Рішення № 96565282, 20.04.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/340/21

Пров. №2/766/7994/21

20 квітня 2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар Сімірзіна П.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Громада" про захист прав споживача, стягнення депозитного вкладу, відсотків, моральної шкоди-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12.01.2021 року звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з КС "Громада" на свою користь грошові кошти за договором банківського вкладу №3175 від 12.11.2019 року в розмірі 65843,41 грн., що складається з внеску (вкладу) на депозитний рахунок у розмірі 50000,00 грн., процентів за період з 12.11.2019 року по 12.08.2020 року у розмірі 8452,52 грн., інфляційному збільшенню за період з 12.08.2020 року по 12.01.2021 року у розмірі 1651,03 грн., пені 3% річних за період з 12.08.2020 року по 12.01.2021 року у розмірі 739,86 грн.; моральну шкоду за період з 12.08.2020 року по 12.01.2021 року у розмірі 5000,00 грн.

В обгрунтування позов вказав, що ним з КС "Громада" 12.11.2019 року укладено договір банківського вкладу №3175 "Про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок без можливості довнесення", строк дії договору визначений у ньому. Відповідно до п. п. 2.1.1., 2.2.1., 2.3.3. договору встановлена процентна ставка за внеском. 16.08.2020 року, після закінчення строку дії договору, та на виконання п. 2.3.3 Договору звернувся до співробітників КС "Громада" в усній формі з заявою про повернення внеску (вкладу) у повному розмірі разом з нарахованими процентами. Ще багато разів звертався до відповідача, однак, його вимоги проігноровано та безпідставно відмовлено у поверненні коштів. Крім того, у зв`язку з відмовою повернути йому грошові кошти, йому завдано моральної шкоди, оскільки доводилося багаторазово їздити до кредитної спілки, принижуватися, при тому, що він літня людина 1947 року народження та проживає у передмісті. Від хвилювань почалися розлади зі сном, втома та загострилося відчуття душевного хвилювання за своє майно.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29.01.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

Позивачем подано заяву про розгляд справи у відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомляв, відзив не подано.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, ухваливши заочне рішення.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно із ст. 4 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ч. 1 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності із положеннями ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними (ст. 77, 78, 79 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

12 листопада 2019 року між Кредитною спілкою "Громада" та ОСОБА_1 укладено договір №3175 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок без можливості довнесення. За умовами договору вкладник вносить строковий внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до спілки, а спілка приймає внесок і зобов`язується повернути вкладникові внесок та виплатити проценти на внесок на умовах встановлених цим договором (арк. справи 6).

Відповідно до п. 1.2 договору, договір укладено строком на 9 (дев`ять) місяців. Днем початку строку дії Договору є 12 листопада 2019 року. Днем закінчення строку дії Договору 12 серпня 2020 року.

Згідно п. 2.1.1, 2.2.1, 2.3.3 вкладник зобов`язується внести грошові кошти (внесок) до спілки у розмірі 50000,00 грн. Договір укладено без можливості капіталізації процентів. Сума внеску не збільшується на суму нарахованих процентів. Процентна ставка за внеском встановлюється у розмірі 28% процентів річних. Процентна ставка - фіксована. Виплата процентів здійснюється щомісячно на вимогу вкладника, що пред`являється в усній або письмовій формі.

На виконання умов договору ОСОБА_1 12.11.2019 року внесені грошові кошти в сумі 50000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 5620 від 12.11.2019 р. (арк. справи 7).

Відомостей щодо письмового звернення ОСОБА_1 до КС "Громада" суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Згідно з ч.ч.1, 3, 5, 6 ст. 10 Закону України "Про кредитні спілки", членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об`єднані хоча б за однією з ознак, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, мають повну цивільну дієздатність, з урахуванням обмежень, передбачених частиною другою цієї статті. Прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв`язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки. Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов`язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок. У разі коли вступний та обов`язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства вважається день сплати обов`язкового пайового внеску. Днем припинення членства у кредитній спілці вважається день прийняття загальними зборами членів кредитної спілки або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення.

Члени кредитної спілки мають право: брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління; вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки; одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту; одержувати інформацію про діяльність кредитної спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спілки та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки; одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки; вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про кредитні спілки").

Статтею 23 Закону України "Про кредитні спілки" визначено, що внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Кошти, що належать членам кредитної спілки, обліковуються окремо.

Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об`єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом.

Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконанням сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Щодо наявність форс-мажорних обставин.

У п. 4.2. Договорів, зазначено перелік обставин, які сторони віднесли до таких, які не могли передбачити або запобігти, і на час їх дії сторони звільняються від виконання зобов`язань. Карантину в даному переліку немає.

Доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин з боку відповідача не надано.

Зміни у спірні договори шляхом укладення додаткової угоди, для врегулювання питання введення карантину сторонами не укладались.

Сертифікат Торгово-Промислової палати про наявність форс-мажорних обставин відповідачем не долучено.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Серед невичерпного переліку форс-мажорних обставин у цій нормі знаходиться і карантин.

Разом з тим саме по собі запровадження всеукраїнського карантину не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання абсолютно всіх договірних зобов`язань. Зацікавлена сторона повинна довести, що вона не в змозі виконувати конкретні зобов`язання і що цю неможливість зумовив саме карантин. Тобто особа має обґрунтувати наявність причинно-наслідкового зв`язку між встановленим карантином та неможливістю виконання своїх зобов`язань за договором.

Підсумовуючи викладене, суд резюмує, що при вирішенні питання про вплив обставин непереборної сили має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

На необхідність доведення обставин форс-мажору також вказується в Конвенції Організації Об`єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980, яка набула чинності для України 01.02.1991. В статті 79 зазначеної Конвенції більше детально визначено порядок дій сторін щодо звільнення від відповідальності у випадку виникнення форс-мажору.

Виходячи з наведеного, суд не бере до уваги твердження відповідача про неможливість виконання умов договору унаслідок настання форм-мажорних обставин.

За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим зобов`язанням є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Виходячи з зазначеного, встановлено, що відповідач не виконав умови договорів щодо дострокового розірвання договорів, повернення коштів за договорами та нарахованих відсотків.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком процентів, інфляційних втрат, 3% річних. Відповідачем на спростування проведеного розрахунку заперечень не надано. Розрахунок вказаних сум наданий суду позивачем відповідає вимогам закону і відповідачем не оспорений.

Щодо обов`язку сплати відповідачем податку 19,5% як податковим агентом за позивача.

До пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування. Доходи у вигляді процентів на суми банківських депозитних рахунків остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування. Ставка ПДФО на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок встановлюються у розмірі 18 % до бази оподаткування. Такі доходи також є об`єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 %.

У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18 % із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків (пп. 170.4.1 ст. 170 Податкового Кодексу України). Отже, установа, яка є податковим агентом, перераховує податок на доходи фізичних осіб із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з суми процентів, що стягуються за судовим рішенням повинні бути відраховані суми обов`язкових платежів, які КС «Громада» повинна сплатити (перерахувати) до бюджету.

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом.

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд бере до уваги те, що були порушені права позивача, внаслідок чого він переніс емоційний стрес.

При цьому суд враховує і те, що внаслідок дій відповідача було порушено звичний для позивача ритм життя та загальнопобутового ладу в зв`язку з необхідністю звертатись за поверненням своїх грошей до відповідача, суду, тощо.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе застосувати щодо даних правовідносин норми ст. 23, 1167 ЦК України та стягнути на користь позивача компенсацію заподіяної моральної шкоди.

Позивачем не надано достатнього обґрунтування вимоги щодо заявленої суми позову в частині моральної шкоди у 5000 грн., яка у такому розмірі не підтверджена належними та допустимими доказами.

Враховуючи обставини завдання моральної шкоди та вину відповідача у її заподіянні, глибину душевних страждань, а також виходячи із засад розумності та справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 500 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з врахуванням часткового задоволення позову в частині моральної шкоди, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 90,80 грн.

Оскільки позивач як споживач, був звільнений від сплати судового збору при подачі даного позову на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає необхідним відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складене 26 квітня 2021 року з урахуванням приписів ч. 3 ст. 124 ЦПК України.

Керуючись ст. 1, 10, 23 Закону України «Про кредитні спілки», Законом України «Про захист прав споживачів», ст. 525, 526, 617, 629 ЦК України, ст. 12, 13, 76-83, 89, 141, 229, 263-265, 267, 288, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кредитної Спілки "Громада" про захист прав споживача, стягнення депозитного вкладу, відсотків, моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки "Громада" (ЄДРПОУ 24108251, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Робоча, буд. 52) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошові кошти за договором банківського вкладу №3175 від 12.11.2019 р. в розмірі 65843,41 грн., що складається з внеску (вкладу) на депозитний рахунок у розмірі 50000,00 грн., процентів за період з 12.11.2019 року по 12.08.2020 року в розмірі 8452,52 грн., інфляційне збільшення за період з 12.08.2020 року по 12.01.2021 року у розмірі 1651,03 грн.; пеню 3% річних за період з 12.08.2020 року по 12.01.2021 року в розмірі 739,86 грн., моральну шкоду за період з 12.08.2020 року по 12.01.2021 року в розмірі 500,00 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки "Громада" (ЄДРПОУ 24108251, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Робоча, буд. 52) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 90,80 грн.

Стягнути з Кредитної спілки «Громада» (ЄДРПОУ 24108251, місцезнаходження: 73001, м. Херсон, вул. Робоча, б.52) на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду або через Херсонський міський суд Херсонської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяО. В. Ус