Ухвала суду № 96575821, 26.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 квітня 2021 року Справа №160/6373/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Врони О.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву головуючого судді Врони О.В. про самовідвід судді у справі №160/6373/21 за позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд «Екологія-Геос» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд «Екологія-Геос» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2021 року матеріали адміністративної справи №160/6373/21 передані на розгляд судді Вроні О.В.

Вирішуючи питання про прийняття справи до провадження, призначення судового розгляду справи, головуючим суддею Вроною О.В. встановлені підстави для самовідводу, викладені в заяві про самовідвід судді від 26.04.2021.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У відповідності до ч. 1 ст. 40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Згідно ч. 8 даної статті, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

З поданої заяви про самовідвід головуючого судді Врони О.В. вбачається, що підставою для самовідводу слугували ті обставини, що позивачем у іншій адміністративній справі за №160/10433/19 суддя Врона О.В. визначена одним з відповідачів.

28.10.2019 року справа №160/10433/19 була направлена до Третього апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 року адміністративна справа №160/10433/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 про оскарження рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їх посадових та службових осіб передана за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.

Вирішуючи заяву про самовідвід, суд виходить з наступного.

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Як передбачено з ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" та рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії" зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Статтею 2 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також "ЄСПЛ") є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 ст. 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium", "Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі "П`єрсак проти Бельгії" ("Piersac vs Belgium") ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

У цьому контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання цього судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак, вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland"), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" ("Ferrantelli and Santangelo v. Italy"), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De Cubber v. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo Algar v. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Такі саме висновки містяться в рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02).

У той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Крім того, відповідно до пунктів 1.6, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, суддя повинен дотримувати високих стандартів поведінки суддів і обстоювати їх з метою поглиблення громадської довіри до судових органів, що має першорядне значення для підтримання незалежності судової гілки влади.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що наведені обґрунтування заяви про самовідвід головуючого судді Врони О.В. є обґрунтованими, у зв`язку з чим, з метою належного розгляду справи та відсутності сумнівів в об`єктивності та безсторонності суду, заява, що розглядається, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40, 241, 242 243, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву головуючого судді Врони О.В. про самовідвід судді у справі №160/6373/21 за позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд «Екологія-Геос» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Матеріали справи №160/6373/21 за позовом ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд «Екологія-Геос» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - передати до управління з організаційного забезпечення суду для повторного розподілу згідно з вимогами ст. 31 КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Врона