Ухвала суду № 96557720, 19.04.2021, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/590/21

Провадження № 2-о/945/39/21

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

19 квітня 2021 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Шаронова Н.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіна Олена Геннадіївна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю на час відкриття спадщини, заінтересована особа - Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіна Олена Геннадіївна.

Згідно з положеннями ч. 1, п. 5) ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з положеннями п. п. 5), 8), 9), 10) ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, заявник ОСОБА_1 посилалася на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є племінником її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також у заяві заявник ОСОБА_1 вказувала на те, що з 02 липня 2004 року, а саме, з часу укладання шлюбу між нею та її чоловіком і по день смерті, разом з ними постійно проживав однією сім`єю ОСОБА_2 . При цьому, жодного доказу, що підтверджує вказані обставини, заявник у заяві не зазначає та до заяви не додає.

Заява містить перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. При цьому, будь-які вказівки на докази, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності) заява не містить. Крім цього, заявнику слід зазначити щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких ним додано до заяви.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Не містить також заява попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а також підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім цього, у пунктах 1, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема, з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 слідує, що метою встановлення факту постійного проживання заявника з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю, є оформлення спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 .

Згідно з положеннями ст. 1261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно зі ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї.

Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

При цьому, у заяві заявник ОСОБА_1 не зазначає жодних відомостей щодо кола осіб, які є або можуть бути спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 . Відомостей про їхню відсутність заява також не містить.

Водночас, заінтересованою особою у заяві заявник зазначає Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіну Олену Геннадіївну, однак нотаріальний орган у даній категорії справ не може бути заінтересованою особою, виходячи з такого.

Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про нотаріат» нотаріус та посадова особа органу місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім`я і від свого імені, на ім`я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім`я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, або працівників даного виконавчого комітету. Посадові особи органу місцевого самоврядування не вправі вчиняти нотаріальні дії також на ім`я і від імені даного виконавчого комітету. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса чи у виконавчому комітеті іншого органу місцевого самоврядування. Посадові особи, перелічені у статті 40 цього Закону, не вправі посвідчувати заповіти та довіреності на своє ім`я і від свого імені, на ім`я і від імені свого чоловіка або своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними.

Таким чином, нотаріус не може мати спільних інтересів з особами, які звернулися до нього за вчиненням нотаріальної дії.

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» також роз`яснено, що у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.

З огляду на викладене, заявнику необхідно визначитися з колом осіб, які можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, оскільки заяву подано без додержання вимог п. п. 5), 8), 9), 10) ч. 3 ст. 175ЦПК України, заяву належить залишити без руху і надати заявнику строк для усунення недоліків.

Керуючись ч. ч. 1 - 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіна Олена Геннадіївна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини, - залишити без руху, надавши заявнику десятидений строк для усунення недоліків, який рахується з дня вручення заявнику копії ухвали про залишення заяви без руху.

Усуваючи недоліки заяви, заявнику необхідно надати суду новий текст заяви, зазначивши в ньому належну заінтересовану особу.

Також новий текст заяви має містити зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, викладені заявником у заяві.

Крім цього, новий текст позовної заяви має містити: вказівку на докази, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності); відомості щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких заявником додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а також підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Шаронова

19.04.2021