Ухвала суду № 96573089, 28.04.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2139/21

Провадження № 2/210/1197/21

У Х В А Л А

іменем України

"28" квітня 2021 р.

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної прокуратури, треті особи Державна казначейська служба України, ОСОБА_2 , Комунальне підприємство «Хладон» про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої ОСОБА_1 незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, -

ВСТАНОВИВ:

Протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2021 року в провадження головуючого Чайкіної Ольги Володимирівни передана вказана цивільна справа.

Ознайомившись з матеріалами цивільної справи, суддею Чайкіною О.В. заявлено самовідвід.

Питання про відвід судді згідно ч. 1, 9 ст. 40 ЦПК України може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Наведені вище обставини в очах стороннього спостерігача дійсно можуть сприйматись як такі, що впливають на здатність судді прийняти відповідне рішення у справі.

Згідно п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір`ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір`я до незалежної судової влади буде підірвано.

Крім того, відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з'їзду суддів України від 22.02.2013 р., неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).

В пункті 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Крім того, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії»).

Підставою заявлення головуючим суддею самовідводу є намір уникнення можливих та вірогідних сумнівів у сторін по справі в неупередженості судді з огляду на такі обставини.

Суддею Чайкіною О.В. 18 липня 2013 року винесено рішення у цивільній справі №408/9310/12 пр. № 2/210/682/13 за позовом (уточненим) ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа Криворізьке міське управління ГУМВС України в Дніпропетровській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації, усунення перешкод у користуванні власністю, вселення та виселення, зобов`язання не чинити перешкоди у користуванні власністю, та зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа на боці позивачів - ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3 недобросовісним володільцем 2/3 ідеальної частки квартири, визнання правомірності володіння, користування та розпорядження квартирою, як майном, що знаходиться у спільній сумісний власності.

Вказаним рішенням уточнений первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа Криворізьке міське управління ГУМВС України в Дніпропетровській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації, усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та вселення - задоволено частково. Вирішено питання про судові витрати. У задоволенні уточненого первісного позову в іншій частині - відмовлено.

Цим же рішенням, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа на боці позивачів - ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3 недобросовісним володільцем 2/3 ідеальної частки квартири, визнання правомірності володіння, користування та розпорядження квартирою, як майном, що знаходиться у спільній сумісний власності - відмовлено.

ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подавали ряд заяв та скарг відносно головуючого у зв`язку з розглядом вказаної цивільної справи.

Учасники по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 подавали ряд заяв та скарг відносно головуючого у зв`язку з розглядом цивільної справи та в подальшому, я ОСОБА_5 була допитана в рамках кримінального провадженні внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Крім того, головуючий у справі - ОСОБА_5 була допитана слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018040000000043 від 15.06.2018 року, за заявою ОСОБА_1 відносно суддів Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.

З метою забезпечення справедливого і публічного розгляду справи незалежним і безстороннім судом, а також з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо безсторонності суду під час розгляду даної справи, враховуючи, що головуючий у справі допитувався в межах кримінального провадження, ініційованого позивачем у справі - ОСОБА_1 , суддя приходить до висновку, що заяву про самовідвід слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40, 41 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про самовідвід головуючого судді Чайкіної О.В. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної прокуратури, треті особи Державна казначейська служба України, ОСОБА_2 , Комунальне підприємство «Хладон» про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої ОСОБА_1 незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду - задовольнити.

Матеріали цивільної справи № 210/2139/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної прокуратури, треті особи Державна казначейська служба України, ОСОБА_2 , Комунальне підприємство «Хладон» про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої ОСОБА_1 незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. В. Чайкіна