Ухвала суду № 96563365, 19.04.2021, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 1-кп/582/43/21

Справа № 582/292/21

Копія

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

19 квітня 2021 року смт. Недригайлів

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Жмурченка В. Д., за участі секретаря судового засідання Коваль В. В., з участю прокурора Микитовського С. О., потерпілої ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Маляра М. В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів матеріали кримінального провадження із обвинувальним актом та доданими до нього документами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021200470000091 від 25.02.2021, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тячів, Закарпатської обл., українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

У С Т А Н О В И В:

13 квітня 2021 року до Недригайлівського районного суду надійшов обвинувальний акт з доданими до нього документами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 лютого 2021 року за № 12021200470000091 за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Із поданих документів встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27.02.2021 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25.04.2021 включно.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Микитовський С. О. вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_2 на підставі обвинувального акту, який складено та затверджено відповідно до вимог КПК України. Заявив та підтримав у судовому засіданні клопотання про обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з тим, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного насильницького злочину проти життя та здоров`я особи, що заподіяв смерть потерпілого, а ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу, не відпали та не зменшились.

Потерпіла ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник Маляр М. В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи, що клопотання є необґрунтованим, оскільки ризики не доведені, також просив врахувати характеризуючі дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації, працевлаштований, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Просив застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_2 позицію свого захисника підтримав в повному обсязі та просив відмовити у задоволенні клопотання.

Вислухавши думку учасників підготовчого провадження щодо заявленого клопотання та можливості призначення судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , суд доходить висновку про призначення судового розгляду обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4,6 ч. 2 ст. 314 КПК України відсутні. Підстав для закриття кримінального провадження немає. Обвинувальний акт складено та затверджено відповідно до вимог ст. 291 КПК України. Підстав для здійснення судового розгляду кримінального провадження в закритому судовому засіданні не встановлено.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до Рішення Конституційного суду від 23.11.2017 №1-р/2017 (у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України), зазначено, що у підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Згідно з ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі серед іншого: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік, стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини утриманців, наявність постійного місця роботи, майновий стан, наявність судимостей.

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя бере до уваги також практику ЄСПЛ, зокрема п. 51 рішення «Летелье проти Франції» від 26.06.1991 з якого вбачається, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє ув`язнення, принаймні протягом певного часу. Крім того, відповідно до Рішення ЄСПЛ від 27 серпня 1992 року у справ Томазі проти Франції (п. 91) суд визнає, що деякі правопорушення в силу їх особливої тяжкості і реакції на них громадськості здатні привести до соціального обурення, яке може виправдати попереднє ув`язнення, у крайньому разі протягом певного часу. Відповідно до п. 40 рішення ЄСПЛ «Ігнатов проти України», питання про те, чи є розумним термін тримання особи під вартою не може оцінюватися абстрактно. Це питання повинно бути оцінено відповідно до особливостей кожного конкретного випадку, причини, наведених у рішеннях національних судових та слідчих органів, і задокументованих фактах, на які посилається заявник у його клопотанні про звільнення. Тривале тримання під вартою може бути виправдане у випадку, тільки якщо є конкретні ознаки існування суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує правило поваги до особистої свободи.

Обвинуваченому ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27.02.2021 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25.04.2021 включно.

При розгляді клопотання про застосування та продовження застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 слідчий суддя виходив з наявності обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК.

Суд вважає, що даний час ризики, які були підставою для обрання заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого не відпали. З огляду на зміст обвинувачення, що пред`явлено вказаній особі, характер злочину, даних про особу обвинуваченого - обрання стосовно нього більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на переконання суду, не може запобігти ризикам, про які йдеться у клопотанні.

ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Усвідомлення невідворотності покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, виключно у виді позбавлення волі, дає достатньо обґрунтованих підстав вважати, що перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від суду, тобто наявних ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України.

Також суд вважає, що існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який вказує прокурор, що обвинувачений ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, враховуючи також те, що потерпіла є його рідною матір`ю. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Оскільки судовий розгляд ще не розпочато, свідки, потерпіла та сам обвинувачений не допитані, то перебування обвинуваченого на волі, навіть і під домашнім арештом може бути фактором, що може впливатиме на показання свідків та потерпілої.

Однак, нема законних підстав вважати, що останній вчинить нові злочини, оскільки ОСОБА_2 раніше судимий, а таким чином не доведено ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При застосуванні запобіжного заходу суддею також враховується вік обвинуваченого, сімейний стан, а саме відсутність будь-яких достатніх соціальних зв`язків, які б могли бути стримуючим фактором для обвинуваченого, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя.

У судовому засіданні не встановлено, що за станом здоров`я обвинувачений ОСОБА_2 має протипоказання щодо тримання в СІЗО. Також і захисником не надано суду доказів на підтвердження наявності будь яких протипоказань щодо перебування обвинуваченого у слідчому ізоляторі.

Щодо посилань захисника Маляра М. В. на недоведеність ризиків, суддя вважає їх безпідставними та такими, що висновків суду, про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не спростовують.

Таким чином, суд вважає, що підстави для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, відсутні, а заявлені ризики, з огляду на які був обраний цей запобіжний захід, на час проведення підготовчого провадження не зменшились та не відпали.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу підлягає задоволенню.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину з кваліфікацією його дій за ч. 1 ст. 115 КК України, тобто щодо злочину, який спричинив загибель людини, то суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Керуючись ст. 177-178, 182-183, 202, 205, 314-316, 369-372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження із обвинувальним актом та доданими до нього документами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021200470000091 від 25.02.2021 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України у відкритому судовому засіданні на 11 годину 00 хвилин 28 квітня 2021 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження: прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 години 00 хвилин 16 червня 2021 року.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому після її проголошення.

Копію ухвали направити начальнику ДУ «Сумський слідчий ізолятор» та учасникам судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена лише у частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом 7 днів з дня її оголошення до Сумського апеляційного суду через Недригайлівський районний суд Сумської області.

Повний текст ухвали суду проголошено 23 квітня 2021 року об 11 годині 00 хвилин.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя: В. Д. Жмурченко