Ухвала суду № 96568824, 27.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

м. Київ

27.04.2021Справа № 910/14997/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали

заяви відповідача Громадської організації "Вікімедіа Україна"

про відшкодування судових витрат на правничу допомогу

За позовом Громадської організації "Вікіпедія Україна" пров.Бутишів, буд 17, кв 7, м.Київ

до Громадської організації "Вікімедіа Україна" вул. Бориса Гринченка, буд 9, оф 20,м.Київ

про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію, зобов`язання її спростувати та стягнення 01,00 грн. відшкодування моральної шкоди

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Вікіпедія Україна" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Вікімедіа Україна" про визнання інформації про позивача, що поширена відповідачем о 15:20 24.07.2020 року за посиланням https: blog.wikimedia.org.ua/2020/07/24/comment/ на веб-сайті https: blog.wikimedia.org.ua під назвою "Коментар ГО "Вікімедія Україна" стосовно організації, що незаконно використовує бренд Вікіпедії"- недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право ГО "Вікіпедія Україна" на честь, гідність та недоторканість ділової репутації; зобов`язати відповідача протягом 3-х днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію про позивача шляхом розміщення на сторінці офіційного інтернет - сайту https: blog.wikimedia.org.ua під заголовком "Спростування" рішення суду по даній справі, а також стягнути з відповідача 01,00 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на протиправні дії відповідача, пов`язані з розповсюдженням недостовірної інформації про позивача, чим останньому заподіяно моральну шкоду, оцінену в суму 01,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14997/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 05.11.2020 року.

Проте судове засідання, призначене на 05.11.2020 року, у зв`язку з перебування судді Селівона А.М. на лікарняному не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 року розгляд справи призначено на 16.12.2020 року.

У судовому засіданні 16.12.2020 року протокольно оголошено перерву на 04.02.2021 року.

У судовому засіданні 04.02.2021 року, враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/14997/20 та початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 11.03.2021 року.

У судових засіданнях 11.03.2021 року та 31.03.2021 року судом протокольно оголошувались перерви на 31.03.2021 року та 14.04.2021 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 року в задоволенні позовних вимог Громадської організації "Вікіпедія Україна" відмовлено.

Через канцелярію суду 20.04.2021 року від відповідача 10.08.2020 року від відповідача Громадської організації "Вікімедіа Україна" надійшла заява б/н від 19.04.2021 року про відшкодування судових витрат (витрат на правничу допомогу) разом з доказами на підтвердження витрат, які відповідач здійснив у зв`язку з розглядом справи, в якій відповідач просить суд стягнути з позивача - Громадської організації "Вікіпедія Україна" 179 370,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 910/14997/20 в суді першої інстанції.

Суд зазначає, що за приписами частини 3 статті 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються і розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Отже, за висновками суду, відповідний розгляд заяви про компенсацію витрат на правничу допомоги здійснюється за загальними правилами позовного провадження у межах розглянутої судом справи, з урахуванням норм ст.ст. 126, 129, 130 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Таким чином, належним доказом відправлення іншим учасникам справи копії заяви і доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

В порушення вказаних норм заявником до поданої заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 910/14997/20 не надано належних доказів на підтвердження надсилання її на належну адресу позивача по справі.

Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

При цьому обов`язковість направлення копії зазначеної заяви та доданих до неї доказів на адресу позивача у справі зумовлена дотриманням принципу рівності сторін та надання розумного (достатнього) строку для вчинення певних процесуальних дій.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, зазначені вимоги до заяв, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

Таким чином, неотримання учасником справи копії заяви іншої сторони про компенсацію витрат на правничу допомогу порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасника справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставини, оскільки заява Громадської організації "Вікімедіа Україна" про відшкодування судових витрат на правничу допомогу не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає за необхідне залишити вказану заяву без руху, надавши заявнику строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із відповідною заявою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 126, 129, 164, 172, 174, 232, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Залишити заяву відповідача Громадської організації "Вікімедіа Україна" про відшкодування судових витрат на правничу допомогу без руху.

2. Встановити Громадській організації "Вікімедіа Україна" строк на усунення недоліків заяви - 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення клопотання без руху.

3. Встановити Громадській організації "Вікімедіа Україна" усунення недоліків клопотання про компенсацію здійснених витрат на оплату правничої допомоги шляхом подання суду:

- належних та допустимих доказів на підтвердження факту надсилання копії заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу та всіх доданих до неї документів на адресу позивача у справі - Громадської організації "Вікіпедіа Україна", яка відповідає місцезнаходженню останнього за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 27.04.2021 року та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Селівон