Ухвала суду № 96579507, 27.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

27 квітня 2021 року Справа № 280/983/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства «ДЕНИСКО» (71724, Запорізька область, Токмацький район, с. Нове, вул. Молодіжна, буд. 11, код ЄДРПОУ 23787557)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945)

до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «ДЕНИСКО» (далі – СФГ «ДЕНИСКО», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач 1), до Державної податкової служби України (далі –ДПС України, відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1981129/23787557 від 29.09.2020, прийняте комісією відповідача 1 з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 23.09.2020, складену позивачем.

Ухвалою судді від 08.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач 1 позов не визнав, 01 березня 2021 року на адресу суду надіслав відзив (вх. № 11926), у якому, зокрема вказує, що ознайомившись з позовом СФГ «ДЕНИСКО», ГУ ДПС у Запорізькій області вважає, що позивачем був пропущений строк три місяці на звернення до адміністративного суду з позовною заявою відповідно до п. 4 ст. 122 КАС України. Зазначає, що рішення №1981129/23787557 від 29.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 23.09.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних було оскаржене позивачем у адміністративному порядку відповідно до пп. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України, а саме: до ДПС України подано скаргу, за результатами розгляду якої 08.10.2020Комісію центрального рівня прийняте рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН за №54958/23787557/2. Тож, на думку відповідача 1, граничним строком звернення до суду з позовною вимогою щодо визнання протиправними та скасування рішення №1981129/23787557 від 29.09.2020 було 08.01.2021, проте датою звернення позивача до адміністративного суду з вказаною заявою є 03.02.2021, тому є наявним пропуск строку.

Від представника відповідача 2 на адресу суду відзив не надходив.

У свою чергу, представником позивача надана відповідь на відзив (вх. №13703 від 10.03.2021), у якій посилання відповідача 1 щодо пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду вважає безпідставними, оскільки вважає строк звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (1095 із дня отримання такого рішення), незалежно від того чи скористалася особа своїм правом на досудове вирішення спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

Ухвалою суду від 05.04.2021 позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали шляхом надання позивачем суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений.

22 квітня 2021 року від позивача надійшла заява (вх. №23059) про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування вказаної вище заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, представник позивача зазначає, що незважаючи на те, що Верховним Судом у постанові від 11.10.2019 (справа №640/20468/18) сформульовано правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошового зобов`язання платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, це не змінює підхід до нормативного застосування судами строку звернення до суду у справах цієї категорії. Вважає, що варто врахувати, що Верховний Суд здійснив відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до приписів ст. 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 (справа №640/46/19), від 17.02.20219 (справа №813/4921/17). Наголошує, що в зв`язку із стрімкою законодавчою зміною протягом року строків, встановлених КАС України, що встановлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, юридичною необізнаністю та похилим віком (71 рік) позивач дізнався про необхідність доказування причин пропуску строку на подачу позову до адміністративного суду лише у січні 2021 року, адже вважав, що строки продовжуються автоматично на весь час карантинних обмежень, тому позовну заяву подати зміг лише 27.01.2021. Також стверджує, що у зв`язку з карантином, встановленим постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, від 22.07.2020 №641 та від 09.12.2020 №1236, з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), позивач був обмежений у подачі позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, що є поважною причиною. На підставі викладеного, просить поновити строк звернення до суду із даним позовом.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані представником податкового органу клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з причин пропуску строку звернення до суду та заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС України встановлено спеціальний (скорочений) строк звернення до суду.

У відповідності до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Дослідження змісту приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Вказана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.10.2019 року по справі № 640/20569/18.

В той же час, згідно з іншим правовим висновком Верховного Суду, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються у судовому порядку у такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому, такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові по справі №640/20468/18 від 11.10.2019 та постанові Верховного Суду по справі № 500/2486/19 від 26.11.2020 року, згідно змісту якої уточнено правовий підхід, враховуючи інший предмет спору.

Суд відмічає, що згідно частини 5 статті 245 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався правом на адміністративне оскарження: позивач звертався до ДПС України зі скаргою на рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Запорізькій області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1981129/23787557 від 29.09.2020. Рішенням ДПС України від 08.10.2020 №54958/23787557/2 скаргу підприємства залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Таке рішення прийняте 08.10.2020 та надіслане платнику податків через електронний кабінет, про що зазначено у позовній заяві.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

При цьому, порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №440/3408/19 та в ухвалі від 24.06.2020 у справі №9901/277/19.

Таким чином в даному випадку строк звернення до суду згідно із частиною 4 статті 122 КАС України має складати три місяці із дня отримання рішення за результатами розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Отже, звернувшись до суду з позовом лише 30.01.2021, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду.

Оцінюючи обставини пропущення строку звернення до суду, які вказує позивач як поважні, суд враховує таке.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Визначені процесуальним законом строки, про які зазначено вище, це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а його спір вирішено. Строк звернення до суду для такої категорії спорів доволі стислий - один місяць, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк з одного боку має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист, з іншого боку - є своєрідним бар`єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності правовідносин, які виникають у зв`язку з проходженням публічної служби.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Підсумовуючи зазначене, реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Стосовно посилання позивача на введення карантину на території України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Перехідні положення» КАС України, відповідно до яких під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд зазначає, що сам факт введення на території України карантину, який триває станом на дату постановлення даної ухвали, не є безумовною підставою для поновлення будь-яких процесуальних строків, за відсутності обставин, зумовлених карантинними обмеженнями, що стали перешкодою для звернення до суду.

Проте, позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено, яким чином карантинні обмеження вплинули на організацію роботи фермерського господарства і перешкодили звернутися із позовом.

На думку суду, лише зазначення обставини про дію карантинних заходів не є достатньою мотивацією щодо об`єктивної неможливості звернення до суду в межах строку звернення. Позивачем не зазначено обставини та не надано доказів, які б доводили, що запровадження карантинних заходів не дозволило позивачу скористатись судовим захистом. Наведення у заяві про поновлення строку звернення до суду загальних посилань на факт запровадження на території України карантинних заходів не свідчить, що такі обставини унеможливили своєчасне подання даного позову.

Тобто жодних об`єктивних причин, підтверджених належними доказами, за яких позивач не міг звернутись до суду в строк, встановлений частиною 4 статті 122 КАС України, у заяві не наведено.

Натомість, судом встановлено, що 10 грудня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов СФГ «ДЕНИСКО» до Головного управління ДПС України у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень від 29.09.2020 № 1981258/23787557, від 29.09.2020 №1981256/23787557, зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні (справа №280/2013/20).

Відтак жодних перешкод звернення до суду після отримання рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги позивачем не наведено, а судом не встановлено. Запровадження карантинних заходів ніяким чином не обмежували право позивача на звернення до суду.

За таких обставин, на переконання суду, заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду не може вважатися обґрунтованою та не дає підстав для її задоволення.

Право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії», зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини «Осман проти Сполученого королівства» та пункті 54 рішення «Круз проти Польщі» зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).

З огляду на наведене, судом не встановлено наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до суду з даним позовом в тримісячний строк, передбачений положеннями частини 4 статті 122 КАС України, позивачем не надано належних та достатніх доказів, які б засвідчували факт наявності об`єктивно непереборних обставин, які унеможливлювали звернення до суду у цей строк.

За приписами частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи відсутність поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову СФГ «ДЕНИСКО» без розгляду.

Керуючись ст. 122, 123, п. 8 ч. 1 ст. 240, ст.ст. 241-243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду Селянського (фермерського) господарства «ДЕНИСКО» з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «ДЕНИСКО» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Запорізький окружний адміністративний суд.

Суддя І.В.Батрак