Рішення № 96554590, 14.04.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/253/2021

130/1785/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2021 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Сенько Л.Ю.,

за участі: секретаря Чернишової А.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Ткаченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Жмеринської міської ради Вінницької області та Леляцької сільської ради Жмеринського району Вінницької області про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 13.12.2019 звернулась до Жмеринського міськрайонного суду з цією позовною заявою до Жмеринської міської ради Вінницької області та Леляцької сільської ради Жмеринського району Вінницької області із вимогою усунення відповідачами перешкод в користуванні належною їй земельною ділянкою з кадастровим номером 0521083600:01:003:0066, загальною площею 0,0473 га, яка розташована в с. Мала Жмеринка Жмеринського району Вінницької області. Перешкодами вважає залиття власниками сусідніх земельних ділянок через земельну ділянку з кадастровим номером 0521083600:01:003:0082, загальною площею 0,0178 га, що належить Леляцькій сільській раді Жмеринського району Вінницької області, правонаступником якої у спірних правовідносинах є Жмеринська міська рада Вінницької області, ґрунту фекальними масами (а.с.72-73 т.1).

Ухвалою від 01.12.2020 провадження в даній справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.12 т.1).

До суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача Жмеринської міської ради Коновалової Я.О. в яких зазначається, що Леляцька сільська рада не може бути відповідачем у справі, так як з урахуванням даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, припинилася в результаті реорганізації шляхом приєднання до Жмеринської міської ради Вінницької області. Посилаючись на те, що позивачем будь-які позовні вимоги цивільно-правового характеру до відповідачів первісно не заявлялися, то подання відповідного позову до відповідачів вважає завідомо безпідставним, в зв`язку з чим такий слід залишити без розгляду. Просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 (а.с.19-24 т.1).

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та посилаючись на те, що відповідачі не вжили належних заходів спрямованих на очищення належної їм земельної ділянки з кадастровим номером 0521083600:01:003:0082 від залишків фекалій, посилався на рішення судів адміністративної юрисдикції, якими було визнано протиправною відповідну бездіяльність Леляцької сільської ради Жмеринського району Вінницької області та на висновки Вінницького апеляційного суду у постанові від 10.11.2020 просив усунути перешкоди в користуванні приватною земельною ділянкою з кадастровим номером 0521083600:01:003:0066.

Представник позивача адвокат Ткаченко Т.В. підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити повністю.

Представник відповідача Жмеринської міської ради Коновалова Я.О. в судове засідання не з`явилася. У відзиві на позовну заяву просила провести розгляд справи у її відсутність. (а.с.21 т.1).

Представник Леляцької сільської ради Жмеринського району Вінницької області в судове засідання не з`явився. Причини неявки не повідомив. Відзиву на позовну заяву до суду від нього не надійшло.

Заслухавши сторону позивача, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно положень ч.4 ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Частина 3 ст.152 Земельного Кодексу України (надалі ЗК України) передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в т.ч. шляхом застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до положень ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з п. «г» ч.1 ст.91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків.

Відповідно до ст.103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Відповідно до вимог ч.1 ст.317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно частин 1,2,7 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зміст ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Таким чином, обов`язок по доказуванню позовних вимог і обставин, на які посилається сторона позивача в обґрунтування своїх вимог, покладається на позивача.

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.01.2019 №154137097 вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0,0473 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0521083600:01:003:0066 (а.с.5 на звороті т.1 (справа №130/1785/19).

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.01.2019 №154149739 вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0,1145 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0521083600:01:003:0067 (а.с.7 т.1 (справа №130/1785/19).

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.02.2019 №156586611 вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0,27 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521083600:01:003:0076 (а.с.8 на звороті т.1 (справа №130/1785/19).

З копії рішення 23 сесії Леляцької сільської ради Жмеринського району 7 скликання від 04.07.2019 вбачається, що ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки на яку поширюється право сервітуту за рахунок земель комунальної власності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0200 га, для проходу (а.с.31 т.1 (справа №130/1785/19).

З копії акту підписаного Головою Леляцької сільської ради Смущаком О.П., секретарем сільської ради Савчуком Г.А. , спеціалістом-землевпорядником Карловською С.П. та спеціалістом-юрисконсультом Козаковим Г.Г. вбачається, що 09.09.2019 було проведено комісійне обстеження земельних ділянок в АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , в ході якого було встановлено, що від дерева, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до металевого стержня, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 протягнуто металевий канат орієнтовною довжиною 10 метрів, під яким на даній довжині залито фекаліями, що створює перешкоди ОСОБА_2 проходу до власних земельних ділянок (а.с.18 (справа №130/1786/19).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.11.2019 у справі №120/3198/19-а визнано протиправною бездіяльність Леляцької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, яка полягає у невжитті заходів реагування щодо дотримання вимог санітарних норм на земельній ділянці з кадастровим номером №0521083600:01:003:0082 та її межах; зобов`язано Леляцьку сільську раду Жмеринського району Вінницької області вжити заходів реагування щодо земельної ділянки з кадастровим номером №0521083600:01:003:0082 та її меж в порядку, передбаченому п.п.1 та п.п.12 п.б ч.1 ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування» (а.с.128 на звороті - 130 (справа №130/1785/19).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №120/3351/19-а визнано протиправною бездіяльність Леляцької сільської ради Жмеринського району Вінницької області щодо невжиття заходів по дотриманню вимог санітарних норм на земельній ділянці з кадастровим номером №0521083600:01:003:0082 та її межах; зобов`язано Леляцьку сільську раду Жмеринського району Вінницької області вжити заходів реагування щодо земельної ділянки з кадастровим номером №0521083600:01:003:0082 та її меж в порядку, передбаченому п.п.1 та п.п.12 п.б ч.1 ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування» (а.с.131 на звороті - 134 (справа №130/1785/19).

Відповідно до копії рішення 54 сесії Леляцької сільської ради Жмеринського району Вінницької області 7 скликання від 22.11.2019 №916, на території Жмеринської міської об`єднаної територіальної громади утворено Леляцький старостинський округ з центром в с.Леляки, до складу якого ввійшли території сіл Подільське, Тартак, Леляки, Мала Жмеринка Жмеринського району Вінницької області (а.с.83(справа №130/1785/19)).

Постановою головного державного виконавця Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) Криштопою А.О. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №120/3198/19-а (а.с.70 (справа №130/1785/19).

Розпорядженням секретаря Жмеринської міської ради від 09.01.2020 №2-р створено тимчасову комісію по розгляду звернень ОСОБА_2 (а.с.63 (справа №130/1785/19).

14.01.2020 тимчасова комісія Жмеринської міської ради здійснила виїзд на місце за адресою: АДРЕСА_3 , де було встановлено, що на межі земельних ділянок, станом на 14.01.2020 фекалій виявлено не було, що вбачається з протоколу виїзду тимчасової комісії з розгляду звернень ОСОБА_2 (а.с.65-66 (справа №130/1785/19).

Про це Жмеринською міською радою Вінницької області було повідомлено ОСОБА_2 (а.с.76-77 (справа №130/1785/19)) та головного державного виконавця Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) Криштопу А.О. (а.с.67, 71 (справа №130/1785/19).

Ці докази суд приймає до уваги, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог закону, не суперечать один одному, та ніким не оспорюються.

Суд не приймає посилання сторони позивача щодо належності земельної ділянки з кадастровим номером 0521083600:01:003:0082, загальною площею 0,0178 га, відповідачам Леляцькій сільській раді Жмеринського району Вінницької області та про її подальшу передачу Жмеринській міській раді Вінницької області, оскільки в порушення ч.1ст.81 ЦПК України дані обставини не доведені належними та допустимими доказами.

Суд не приймає посилання сторони позивача на обставин наявності на час розгляду даної справи в суді перешкод в користуванні ОСОБА_2 належною їй земельною ділянкою що спричинені находженням на сусідній земельній ділянці фекалій, оскільки відповідно до протоколу виїзду тимчасового комісії з розгляду звернень ОСОБА_2 від 14.01.2020 при виході комісії на місце за адресою: АДРЕСА_3 , такі виявлені не були, а протилежне в судовому засіданні стороною позивача не доведено.

Також суд не приймає посилання сторони позивача, як на підставу звернення до відповідачів Леляцької сільської ради Жмеринського району Вінницької області та Жмеринської міської ради Вінницької області з цією позовною заявою, щодо невиконання відповідачами судових рішень адміністративної юрисдикції, якими визнано протиправною бездіяльність Леляцької сільської ради Жмеринського району Вінницької області щодо невжиття заходів по дотриманню вимог санітарних норм на земельній ділянці з кадастровим номером №0521083600:01:003:0082 та її межах та зобов`язано Леляцьку сільську раду Жмеринського району Вінницької області вжити заходів реагування в порядку, передбаченому п.п.1 та п.п.12 п.б ч.1 ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування», оскільки доказів невиконання відповідачами відповідних судових рішень, стороною позивача суду надані не були, а невиконання рішення суду є окремим предметом оскарження у спосіб визначений процесуальним законодавством.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог до відповідачів Леляцької сільської ради Жмеринського району Вінницької області та Жмеринської міської ради Вінницької області щодо усунення ними перешкод ОСОБА_2 в користуванні нею належною їй земельною ділянкою з кадастровим номером 0521083600:01:003:0066, шляхом очищення земельної ділянки з кадастровим номером №0521083600:01:003:0082, яка знаходиться в їх комунальній власності, від залишків фекалій, а тому суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя