Рішення № 96560269, 26.04.2021, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/405/21

Провадження № 2/507/210/2021

Номер рядка звіту 19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2021 р. смт. Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Вужиловського О.В.

за участю секретаря судового засідання - Вододюка В.В.

представника позивача - Миронець Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Любашівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зеленогірської селищної ради Подільського району Одеської області, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Подільської районної державної адміністрації в Одеській області про визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

29 березня 2021 року до Любашівського районного суду Одеської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Зеленогірської селищної ради Подільського району Одеської області, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Подільської районної державної адміністрації Одеської області про визнання права на земельну частку (пай).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 16.07.1995 року по 17.03.2000 рік вона працювала в КСП «Трудівник» Любашівського району Одеської області та являлась членом вказаного підприємства. ЇЇ дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 », яке вона змінила після укладення шлюбу на « ОСОБА_3 » в 1999 році. В подальшому, 2003 році вона звільнилася та переїхав проживати до смт.Любашівка. З незрозумілих причин її не було включено до списку осіб, членів КСП, які мають право на земельну частку (пай) із земель КСП «Трудівник». На її звернення в 2000 році були вирішено включити її в додаткові списки осіб, що мають право на земельну частку (пай), однак рішення було прийнято, а списки не виготовлені. В подальшому, КСП «Трудівник» було реорганізовано в СВК «Трудівник», яке було ліквідоване в 2007 році. Сертифікату про право на земельну частку (пай) їй не видано.

Вона вважає, що її право порушене, а тому просила визнати за нею право на земельну частку (пай) площею 3.90 умовних кадастрових гектари із земель колективної власності КСП «Трудівник», що розташовані на території Заленогірської селищної ради Одеської області.

Представник позивача надав суду алогічні пояснення та повністю підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, так як позивач не довела, що являлась членом КСП «Трудівник» та не отримала земельну частку (пай) (а.с. 57,58).

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, заперечень не надав, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення судової повістки.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Любашівського районного суду Одеської області Вужиловського О.В. від 29 березня 2021 року провадження в справі було відкрито та ухвалено провести розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 видно, що ОСОБА_4 , 26 серпня 1978 року була прийнята в члени КСП «Трудівник», запис № 1 від 16 липня 1995 року та звільнена в зв`язку з ліквідацією КСП «Трудівник» 17 березня 2003 року

17.03.2000 року позивач була прийнята в члени СВК «Гвоздавський» та 30 жовтня 2003 року звільнена з членів СВК за взаємною згодою сторін (а.с. 6).

Із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 видно, що ОСОБА_5 16 жовтня 1999 року уклала шлюб із ОСОБА_6 та змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_3 » (а.с. 7).

З копії свідоцтва про право на майновий пай № 210 видно, що ОСОБА_5 отримала вказане свідоцтво про право на майновий пай у загальному пайовому фонді СВК «Гвоздавський» в розмірі 113 пайових гривень (а.с. 8).

З протоколу № 2 загальних зборів членів КСП «Трудівник» від 28 січня 2000 року видно, що загальні збори вирішили задовольнити заяви членів КСП, які були не включені до списку осіб, які мають право на одержання земельної частки (паю) та включити вказаних осіб до списку осіб, що мають право на отримання земельної частки (паю). У вказаному списку також зазначена ОСОБА_5 (а.с. 10-15).

З копії Державного акту на право колективної власності на землю серії ОД видно, що КСП «Трудівник» отримало зазначений Державний акт 27 березня 1996 року. Згідно доданих списків осіб, що мають право на земельну частку (пай) позивач не включена до даного списку (а.с. 18-39).

З довідок відділу у Любашівському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 04.12.2020 року, 23.12.2020 року видно, що розмір земельної частки (паю) по КСП «Трудівник» становить 3.90 умовних кадастрових гектари. Нормативно грошова оцінка 1 га ріллі становить 31017 грн. Сертифікат на земельну частку (пай) позивачці не видавався (а.с. 41, 43).

Згідно лист Зеленогірської селищної ради № 164/02-09 від 10.02.2021 року видно, що на території Зеленогірської селищної ради є в наявності земельні ділянки колективної власності, що підлягають паюванню (а.с. 45).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видно, що СВК «Гвоздавський» ліквідовано 22.11.2007 року (а.с. 48-50).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Абзацом 2 частини 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» передбачено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 з 17 липня 1995 року по 17 березня 2000 року була членом КСП «Трудівник» і працювала у вказаному господарстві. Зазначене підтверджується її трудовою книжкою. Державний акт на право колективної власності на землю КСП «Трудівник» отримало 17 березня 1996 року. До списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додається до Державного акту на право колективної власності на землю, ОСОБА_1 включена не була.

Згідно протоколу № 2 загальних зборів членів КСП «Трудівник» від 28 січня 2000 року ОСОБА_8 була включена в додаткові списки осіб, які мають право на одержання земельної частки (паю) із земель КСП «Трудівник».

Враховуючи, що ОСОБА_1 на час отримання КСП «Трудівник» Державного акту на право колективної власності на землю – на 17 березня 1996 року була членом КСП «Трудівник», в подальшому 28 січня 2000 року рішенням загальних зборів членів КСП «Трудівник» була включена до додаткових списків осіб, що мають право на земельну частку (пай), суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Сторони не заявляли вимог про стягнення судових витрат, тому судові витрати необхідно залишити за сторонами.

На підставі викладеного, керуючись Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року №720/95, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7, ст.ст. 12, 81, 263-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Зеленогірської селищної ради Подільського району Одеської області, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Подільської районної державної адміністрації в Одеській області про визнання права на земельну частку (пай) задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і/н НОМЕР_3 , право на земельну частку (пай) розміром 3.90 умовних кадастрових гектари, нормативно-грошовою оцінкою 120966 грн. 30 коп. із земель колишнього КСП «Трудівник» Любашівського району Одеської області, в межах території Зеленогірської селищної ради Подільського району Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В. Вужиловський

Повний текст рішення виготовлено о 16 годині 26 квітня 2021 року.