Рішення № 96574031, 27.04.2021, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/451/21

Провадження № 2-о/192/26/21

РІШЕННЯ

Іменем України

27 квітня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді – Кітова О.В., секретаря судового засідання – Біжко Ю.М., за участю заявника в режимі відео конференції, представника заявника – адвоката Завгороднього О.С., представника ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» - Бойди Т.В. та представника ГУ ДМС в Дніпропетровській області – Ряполової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Солоне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи : ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)», ГУ ДМС в Дніпропетровській області про встановлення факту проживання на території України,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Просить встановити факт, що він ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Мала Нехвороща Мошівського району Полтавської області, постійно проживав з 01 серпня 1991 року по 15 листопада 1991 року та станом на 24.08.1991 року на території України.

Свої вимоги мотивує тим, що він, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Мала Нехвороща Мошівського району Полтавської області. З 13 квітня 1991 року зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Паспорт громадянина СРСР у нього є, але ГУ ДМС вимагає від нього підтвердження факту, що він проживав на території України на момент створення України.

Заявник вказує, що встановлення зазначеного вище юридичного факту не пов`язане з подальшим вирішенням спору про право. В інший спосіб він немає можливості встановити зазначений вище юридичний факт та отримати підтверджуючі документи, які будуть юридично значимими для отримання паспорта громадянина України.

У судовому засіданні заявник в режимі відеоконференції та представник заявника ОСОБА_2 подану заяву підтримали, просили задоволити з мотивів наведених в заяві.

Представники заінтересованих осіб у судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечували, просили задоволити.

Заслухавши пояснення сторін та розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 13 квітня 1991 року проживав та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що на теперішній час заявник ОСОБА_1 не має та не виготовляв паспорт громадянина України.

Згідно п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України», особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба (повнорідні чи неповнорідні) брат чи сестра, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією Уукраїни відповідно дозакону України «Про правонаступництво України» або на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

У разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959- XII, постійне місце проживання - місце проживання на території якої-небудь держави не менше одного року фізичної особи, яка не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом необмеженого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов`язків або зобов`язань за договором (контрактом). В Ухвалі про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Вищої ради юстиції щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 127 Конституції України від 14 березня 2002 року № 4- у/2002 Конституційний Суд України, зокрема, зазначив: "До громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні в цілому не менше ніж 183 дні у календарному poці.Законом України "Про громадянство України" визначено, що безперервне проживання на території Україні) - це проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів.

Згідно копії паспорта громадянина СРСР вбачається, що з 13 квітня 1991 року заявник зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , також вбачається наявність у даному паспорті нанесення печатки з написом «Україна» з підтвердженням даної печатки печаткою Міністерства внутрішніх справ України №04-38 від 29.12.1992 року.

Відповідно до вимог ст.293 ч.2 п.5 ЦПК Українив порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення..

Згідно положень п. 1 ППВС України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За вказаних вище обставин суд вважає доведеним перед судом, факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Нехвороща Машевського району Полтавської області, з 01 серпня 1991 року по 15 листопада 1991 року та станом на 24.08.1991 року на території України, даний факт не породжує спору про право, а матеріалами позову підтверджено всі обставини описані у позовній заяві, за таких обставин суд вважає, що заяву слід задоволити.

Керуючись ст. ст.10,60,197,212-215,218,256-259 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 - задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Мала Нехвороща Мошівського району Полтавської області, постійно проживав з 01 серпня 1991 року по 15 листопада 1991 року та станом на 24.08.1991 року на території України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце знаходження: Державна установа «Солонянська виправна колонія (№21)» 52406, Дніпропетровська область, Солонянський район, с.Аполлонівка, Військове містечко,37.

Заінтересована особа1: Солонянський РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (52400, Дніпропетровська область, смт. Солоне, вул. Строменко, 1)

Заінтересована особа2:Державна установа «Солонянська виправна колонія (№21)» (52406, Дніпропетровська область, Солонянський район, с.Аполлонівка, Військове містечко,37)

Повне текст рішення складено та підписано 27 квітня 2021 року.

Суддя О. В. Кітов