Рішення № 96576021, 28.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2021 р. Справа№200/2603/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Маяковського, буд. 2а, м. Торецьк, Донецька область; код ЄДРПОУ: 42170475) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , 11 березня 2021 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

- визнання протиправними дії Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині надання відповіді № 73-44/К-02/8-0582/21 від 16 лютого 2021 року щодо незаконної зміни (зменшення) відсоткового розміру призначення пенсії за вислугу років та обмеження її максимальним розміром при перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язання Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 , відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату в розмірі 80 відсотків від загальної суми складових місячної заробітної плати, без обмеження максимальним розміром на підставі довідки Донецької обласної прокуратури № 21-85-92 від 30 жовтня 2020 року, починаючи з 01 жовтня 2020 року та доплатити різницю перерахованої пенсії та фактично виплачених грошових сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії, проте отримавши пенсію позивач дійшов висновку, що пенсію перераховано із розрахунку 60 % з обмеженням граничного розміру пенсії з 01 жовтня 2020 року. Зазначає, що відповідно до чинного законодавства має право на перерахунок пенсії у 80% та без обмеження граничного розміру, який складає десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Таке обмеження пенсії максимальним розміром вважає протиправним, а рішення відповідача прийнятим всупереч вимог законодавства та Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Представник відповідача надав суду відзив, в якому зазначив, що перерахування пенсії позивачу було здійснено на виконання рішення суду, яким зобов`язано відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислуги років згідно з довідкою прокуратури Донецької області від 12.03.2020 року № 18-85-434 про заробітну плату починаючи з 13.12.2019 року, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. На виконання рішення суду управлінням відповідача було перераховано пенсію позивачу, розмір якої обмежено максимальним розміром виплачуваної пенсії.

Зазначає, що управлінням виконано рішення суд, а тому воно діяло в межах наданих повноважень у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах своєї компетенції.

Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 29 березня 2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступні обставини.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є отримувачем пенсії за вислугу років, відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 06.05.2009 року.

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського міського суду Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду у місті Дзержинську Донецької області.

Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 09 листопада 2015 року по справі № 225/5653/15-а визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду у місті Дзержинську Донецької області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-57-722 від 07.05.2015 року у розміру 80 відсотків від суми місячної заробітної плати.

Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про відмову в перерахунку пенсії № 671 від 21.09.2015 року.

Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-57-722 від 07.05.2015 року про розмір фактичної заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на 2009 рік), виходячи з розрахунку 80 відсотків від суми місячної заробітної плати, починаючи з 01.06.2015 року без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час.

Відповідно до протоколу № 15/216 про призначення пенсії від 10.04.2009 року до пенсії ОСОБА_1 застосовано загальний процент розрахований пенсії від заробітку – 80%.

06 листопада 2020 року позивачем надано до управління відповідача заяву про перерахунок пенсії № 3673.

До вказаної заяви позивачем надано, зокрема, довідку про заробітну плату № НОМЕР_3 від 30.10.2020 року.

Відповідно до довідки Донецької обласної прокуратури від 30.10.2020 року № 21-85-92 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії), що видана ОСОБА_1 , станом на 11.09.2020 року розмір заробітної плати (грошового забезпечення) працюючого працівника за відповідною (прирівняною) посадою старший прокурор відділу прокуратури Донецької області – прокурор відділу Донецької обласної прокуратури) складає –

посадовий оклад – 37 836,00 гривень,

надбавка за вислугу років (40%) - 15 134,40 гривень,

матеріальна допомога на оздоровлення (1/12) – 4 414,20 гривень,

матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (1/12) – 4 414,20 гривень,

всього – 61 798,80 гривень.

На виконання вказаної заяви відповідачем зроблено перерахунок пенсії, застосовано загальний процент розрахунку пенсії від заробітку – 60% та визначено максимальний розмір пенсії – 17 690, 00 гривень.

29 січня 2021 року позивач звернувся до управління відповідача з заявою про надання позивачу письмового рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо виконання вимог, викладених у заяві про перерахунок пенсії та надання пояснень, згідно якого Закону України перерахунок пенсії позивачу проведено із розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати та з обмеженням граничного розміру пенсії, а не 80% та без обмежень граничного розміру.

У відповідь на вказану заяву Торецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області позивачу надано листа від 16.02.2021 року № 73-44/К-02/8-0582/21, відповідно до якого на час звернення позивача до Торецького ОУПФУ із заявою про перерахунок пенсії чинним є Закон України «Про прокуратуру», яким встановлено обмеження розміру пенсії десятьма розмірами прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.Також зазначено, що з 01.10.2020 року розмір пенсії складає – 17 120, 00 гривень, а з 01.12.2020 року – 17 690, 00 гривень. За таких умов управління вважає, що законні підстави для виплати пенсії у більшому, ніж обмежений розмір пенсії, відсутні.

Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно застосування до позивача граничного розміру пенсії.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено статтею 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (надалі - Закон №1789-ХІІ).

Згідно із частинами 2, 9 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону №2663 від 12.07.2001, чинної на момент призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Частиною 13 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Відповідно до частини 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

В подальшому, прийнято новий Закон України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VІІ (надалі - Закон №1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015.

Відповідно до частини 20 статті 86 Закону №1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону №1697-VІІ попередній Закон України “Про прокуратуру” із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.

Законом України від 02.03.2015 №213-VІІ (далі - Закон №213-VІІ) внесено зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ в частину 15 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно якої визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Також, пунктом 5 Прикінцевих положень Закону №213-VІІ передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема, “Про прокуратуру”.

Новою редакцією статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ суттєво звужено і обмежено зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсію призначено до набрання чинності цими законами (Законами №76-VІІІ, №213-VІІ).

При цьому, Законом №1697-VІІ визнано таким, що втратив чинність Закон України №1789-ХІІ, в тому числі частини статті 50-1, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої цієї статті.

Верховним Судом в постанові від 24.04.2019 №826/8546/18 звернуто увагу на те, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд, що у свою чергу, призвело до неможливості проведення органами ПФУ перерахунку пенсій працівникам прокуратури, а також численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України. Суди у зазначеній справі визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною 20 статті 86 Закону України “Про прокуратуру” та зобов`язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Проте рішення суду Кабінетом Міністрів України фактично не виконано.

Водночас, Конституційним Судом України 13.12.2019 за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалено рішення №7-р(II)/2019, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 визнано неконституційним та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” №3668-VІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

В контексті викладеного, суд зазначає, що застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам частини 1 статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.

Тобто безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 № 1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.

Отже, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Таким чином, враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером і пенсію призначено до 01.01.2016, тому до розміру пенсії Позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом №1697-VІІ.

Крім того, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути “ефективним” як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України”, №40450/04, пункт 64).

Засіб юридичного захисту має бути “ефективним” в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі “Аксой проти Туреччини” (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі “Джорджевич проти Хорватії” (Djordjevic v Croatia), № 41526/10, пункт 101; рішення у справі “Ван Остервійк проти Бельгії” (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 №16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 №13-рп/2011).

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

У цій справі пенсійним органом перераховано пенсію позивачу з обмеженням максимального розміру пенсії, посилаючись на те, що рішенням суду було відмовлено в задоволенню позивачу позовних вимог в цій частині.

Проте, на час ухвалення Рішення Донецьким окружним судом від 15 жовтня 2020 року по справі № 200/6137/20-а між сторонами не було спірним питання обмеження розміру пенсії її максимальним розміром, про що вказано у зазначеному рішенні суду.

Предметом оскарження у справі, яка розглядається є лист відповідача від 16.02.2021 року № 73-44/К-02/8-0582/21, відповідно до якого на час звернення позивача до Торецького ОУПФУ із заявою про перерахунок пенсії чинним є Закон України «Про прокуратуру», яким встановлено обмеження розміру пенсії десятьма розмірами прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Також зазначено, що з 01.10.2020 року розмір пенсії складає – 17 120, 00 гривень, а з 01.12.2020 року – 17 690, 00 гривень. За таких умов управління вважає, що законні підстави для виплати пенсії у більшому, ніж обмежений розмір пенсії, відсутні.

Але до суду відповідачем жодних доказів правомірності в застосуванні до позивача обмежень, крім рішення суду від 15 жовтня 2020 року по справі № 200/6137/20-а, суду не надано.

Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VІ до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Тобто, протиправним є застосування до правовідносин норм Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VІІ в частині обмеження розміру пенсії, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності. Отже, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.

Натомість, позивачу пенсію призначено відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, тобто до набрання чинності Закону №1697-VІІ.

Таким чином, враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія призначена йому до 01.01.2016, тому до розміру пенсії ОСОБА_1 не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом №1697-VІІ.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до протоколу № 15/216 про призначення пенсії від 10.04.2009 року до пенсії ОСОБА_1 застосовано загальний процент розрахований пенсії від заробітку – 80%, проте зараз протиправно зменшений відповідачем до 60%.

Жодних обґрунтувань такого зменшення суду не надано.

Отже, пенсія, перерахована позивачу з 01.10.2020 року підлягає виплаті у визначеному пенсійним органом розмірі без обмеження такої суми максимальним розміром та в розмірі 80 відсотків від загальної суми складових місячної заробітної плати.

Позовні вимоги щодо визнання протиправними дії Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині надання відповіді № 73-44/К-02/8-0582/21 від 16 лютого 2021 року щодо незаконної зміни (зменшення) відсоткового розміру призначення пенсії за вислугу років та обмеження її максимальним розміром при перерахунку пенсії ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, тому що надання відповіді на заяву позивача є обов`язком відповідача, а сама відповідь не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а є документом інформаційного характеру.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Для ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо незаконної зміни (зменшення) відсоткового розміру призначеної пенсії за вислугу років та обмеження її максимальним розміром при перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат не здійснюється у зв`язку зі звільненням позивача від їх сплати в силу Закону України “Про судовий збір” як учасника бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 від 17 червня 2015 року.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (міцезнаходження: вул. Маяковського, буд. 2а, м. Торецьк, Донецька область; код ЄДРПОУ: 42170475) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо незаконної зміни (зменшення) відсоткового розміру призначеної пенсії за вислугу років та обмеження її максимальним розміром при перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 , відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату в розмірі 80 відсотків від загальної суми складових місячної заробітної плати, без обмеження максимальним розміром на підставі довідки Донецької обласної прокуратури № 21-85-92 від 30 жовтня 2020 року, починаючи з 01 жовтня 2020 року та доплатити різницю перерахованої пенсії та фактично виплачених грошових сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 28 квітня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Арестова