Рішення № 9655667, 22.04.2010, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2-2389/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2010 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., при секретарі Польській В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, вказавши наступне. 13.07.2007 року з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем ВАЗ2101, держномер НОМЕР_1 на вул. Республіканській в м. Запоріжжі, була скоєна дорожньо-транспортна пригода (ДТП). Вина відповідача ОСОБА_1 підтверджується постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.09.2007 року, яка набула законної сили. В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль ВАЗ21043, держномер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб становить 19052,45 грн., відповідно до звіту № 311 від 25.07.2007 року. На дату скоєння цієї ДТП, відповідач не мав чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Зазначена матеріальна шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована ОСОБА_3 З метою отримання відшкодування, ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ з відповідною заявою. 12.11.2007 року МТСБУ здійснило виплату відшкодування в розмірі 15877,04 грн. МТСБУ звернулося до відповідача з листами про компенсацію витрат в добровільному порядку, які були залишені без відповіді. Позивач МТСБУ зазначає, що станом на 30.06.2009 року сума заборгованості складає 19771,59 грн., у тому числі: матеріальна шкода в розмірі 15877,04 грн., інфляція в розмірі 3309,58 грн., три проценти річних в розмірі 584,97 грн. Також, позивачем укладено контракт про надання правової допомоги, відповідно до якого, правові послуги складають 2000 грн. Позивач МТСБУ просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 15877,04 грн., інфляцію в розмірі 3309,58 грн., три проценти річних в розмірі 584,97 грн. на загальну суму 19771,59 грн., понесені судові витрати у вигляді судового збору (держмита) в розмірі 197,72 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

При попередньому розгляді справи представник позивача за дорученням Івахніна А.В. підтримала викладене у позовній заяві, наполягала на позовних вимогах, просила їх задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь МТСБУ матеріальну шкоду в розмірі 15877,04 грн., інфляцію в розмірі 3309,58 грн., три проценти річних в розмірі 584,97 грн. на загальну суму 19771,59 грн., понесені судові витрати у вигляді судового збору (держмита) в розмірі 197,72 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

В попередньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти розгляду справи в попередньому судовому засідання не заперечував.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, при визнанні позову у попередньому судовому засіданні, ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову .

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно та повно зясувавши обставини справи, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

У відповідності зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивности, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.

Судом встановлено, 13.07.2007 року відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ2101, держномер НОМЕР_1, на вул. Республіканській в м. Запоріжжі, на перехресті нерівнозначних доріг, не надав переваги автомобілю ВАЗ21043, держномер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався по головній дорозі, тим самим порушив вимоги п.п.16.11. Правил дорожнього руху, допустив зіткнення з зазначеним автомобілем, в результаті чого, транспортні засоби пошкоджені, а пасажир автомобіля ВАЗ21043, держномер НОМЕР_2 ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, чим порушив ст. 124 КпАП України, що підтверджується постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.09.2007 року по справі № 3-9097/07, яка набула законної сили.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, вина ОСОБА_1 у скоєні ДТП від 13.07.2007 року підтверджується довідкою виданою відділом забезпечення діяльності підрозділів ДАІ при УМВС України в Запорізькій області.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі пошкодженням речі, а також витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль ВАЗ21043, держномер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Згідно звіту № 311 від 25.07.2007 року, складеного Українським експертним центром «Експерт-сервіс авто», розмір матеріальної шкоди, спричиненої автомобілю ВАЗ21043, держномер НОМЕР_2, в наслідок ДТП, складає 19052,45 грн.

Суд приймає даний висновок експертизи як належний та допустимий доказ, оскільки визначення способу проведення експертизи є компетенцією експерта (постанова Пленуму Верховного суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30.05.1997 року № 8), обставин, які б викликали сумнів в обґрунтованості чи в правильності даного висновку, судом не встановлено.

На дату скоєння цієї ДТП, відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Зазначена матеріальна шкода особисто винуватцем ДТП ОСОБА_1, не була відшкодована ОСОБА_3

З метою отримання відшкодування, ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ з відповідною заявою від 26.09.2007 р.

12.11.2007 року МТСБУ здійснило ОСОБА_3 виплату відшкодування в розмірі 15877,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2357 від 12.11.2007 р.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

При вищевикладеному, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає позовні вимоги МТСБУ такими, що підлягають задоволенню частково, в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь МТСБУ матеріальної шкоди в розмірі 15877,04 грн.

Вимоги позивача МТСБУ, щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь МТСБУ інфляції в розмірі 3309,58 грн. та трьох процентів річних в розмірі 584,97 грн. не підлягають задоволенню, оскільки, договірні зобовязання між позивачем та відповідачем відсутні.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь МТСБУ підлягають витрати по сплаті державного мита в розмірі 197,72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн.

Судові витрати за правову допомогу в розмірі 2000 грн. підлягають задоволенню частково в розмірі 347,60 грн., у звязку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до постанови КМУ від 27.04.2006 року № 590 «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу», сума витрат за правову допомогу, яка підлягає стягненню, дорівнює 347,60 грн. (розрахунок: 40% від мінімальної заробітної плати (869 грн.), що становить 347,60 грн.).

Керуючись ст. ст. 1, 3, 10, 57, 61, 79-89, 107, 109, 119-120, 212, 215, 224 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 20, 22, 23, 1191 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, що мешкає за адресою: 69032, АДРЕСА_1, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, що знаходиться за адресою: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, п/рахунок 2600101284871 ВАТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131, матеріальну шкоду в розмірі 15877 (пятнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 04 коп., витрати на оплату держмита в розмірі 197 (сто девяносто сім) грн. 72 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 (сто двадцять) грн., витрати на правову допомогу в розмірі 347 (триста сорок сім) грн. 60 коп., всього на загальну суму в розмірі 16542 (шістнадцять тисяч пятсот сорок дві) грн. 36 коп.

В іншій частині позовних вимоги, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її двох копій до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Н.І. Рибалко