8792/19 - нездійснення виплати на користь ОСОБА_1 перерахованої пенсії у розмірі 2421,06 грн.

Про результати розгляду та виконання цієї ухвали повідомити Кіровоградський окружний адміністративний суд протягом двох місяців після отримання окремої ухвали.

Окрема ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук