Ухвала суду № 96578093, 23.04.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8318/21

1-кс/569/3018/21

УХВАЛА

23 квітня 2021 рокум. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді - Даш`ян К.Е.

з участю секретаря - Шкіндер І.М.

прокурора - Полюховича О.С.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника підозрюваного адвоката - Цісар І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції Євпата О.О., яке погоджено із прокурором Рівненської окружної прокуратури Полюховичем О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сарата Саратського району Одеської області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимому, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітан поліції Євпат О.О., звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із прокурором Рівненської окружної прокуратури Полюховичем О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 , 04.03.2019 судимий вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив новий, умисний, корисливий злочини проти власності.

21 квітня 2021 року, приблизно о 16 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи в третьому під`їзді будинку №3, що знаходиться по вул. Ювілейна у м. Рівне ,перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення,діючи повторно,усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій,застосував насильство до потерпілого ОСОБА_2 , яке не було небезпечним для його життя чи здоров`я, та виразилось у нанесенні останньому одного удару кулаком в область обличчя, у результаті чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забою лівої щоки, відкрито викрав,вирвав із руки потерпілого ОСОБА_2 мобільний телефон марки XiaomiRedmi 6 вартістю 3 тис. грн., чим завдав потерпілому майнової шкоди у вказаному розмірі.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення -ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), який поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. СаратаСаратського району Одеської області, українець, громадянин України, офіційно не працюючий, не одружений, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

21.04.2021 року о 17 годині 10 хвилин в порядку ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні вказаного злочину.

22.04.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

23.04.2021 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується сукупністю зібраних в кримінальному провадженні доказів, іншими зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження №12021181010000722 від 21.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України - відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду,вчинення нових умисних кримінальних правопорушень, незаконного впливу на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.

Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків -

- може переховуватись від органів досудового розслідування, а також ухилитись від слідства, суду, а саме є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 усвідомлюючи відповідальність за вчинений ним тяжкий злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування, покинувши межі країни, чи змінити місце проживання, вчасно не з`являтися на виклик слідчого для проведення слідчих дій, чи прокурора та суду, об`єктивно підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, спосіб та характер вчинення даного злочину являють суспільну небезпеку.

Відсутність офіційного працевлаштування та постійних доходів свідчить про те, що грошові кошти на проживання отримуються шляхом вчинення злочинів.

- може незаконно впливати на свідків та потерпілих, а саме, впливати на свідків - безпосередньо учасників затримання, потерпілих та інших свідків, оскільки судом будуть братися до уваги показання, дані лише під час судового розгляду.

- може вчинити інше кримінальні правопорушення, а саме, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим, востаннє 04.03.2019 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, на шлях виправлення та перевиховання не став, вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності.

- може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки наведені вище факти у своїй сукупності та логічностісвідчать про це. Водночас, перевіряється його причетність до вчинення інших злочинів на території м. Рівне та Рівненського району.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Відсутність офіційного працевлаштування та постійних доходів свідчить про те, що грошові кошти на проживання отримуються шляхом вчинення злочинів.

Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити дотримання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.

Враховуючи вище викладене та те, що більш м`які запобіжні заходи, не пов`язані з обмеженням волі, не зможуть гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою та при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави визнати її розмір - п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні старшого слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021181010000722 від 21.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

21.04.2021 року о 17 годині 10 хвилин в порядку ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні вказаного злочину.

22.04.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

23.04.2021 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_1 на даний час встановлено, що він раніше неодноразово судимий, не одружений, працездатний, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а також, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування, а також ухилитись від слідства, суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілих, може вчинити інше кримінальні правопорушення, може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід - тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 50 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 20 березня 2021 року, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сарата Саратського району Одеської області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимому, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 17 години 10 хвилин 21.04.2021 року.

Встановити строк дії ухвали до 17 години 10 хвилин 20 червня 2021 року.

Одночасно визначити розмір застави 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113 500 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

-носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави встановити до 20 червня 2021 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду К.Е. Даш`ян