Рішення № 96566056, 26.04.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5009/19

Провадження № 2/740/97/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючої – судді Пантелієнко В.Г.

з участю секретаря – Пулинець Ю.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованість по кредиту у сумі 32 752 гривні 32 копійки. 16.01.2019 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір № 60200018856 про отримання товарів в системі Плати Пізніше, пунктом 8.1 якого встановлено, що в момент підписання договору всі існуючі та майбутні права постачальника за договором відступаються на користь Процесинг-центра (Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп»). За умовами договору відповідачу передано в оренду на умовах лізингу ««Балкон + двері», встановленою вартістю 30933,33 грн. Передача товару відповідачу засвідчена підписом відповідача на Договорі. Умовами пакету фінансування визначеними в договорі, встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів:щомісяця рівними частинами в розмірі 3 081 гривня 48 копійок до 20 числа кожного місяця, всього 9 платежів, починаючи з наступного за місяцем укладання договору. Станом на 04 жовтня 2019 року відповідач не виконав прийнятих на себе відповідно до положень умов Пакету фінансування та п.10.4.2. Договору зобов`язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого Товару. Так, за весь період дії договору відповідачем в якості оплати вартості отриманого товару було сплачено: 16.01.2019 року 3 200 гривень, (платіж при отриманні товарів.), 09.03.2019 року -3700 гривень. Станом на 04.10.2019 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 32 752 гривні 36 копійок, яка складається з : 24 341 гривні 48 копійок - сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару, 8 410 гривень 88 копійок - сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п.12.2-12.3 договору, через що позивач змушений звернутись до суду з позовом.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» в судове засідання не з`явився, у відповіді на відзив до позовної заяви підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та розглянути справу за відсутності представника.

Від представника відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки договір, на який посилається позивач, підписаний не ним.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд прийшов до наступного висновку.

Позивач звернувся з позовними вимогами, які випливають із зобов`язань за договором від 16.01.2019 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір № 60200018856 про отримання товарів в системі Плати Пізніше (а.с. 7-15).

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тощо.

Статтями 3, 6, 627 - 629 ЦК України в Україні гарантується право свободи договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог діючого законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Висновком судово-почеркознавчої експертизи від 15 лютого 2021 року за № 5544/5545/20-24 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у договорі № 60200018856 від 16.01.2019 року, укладеному між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в графі «Клієнт» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 138-144).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Отже, оскільки ОСОБА_1 договору про отримання товарів в системі Плати Пізніше №60200018856 від 16.01.2019 р., не підписував, його волевиявлення на укладення даного правочину відсутнє, тому вказаний договір є неукладеним (не вчиненим).

Даний висновок суду також узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 16 червня 2020 року по справі №145/2047/16-ц.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог, зважаючи на відсутність правових підстав для стягнення з відповідача боргу за спірним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача. Оскільки за проведення судово-почеркознавчої експертизи ОСОБА_1 було сплачено 4576 гривень 32 коп., тому зазначена сума підлягає стягненню на його користь з позивача.

Керуючись ст.ст. 141, 203, 638 ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» (код ЄДРПОУ 38922870, м. Київ пр-т Степана Бандери, 21, корп. В) на користь ОСОБА_1 4576 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят шість) гривень 32 копійки в рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя В.Г. Пантелієнко