Ухвала суду № 96578553, 28.04.2021, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_______________ Справа № 572/1172/21

Провадження № 1-кс/572/238/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2021 року м.Сарни

Слідчий суддя Сарненського районного суд Рівненської області, Рижий О.А., за участю секретаря Мороз Ю.М., прокурора Чеберяка Є.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника адвоката Шевчука В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Босюка О.В., погодженого прокурором Сарненської окружної прокуратури Чеберяка Є.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021181200000168 від 26.04.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.286-1 ч.2 КК України -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Сарненський районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції Босюк О.В.за погодженням з прокурором Сарненської окружної прокуратури Чеберяка Є.В.звернулись до Сарненського районного суду Рівненської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.286-1 ч.2 КК України у кримінальному провадженні №12021181200000168.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що 26 квітня 2021 року приблизно о 01 год. 10 хв., водій ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи у темну пору доби автомобілем Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Київ-Ковель-Ягодин, зі сторони м. Сарни Рівненської області в напрямку

м. Ковель Волинської області, за межами населеного пункту, поблизу

с. Іванівка Сарненського району, на неосвітленій ділянці проїзної частини, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не переконався у безпечності своїх дій, не вибрав безпечної швидкості руху у момент виявлення перешкоди для руху у вигляді попутного йому руху автомобіля Peugeot Partner, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що під керуванням ОСОБА_2 , 1984 р.н., та при наближенні до задньої частини кузову вказаного автомобіля допустив контактування зазначених транспортних засобів, внаслідок чого автомобіль Peugeot Partner, реєстраційний номер НОМЕР_2 , раптово виїхав на зустрічну смугу руху де відбулося зіткнення із автомобілем ВАЗ 2104, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в напрямку м. Сарни Рівненської області, та був позбавлений технічної можливості даного уникнути.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Peugeot Partner, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , отримала тілесне ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом крила правої клубової кістки, тіла клубової кістки, лінійний перелом бокової маси крижової кістки на рівні С1, закритий перелом крила клиноподібної кістки, які в своїй сукупності, відповідно до п. 2.1.3. Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

Таким чином, своїми діями, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286-1 КК України.

26.04.2021 о 07 год. 00 хв., в приміщенні Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, що за адресою: м. Сарни вул. Технічна, 1 Рівненської області у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України, в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою АДРЕСА_2 .

26.04.2021 о 18 год. 48 хв. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України.

Прокурор в судовому засіданні, клопотання підтримав повністю, надав відповідні пояснення. Зазначив про можливість внесення застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів доходів громадян.

Захисник Шевчук В.І. в судовому засіданні, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, просить відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість ризиків.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 5) втілює основоположне право людини на захист від свавільного втручання держави у її право на свободу. Тому, у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення особи. З цього правила випливають два природних наслідки, що тягар доведення обставин, що свідчать на користь утримання під вартою, завжди несе сторона обвинувачення, а будь-які обставини, щодо доведеності яких або значення яких для вирішення питання про тримання під вартою або звільнення, залишається сумнів, мають тлумачитися на користь звільнення.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами (справа «Ілійков проти Болгарії », «Бекчієв проти Молдови»). Роль суду при оцінці вказаних обставин полягає в перевірці істинних намірів та цілей, що стоять за позбавленням особи свободи, відповідності цих цілей та намірів вимогам закону та, у випадку встановлення відсутності законних підстав для тримання особи під вартою - прийняття рішення про звільнення особи з-під варти.

Згідно практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Роль суду при оцінці вказаних обставин полягає в перевірці істинних намірів та цілей, що стоять за позбавленням особи свободи, відповідності цих цілей та намірів вимогам закону,

Метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , відповідно до змісту клопотання, є переховування від органів досудового розслідування чи суду та впливати на свідків чи потерпілих.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України,за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Так, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його майновий стан, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України визначити заставу у сумі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на них обов`язків.

Відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави необхідно покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожним викликом та вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі наведеного та керуючись ст. 183, 197КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою АДРЕСА_2 - задоволити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою АДРЕСА_2 - тримання під вартою до 27.06.2021 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, визначити розмір застави у межах 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 113500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) гривень, яка може бути внесена як самими підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України у Рівненській області код ЗКПО 26259988, Назва банку: ГУ ДКСУ у Рівненській області, МФО: 820172, Рахунок: 37315038010559, Призначення платежу: "застава від _____ (прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка внесла заставу) за _______ (прізвище, ім`я, по-батькові особи, за яку внесли заставу) у кримінальній справі №___/____/__-к (___ суд Рівненської області);".

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожним викликом та вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Рівненській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Сарненський районний суд Рівненської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Сарненську окружну прокуратуру.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рижий О.А.