Рішення № 96576025, 28.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2021 р. Справа№200/2488/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в порядку письмового провадження) у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Донецької обласної прокуратури (місцезнаходження: вул. Університетська, б. 6, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 25707002) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (місце знаходження: вул. Городецького, б. 13, м. Київ, Київська область; код ЄДРПОУ: 00015622) про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Донецька обласна прокуратура звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Торбинської О.М. від 16.02.2021 про накладення на Донецьку обласну прокуратуру штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що передумовою прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу за невиконання боржником судового рішення в порядку ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" має бути встановлений факт такого невиконання без поважних причин. Однак, державний виконавець не встановив поважність причин невиконання боржником негайно рішення суду про поновлення на посаді, не провів перевірку виконавчого провадження стосовно фактичного виконання рішення суду Донецької обласної прокуратурою станом на 16.02.2021, протиправно прийняв постанову про накладення штрафу.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що у зв`язку з невиконанням рішення суду Донецької обласної прокуратурою, головним державним виконавцем Торбинською О.М. 16.02.2021 винесено постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання судового рішення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 01 квітня 2021 року виправлено допущену описку в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року.

12 квітня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження по справі за правилами статті 287 КАС України, призначено судове засідання на 20 квітня 2021 року, витребувано додаткові докази по справі.

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року повернуто без розгляду клопотання особи, яка діє від імені відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та залишено без руху позовну заяву.

26 квітня 2021 року продовжено розгляд справи за правилами статті 287 КАС України та призначено судове засідання на 28 квітня 2021 року.

Позивач до судового засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вказаних приписів процесуального законодавства, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження 28 квітня 2021 року.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року в справі №200/5474/20-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Донецької обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати та моральної шкоди задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Донецької області № 397-к від 04 травня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Визнано протиправним та скасовано рішення № 138 кадрової комісії № 2 від 02 квітня 2020 року про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 - прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Донецької області.

Зобов`язано Донецьку обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури з 05 травня 2020 року або на рівнозначній посаді в органах прокуратури України.

Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05 травня 2020 року до 21 жовтня 2020 року у сумі 123 695 (сто двадцять три тисячі шістсот дев`яносто п`ять) гривень 91 копійку.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

03.12.2020 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63799314 (виконавчий лист №200/5474/20-а виданий 21.10.2020) та зобов`язано Донецьку обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури з 05 травня 2020 року або на рівнозначній посаді в органах прокуратури України. Зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду негайно.

15.12.2020 до Донецької обласної прокуратури надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2020 ВП №63799314.

Листом від 31.12.2020 № 07-617 вих-20 Донецька обласна прокуратура повідомила Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинську О.М., що після отримання постанови, наказом виконувача обов`язків керівника Донецької обласної прокуратури, з урахуванням вимог ч.1 ст. 235 КЗпП України ОСОБА_1 поновлено на попередній роботі на посаді. Відповідний запис до трудової книжки буде винесено невідкладно після її надання ОСОБА_1 до відділу кадрової роботи та державної служби Донецької обласної прокуратури.

До листа додано копію наказу №1945-К від 31.12.2020 про скасування наказу прокурора Донецької області № 397-к від 04 травня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» та поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Донецької області з 05 травня 2020 року.

Листом від 31.12.2020 №07-622 вих-20 начальник відділу кадрової роботи та державної служби Донецької обласної прокуратури повідомив ОСОБА_1 , що після отримання прокуратурою постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2020 у ВО №63799314 наказом виконувача обов`язків керівника Донецької обласної прокуратури Назаренко О.О поновлено на попередній роботі на посаді, у зв`язку з чим ОСОБА_1 необхідно прибути до відділу кадрової роботи та державної служби Донецької обласної прокуратури для ознайомлення з наказом та надати оригінал трудової книжки.

16.02.2021 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М. винесено постанову про накладення штрафу ВП №63799314. У постанові зазначено, що станом на 16.02.2021 у державного виконавця відсутня інформація щодо виконання боржником рішення суду. У наданий для самостійного виконання строк рішення суду боржником не виконано. За невиконання без поважних причин боржником рішення на боржника Донецьку обласну прокуратуру накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн, боржника зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів, про що невідкладно повідомити державного виконавця.

25.02.2021 до Донецької обласної прокуратури надійшла постанова про накладення штрафу від 16.02.2021 ВП №63799314.

Листом від 24.02.2021 Донецька обласна прокуратура додатково повідомила Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбінську О.М., що відділом кадрової роботи та державної служби внесено відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 про поновлення його на попередній роботі на посаді. До листа долучено копію трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 на 2 аркушах, де під № 22 значиться запис від 31.12.2020 про наказ № 1945-к від 31.12.2020.

Не погоджуючись із вказаною постановою про накладення штрафу позивач Донецька обласна прокуратура звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404-VIII) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а згідно із пунктом 1 частини другої вказаної статті виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Інструкція з організації примусового виконання рішень, затвердженая наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5 визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, визначено наступне.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (пункт 6 Інструкції).

Відповідно до пункту 9 розділу 1 Інструкції вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії.

Відповідно до пункту 8 розділу 1 Інструкції, акт це документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

Згідно з частиною першою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).

Відповідно до ст. 65 Закону № 1404-VIII рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Стаття 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З аналізу зазначених вище норм права можна дійти висновку про те, що на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм України "Про виконавче провадження" можуть вважатися обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Таким чином, встановлення таких обставин як: невиконання судового рішення чи наявність поважних причин такого невиконання, необхідно здійснювати в кожному конкретному випадку індивідуально, а обов`язок з`ясування цих обставин покладено на державного виконавця.

Суд зазначає, що поважними в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі №127/3770/17, постанові від 31 березня 2021 року у справі № 360/3573/20.

Зі змісту оскарженої позивачем постанови головного державного виконавця слідує, що постанову прийнято на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із невиконанням боржником у наданий для самостійного виконання строк рішення суду, а також виходячи з того, що станом на 16.02.2021 року у державного виконавця відсутня інформація щодо виконання боржником (позивачем в цієї справі) рішення суду.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що головним державним виконавцем перед винесенням оскаржуваної постанови про накладення штрафу було здійснено належну перевірку виконання боржником судового рішення у виконавчому провадженні №63799314, як цього вимагає стаття 63 Закону України "Про виконавче провадження", та обґрунтовано відображено реальний стан виконання.

Суд зауважує, що обов`язок провести перевірку виконання рішення, яке підлягає негайному виконання, виникає у відповідача не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. Виконавче провадження № 63799314 відкрито Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М. 03.12.2020, постанова про відкриття виконавчого провадження отримана позивачем 15.12.2020, а оскаржувана постанова прийнята відповідачем 16.02.2021, виходячи з чого суд робить висновок, що відповідачем не дотримано встановленого порядку проведення перевірки виконання рішення суду, що підлягає негайному виконанню не тільки з підстав недотримання відповідачем встановленого строку (не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження) для такої перевірки, але також з підстав відсутності будь-яких активних дій, які мали б бути виконані відповідачем для встановлення, чи виконано рішення суду, а, якщо рішення суду не виконане, то з яких причин, з відповідною фіксацією встановлених відповідачем обставин не підтвердження цього (складання актів, тощо).

У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" Суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Отже, відповідачем порушено вимоги законодавства щодо дотримання своїх власних процедур, які передбачені статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", а відтак прийняття оскаржуваної постанові про накладення штрафу від 16.02.2021 ВП №63799314 не відповідає принципу "належного урядування".

Зміст цієї постанови головного державного виконавця вказує на те, що головним державним виконавцем не з`ясовано стану фактичного виконання виконавчого листа та причини (поважність) невиконання рішення суду боржником. Зокрема державний виконавець фактично посилається на ту обставину, що рішення суду не виконано, а також на відсутність у державного виконавця інформації щодо виконання боржником рішення суду на 16.02.2021, але в той же час, позивачем 31.12.2020 повідомлено відповідача, що 31.12.2020 наказом № 1945-к ОСОБА_1 поновлено в органах прокуратури, та листом від 31.12.2020 №07-622 вих-20 запропоновано прибути до відділу кадрової роботи та державної служби Донецької обласної прокуратури для ознайомлення з наказом та надання оригіналу трудової книжки.

Зазначені обставини дозволяють суду зробити висновок про поважність причин, які унеможливили або ускладнили виконання рішення позивачем та які не залежали від його власного волевиявлення, оскільки встановлені судом обставини свідчать про відсутність реальної можливості виконати судове рішення позивачем у встановлений строк з причин відсутності трудової книжки ОСОБА_1 .

Таким чином, оскаржувана постанова про накладення штрафу від 16.02.2021 року ВП № 63799314 є протиправною у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 16.02.2021 року ВП № 63799314.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2-17, 42-47, 72-77, 90, 94, 121, 122, 132, 133, 139, 143, 159-164, 168, 171, 173, 175, 179-181, 183, 192-194, 199, 205, 224, 241-246, 255, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Донецької обласної прокуратури (місцезнаходження: вул. Університетська, б. 6, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 25707002) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (місце знаходження: вул. Городецького, б. 13, м. Київ, Київська область; код ЄДРПОУ: 00015622) про визнання дій протиправними та скасування постанови – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Торбинської О.М. від 16.02.2021 про накладення на Донецьку обласну прокуратуру штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Повний текст рішення складено та підписано 28 квітня 2021 року.

Суддя Л.В. Арестова