Рішення № 96565361, 22.04.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/779/21

н/п 2/766/8227/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Яковлєва О.М.,

справа №766/779/21; провадження №2/766/8227/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

до

відповідача: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

третя особа: Херсонська товарна біржа «Алмаз» (ЄДРПОУ 24946331, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, проїзд Військовий, буд. 6)

предмет та підстави позову: про визнання договору купівлі-продажу дійсним

учасники справи: не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та,-

встановив:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

20 січня 2021 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача, у якому просила визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 690, 0 кв.м., укладений між позивачем та відповідачем, зареєстрований на Херсонській товарній біржі «Алмаз» за №242 28.11.1997 року; визнати за позивачем право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 690, 0 кв. м.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28 листопада 1997 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 690, 0 кв. м. Договір оформили в Херсонській товарній біржі «Алмаз», про що в журналі реєстрації біржових угод зроблено запис №242 від 28.11.1997 року

На підставі ст.15 Закону України від 10 грудня 1991 року «Про товарну біржу» не підлягає нотаріальному посвідченню. Договір підлягає реєстрації у Херсонському бюро технічної інвентаризації. 28.11.1997 року договір був зареєстрований в ХБТІ в реєстровій книзі №95 за №15488.

Оскільки, сторони договору купівлі-продажу досягли згоди щодо всіх умов договору, що підтверджується підписами сторін, всі зобов`язання за договором сторонами виконанні в повному обсязі, договір зареєстрований в Херсонському бюро технічної інвентаризації, тому позивач та підставі статей 128, 153 ПК УPCP і статті 49 Закону України «Про власність», який діяв на той час, набув право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами і правомірно володіє ним.

У зв`язку із змінами у законодавстві, укладений між сторонами договір купівлі-продажу не є належним документом, що посвідчує право власності, нотаріуси та інші державні установи не визнають дійсними договори купівлі-продажу будинків, які зареєстровані товарними біржами, що позбавляє позивача реалізувати своє право власності на нерухоме майно.

За вказаних обставин позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Відповідач 01.03.2021 року подав заяву про визнання позовних вимог, не заперечив проти їх задоволення.

ІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05 лютого 2021 року, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволено, провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 01.03.2021 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01 березня 2021 року витребувано у КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» ХОР інвентарну справу на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Підготовче засідання відкладено на 23.03.2021 року.

15.03.2021 року на адресу суду з КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» ХОР надійшли витребувані докази.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.04.2021 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.04.2021 року позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 690, 0 кв. м. залишено без розгляду.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи позивач не з`явилася, адвокат Ковальова І.В. діючи в її інтересах подала заяву залишення без розгляду позовних вимог в частині визнання права власності. Позовні вимоги в частині визнання договору купівлі-продажу дійсним підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання відповідач не з`явився, 01.03.2021 року подав заяву про визнання позовних вимог, не заперечив проти їх задоволення. Розгляд справи просив провести у його відсутність.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи інші учасники справи не з`явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем їх проживання або місцезнаходженням, направлення СМС-повідомлення, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, враховуючи згоду сторін про розгляд справи у їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

З`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

Судом встановлено, що 28 листопада 1997 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу на Херсонській товарній біржі «Алмаз», а саме: житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 690, 0 кв.м.

Договір зареєстровано на Херсонській товарній біржі «Алмаз» в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю, реєстраційний номер 242 від 28.11.1997 року та того ж дня зареєстрований у Херсонському Бюро технічної інвентаризації в книзі №95 за реєстровим №15488.

Інвентарна справа реєстровий №15488 відомостей про реєстрацію права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 після 2013 року не містить.

ІV. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 року встановлено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Отже, в даному випадку на момент переходу права власності правовідносини підлягали регулюванню за нормами ЦК УРСР.

Згідно зі ст.153 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), який діяв на момент укладення правочину та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.227 ЦК УРСР 1963 року, що діяв на час укладення договору купівлі-продажу, договір купівлі-продажу нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Статтею 47 УРСР (в редакції 1963 року) встановлено, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст.48 цього Кодексу.

Якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах). Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч.2 ст.47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу, біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов:

а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.

Зі змісту договору купівлі-продажу №1080 від 28 листопада 1997 року вбачається, що його укладено у відповідності до вимог ст.15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстровано на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню він не підлягав. У відповідності до вимог ст. 227 ЦК України зареєстрований в органах технічної інвентаризації.

До 01.01.2013 року виникнення права власності на нерухоме майно не пов`язувалося з його державною реєстрацією. Державна реєстрація здійснювалася за фактом права власності, яке вже виникло.

Закон України «Про товарну біржу» в редакції, діючій на час укладення договору купівлі-продажу, дозволяв членам біржі проводити біржову операцію з купівлі-продажу товарів, допущених до обігу на товарній біржі, якщо її учасниками є члени біржі та якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. В такому випадку біржовий договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягав, проте набувача нерухомості це не звільняло від здійснення реєстрації договору, за яким набуто право власності на нерухоме майно в органах БТІ, що на той час виконували функції органу державної реєстрації об`єктів нерухомості.

При цьому чіткої регламентації механізму допуску товарів до обігу на товарній біржі на той час не існувало. Необхідні зміни до ст.15 Закону України «Про товарну біржу», що дозволяли відмежувати об`єкти нерухомості від біржових операцій були внесені лише у 2003 році.

У редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу спірного житлового будинку, в самому Законі України «Про товарну біржу» не передбачалися правові наслідки у вигляді недійсності договору, укладеного та зареєстрованого на біржі, у разі порушення вимог, встановлених ст.15 цього Закону до біржової операції, як щодо допуску товарів до обігу на біржі, так і щодо прийняття у члени біржі.

Встановлення дійсності договору купівлі-продажу нерухомого майна, віднесено до компетенції суду.

Також, відповідно до п. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 року «Про судову практику по справам про визнання угод недійсними», з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу.

Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною.

Судом встановлено, що після здійснення купівлі-продажу житлового будинку, сторони фактично виконали умови угоди, що підтверджено позивачем і встановлюється із заяви відповідача про визнання позову, тому підстав для сумніву в правомірності та дійсності укладеної угоди суд не вбачає.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що сторони домовилися про усі істотні умови договору купівлі-продажу від 28 листопада 1997 року, відбулося повне виконання договору. Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з моменту посвідчення договору, або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору дійсним, якщо договір відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації. Суд вважає позовні вимоги щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, укладеного між позивачем та відповідачем, зареєстрований на Херсонській товарній біржі «Алмаз» за №242 28 листопада 1997 року такими, що підлягають задоволенню.

V. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VІ. Розподіл судових витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Позивачем не заявлено вимогу про відшкодування судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 41, 47, 128, 224 ЦК УРСР, ст. 392 ЦК України, ст. 120, 125 ЗК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа - Херсонська товарна біржа «Алмаз» (ЄДРПОУ 24946331, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, проїзд Військовий, буд. 6) про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 690, 0 кв.м., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований на Херсонській товарній біржі «Алмаз» за №242 28 листопада 1997 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

Третя особа: Херсонська товарна біржа «Алмаз», ЄДРПОУ невідомий, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, проїзд Військовий, буд. 6.

Повний текст рішення складено 26.04.2021 року

Суддя Є. М. Булах