Ухвала суду № 96560094, 26.04.2021, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/1336/21

Номер провадження 1-кс/504/402/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2021 рокусмт.Доброслав

Слідчий суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Аблова Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання - Антипової Л.В.,

за участю прокурора – Налапко С.С.,

слідчого – Пеньковського С.О.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного – адвоката Новак О.О.,

перекладача – Гайдар Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУ НП в Одеській області майора поліції Дяк Олександра Васильовича, яке погоджено з прокурором Доброславської місцевої прокуратури Одеської області Налапко Світланою Степанівною про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021162330000318 від 23.04.2021 року року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю: с. Чобурч, Слободзейського району, Республіки Молдова, молдованину за національністю, громадянину Молдови, офіційно не працевлаштованому, з середньою освітою, не одруженому, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 24.02.2014 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України, до 3 років п/в з іспитовим строком 2 роки;

- 23.07.2015 року Шевченківським районним судом м. Києва, за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років та 1 місяцю позбавлення волі,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Комінтернівського районного суду Одеської області надійшло клопотання слідчого СВ Відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУ НП в Одеській області майора поліції Дяк Олександра Васильовича, яке погоджено з прокурором Доброславської місцевої прокуратури Одеської області Налапко Світланою Степанівно про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, із визначенням розміру застави 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 90 800 гривень.

Згідно клопотання та доданих матеріалів вбачається, що слідчим відділенням ВП №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021162330000318 від 23.04.2021, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.04.2021 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , будучи особою, раніше судимою за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, перебуваючи біля будинку за адресою: АДРЕСА_3 , попередньо визначивши об`єктом своїх протиправних посягань, а також маючи раптово виниклий намір на заволодіння майном, що перебуває у зазначеному будинку, та яке належить громадянину ОСОБА_2 , переліз через металевий паркан, встановлений навколо прибудинкової території.

Надалі, ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел, впевнившись, що за ними ніхто не спостерігає, а поруч відсутні стороні особи, умисно, із корисливих мотивів та переслідуючи ціль незаконного збагачення, шляхом пошкодження скла одного з вікон будинку, проник до приміщення домоволодіння за вказаною адресою та почав обшукувати будинок з метою викрадення майна, що зберігалось у ньому.

Перебуваючи у вказаному будинку, останній знайшовши ключі від саморобного сейфу, таємно викрав з нього грошові кошти у сумі 1500 гривень та 850 доларів США, а також таємно викрав грошові кошти на суму 1200 гривень, які знаходились на вікні поряд, та які належать ОСОБА_2 , після чого вийшовши із будинку через попередньо розбите скло та перелізши через паркан, намагався залишити місце вчинення злочину.

Однак, ОСОБА_1 в ході реалізації свого злочинного умислу, перебуваючи на прибудинковій території, був помічений сторонніми особами, які в подальшому намагались здійснити цивільне затримання останнього, та помітивши його, у той час коли він перелазив через паркан, почали бігти в його напрямку та кричати йому, щоб ОСОБА_1 зупинився.

В цей момент, ОСОБА_1 , помітивши осіб, які намагаються його затримати, розуміючи, що його дії, направлені на викрадення чужого майна, пов`язаного з проникненням у житло особи, стали явними для сторонніх осіб та носять відкритий характер, продовжив реалізацію свого протиправного умислу, спрямованого за заволодіння чужим майном, утримуючи при собі чуже майно, а саме грошові кошти ОСОБА_2 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, став намагатись залишити місце події, при цьому погрожуючи застосуванням наявного у нього ножа, особам, які намагались його затримати,

Таким чином, ОСОБА_1 вдалось залишити місце події у невідомому напрямку, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, тим самим, своїми злочинними умисними діями спричинивши ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 26554.57 гривень (відповідно до курсу НБУ).

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, – відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане із проникненням у житло особи, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

24 квітня 2021 року о 23.20 годині ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

24 квітня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 23.04.2021 року, в ході проведення якого на території земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3 співробітниками поліції було виявлено та вилучено ніж та рюкзак чорного кольору;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 24.04.2021 року, в ході якого він вказав на усі відомі обставини вчинення кримінального правопорушення відносно себе:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 24.04.2021 року, в ході якого вона вказала на обставини вчинення кримінального правопорушення відносно свого сусіда ОСОБА_2 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 24.04.2021 року, в ході якого він вказав на обставини вчинення кримінального правопорушення відносно свого сусіда ОСОБА_2 ;

- протоколом пред`явлення ОСОБА_4 осіб для впізнання 24.04.2021 року, в ході якого він впізнав ОСОБА_1 як особу, яка вчинила кримінальне правопорушення відносно свого сусіда - ОСОБА_2 ;

- протокол затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України від 23.04.2021 року, під час обшуку якого при затриманні у останнього було виявлено та вилучено: сенсорний мобільний телефон марки «ZТЕ», в корпусі темно-синього кольору, в гумовому чохлі, чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , облаштований сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з № НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «TІМ», моделі «NMU: 773601», ІМЕІ: НОМЕР_4 , без сим-карти; купюру номіналом 100 доларів США серії МJ 20306359 F; купюру номіналом 100 доларів США серії РВ 84724437 F, купюру номіналом 100 гривень, серії ЕЩ №0456832 та купюру номіналом 100 гривень, серії YЕ №1738085;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Злочин, який інкримінуються підозрюваному відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, у разі визнання підозрюваного ОСОБА_1 винним у кримінальному правопорушенні, покарання за яке передбачене у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

В судовому засіданні прокурор Доброславської місцевої прокуратури Одеської області Налапко Світлана Степанівна та слідчий СВ Відділу поліції № 1 Одеського районного управління юстиції № 2 ГУ НП в Одеській області Пеньковський С.О. підтримали заявлене клопотання, просили суд його задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у ньому, а саме вказали на тяжкість скоєного злочину, відсутність соціальних зв`язків та утриманців, а також ту обставину, що підозрюваний раніше судимий, судимість не знята та не погашена.

Захисник підозрюваного Новак Олександр Олександрович в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що подане клопотання необґрунтоване, не містить відповідного обґрунтування відносно того, що підзахисний буде переховуватися від органів слідства, просив обрати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт, з покладенням відповідних обов`язків.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, зазначивши, що від органів досудового розслідування він не має наміру переховуватись, свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав, разом з тим повідомив, що заволодів грошовими коштами у сумі 850 дол. США та 500 гривень.

Ч. 1 ст. 177 КПК України – метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ч. 1 ст. 183 КПК України – тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України – під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Фокс, Кампбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року – Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

У відповідності з вимогами п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлена ??наявність ризиків, передбачених в п.1, п.3, п.4, п.5, ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 ставиться: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний влив на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є обґрунтованими, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 , не одружений, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків. Крім цього, підозрюваний являється громадяном Республіки Молдова, та хоча він зареєстрований на території України, однак його місце реєстрації знаходиться за межами Одеського району Одеської області, що дає підстави вважати що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та в подальшому від суду.

Ризик незаконно впливати на потерпілих та свідків є обґрунтованим, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 добре знайомий з потерпілим, йому також відоме місце проживання свідків, перебуваючи на волі може здійснювати тиск на як потерпілого, так і свідків, з метою змінити покази, дані під час досудового розслідування, так як під час судового розгляду усі свідки ще не допитані, а відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства жоден доказ, зібраний під час досудового розслідування, не має наперед встановленої сили та досліджується безпосередньо під час судового розгляду.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є обґрунтованим, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення злочинів майнового характеру, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, та повторно скоїв аналогічний злочин.

Викладені обставини, на думку слідчого судді, свідчать про характер процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження, в зв`язку з чим, з огляду на ступінь тяжкості інкримінованого останньому кримінального правопорушення та можливий розмір покарання, який останньому загрожує в результаті можливого подальшого визнання його винним у вчиненні безпосередньо судом, слідчий суддя не може виключати наявності в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

Слідчий суддя зазначає, що інкриміновані за обставинами даного кримінального провадження підозрюваному кримінальне правопорушення в обов`язковому порядку вимагає від слідчого судді визначення відповідного розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, у випадку якщо слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (абзац 1 ч. 3 ст. 183 КПК України).

Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також ризики, передбачені п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчий суддя знову ж таки наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В свою чергу згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Вирішуючи питання щодо застави, слідчий суддя вважає за доцільне виділите наступне: стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про які йшло вище, підозрюваний раніше судимий за умисне корисливе кримінальне правопорушення проти власності, однак на шлях виправлення не встав, належних висновків для себе не зробив та знову підозрюється в умисному корисливому кримінальному правопорушенні проти власності, передбаченому ч. 3 ст. 186 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, у зв`язку із чим з урахування особи підозрюваного, його віку, сімейного та матеріального стану, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави у сумі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів доходів громадян, встановлених на перше січня 2021 року, у зв`язку із тим, що саме такий альтернативний запобіжний захід (застава) здатний забезпечити належу процесуальну поведінку підозрюваного та забезпечить дієвість вказаного кримінального провадження, й який не буде завідомо непомірним для останнього.

Все вищевикладене у сукупності свідчить, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного та обмеження його прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Таким чином, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність часткового задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання, а тому керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУ НП в Одеській області майора поліції Дяк Олександра Васильовича, яке погоджено з прокурором Доброславської місцевої прокуратури Одеської області Налапко Світланою Степанівною про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021162330000318 від 23.04.2021 року – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» Південного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) діб.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту фактичного затримання, тобто з 23:20 год., 23.04.2021 року.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію о 23:20 год., 22.06.2021 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, МФО – 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали обчислюється з моменту фактичного затримання.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Аблова Ю. Ю.

22.06.21