Ухвала суду № 96575851, 28.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 квітня 2021 року Справа №160/4117/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання адвоката Горелікова Максима Миколайовича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовною заявою адвоката Горелікова Максима Миколайовича до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2021 року (18 березня 2021 року направлено засобами поштового зв`язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області 1/ДПР-21 від 11.03.2021 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 7,12, 12-1, 25, 42, 51, 54, 56, 57, 58, 59, 61, 62, 68 Правил адвокатської етики, та застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяця.

Обґрунтовуючи означені позовні вимоги позивач зазначив, що 04.12.2020 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, надійшла скарга ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення ОСОБА_1 , як адвоката до дисциплінарної відповідальності та позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю за систематичне порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, а саме - ст. 7, 12, 12-1, 25, 42, 51, 54, 56, 57, 58, 59, 61 Правил адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року. Тож, 28.01.2021 року дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області, прийнято рішення № 1/ДПП- 21 про порушення відносно заявника дисциплінарної справи за результатами розгляду якої 11.03.2021 року було прийнято рішення № 1/ДПР-21 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

На думку позивача, спірне рішення є безпідставним та протиправним, оскільки в останньому йдеться мова про мотиви, зазначені скаржником, які відбулися більше ніж за рік до притягнення позивача як адвоката до дисциплінарної відповідальності, що є порушенням ч. 2 ст. 35 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, та в свою чергу ч. 2 ст. 36 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Тим паче, рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області 1/ДПР-21 від 11.03.2021 року обмежило конституційне право позивача на здійснення професійної діяльності (ч. 1 ст. 131 Конституції України), позбавило право його клієнтів на судовий захист (ст. 55 Конституції України), на професійну правничу допомогу (ст. 59 Конституції України), представлення у суді інтересів у суді обраним адвокатом, у тому числі для захисту від кримінального обвинувачення (ч. 4 ст. 13 Конституції України).

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2021 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.

В період з 22.03.2021 року по 26.03.2021 року суддя Прудник С.В. перебував на лікарняному.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

27.04.2021 року від адвоката Горелікова Максима Миколайовича засобами електронного зв`язку на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін

Перевіривши дане клопотання, суд доходить наступного.

Приписами частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Відповідно до положень частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про, зокрема, залишення заяви відповідача без задоволення.

За приписами пункту другого частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз вищевикладених норм показує, що Кодексу адміністративного судочинства України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених Кодексу адміністративного судочинства України обмежень.

Тож предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Також, подане позивачем клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін не містить обґрунтувань щодо необхідності проведення судового засідання, лише вказівку на обов`язки суду під час розгляду справи.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною дев`ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

До того ж, як заначено Верховним судом в ухвалі суду від 15.10.2019 року у справі 826/2060/16, за правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Відтак, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання адвоката Горелікова Максима Миколайовича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Горелікова Максима Миколайовича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С. В. Прудник