Постанова № 96554066, 26.04.2021, Барський районний суд Вінницької області

125/602/21

3/125/265/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.04.2021 м. Бар Вінницької області

Суддя Барського районного суду Вінницької області Салдан Ю. О., розглянувши за участі секретаря судового засідання Гаврищук К. М., захисника Герасимчука С.П. справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянки України, керівник ТОВ «ДАІВА», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

У С Т А Н О В И Л А :

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 05.04.2021 №8, складеним старшим оперуповноваженим з ОВС ГУ ДФС у Вінницькій області Трачуком О.М., ОСОБА_1 ставиться за вину зберігання дизельного пального без отримання відповідної ліцензії на зберігання, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 164 КУпАП.

Час і місце вчинення порушення, вказані у протоколі: 15.02.2021 о 13:00год АДРЕСА_2 .

Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років. Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Суд наголошує, що неодноразово у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини встановлював кримінальний характер санкцій Кодексу України про адміністративні правопорушення, і з огляду на це застосовував до справ про адміністративні правопорушення гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду кримінальних справ. Так, в пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. У пункті 39 рішення ЄСПЛ «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 заява № 16347/02, у якій йшлося про притягнення заявниці до адміністративної відповідальності за дрібну крадіжку, з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, ЄСПЛ вважав, що провадження є кримінальним для цілей застосування Конвенції.

Зважаючи на серйозність санкції за адміністративне правопорушення, що розглядається, суд застосовує до цієї справи гарантії справедливого судового розгляду, які передбачені законодавством для кримінальних проваджень, а саме застосовує технічну фіксацію судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена завчасно належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Герасимчук С. П. подав клопотання про долучення доказів, а саме: позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкового повідомлення-рішення від 11.03.2021 №0020360705, акту (довідки) фактичної перевірки від 12.02.2021, ухвали судді Вінницького окружного адміністративного суду про відкриття провадження у адміністративній справі від 07.04.2021.

У клопотанні про закриття адміністративного провадження адвокат Герасимчук С. П. посилався на те, що протокол не відповідає вимогам статті 256 КУПАП, оскільки у ньому не зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвище, адреси свідків, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Вказав також, що протокол складено з порушенням строку у 24 години. Посилався також на те, що оскільки процес оскарження на підставі акту перевірки від 05.02.2021 не завершився, не встановлена подія та склад адміністративного правопорушення, в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП. Вказував також, що на цей момент податкові зобов`язання є неузгодженими, тобто акт контролюючих органів, в розумінні положень статті 56 Податкового кодексу України, є неузгодженим, а тому неможливо дійти переконливого висновку про винуватість посадової особи підприємства в порушенні порядку ведення податкового обліку.

Заслухавши захисника, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов таких висновків.

Із статті 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Згідно з частиною 2 статті 254 КУПАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд не вбачає істотних порушень щодо складання протоколу, які б потягли за собою неможливість проведення розгляду по суті правопорушення, оскільки, всупереч доводам захисника, протокол містить зазначення місця, часу вчинення і суті правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке порушення, а саме вказівку на частину 1 статті 164 КУпАП. Суд відхиляє доводи про відсутність вказівки на свідків, оскільки свідки зазначаються в разі їх наявності, а також щодо відсутності пояснень особи, яка притягається до відповідальності, оскільки в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 відмовилась від підпису протоколу і надання пояснень. Щодо порушення строку складання протоколу, то згідно із супровідним листом ГУ ДПС у Вінницькій області від 23.03.2021 матеріали перевірки для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності надійшли до ГУ ДФС У Вінницькій області 23.03.2021 і були зареєстровані в Управлінні протидії економічним правопорушенням 26.03.2021. Протокол було складено 05.04.2021, тобто через 10 днів. Проте суд вважає, що складання протоколу пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, не позбавляє суд можливості розглянути справу щодо суті порушення і само по собі не впливає на достовірність даних такого протоколу.

Щодо доводів захисника про недоведеність вини ОСОБА_1 у зв`язку з оскарженням акту податкової перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 255 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 164 КУпАП мають право складати уповноважені на те особи органів державної податкової служби.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить приписів про те, що справа про адміністративне правопорушення не може бути розглянута до вирішення адміністративної справи в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, у якій вирішується питання дотримання процедури перевірки і прийнятого за його результати рішення податкового органу. Відтак, питання достатності матеріалів і доведеності вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 164 КУпАП повинно вирішуватись під час розгляду конкретного порушення.

ОСОБА_1 ставиться за вину зберігання пального без ліцензії на його зберігання. Таке порушення не стосується ведення податкового обліку керівником підприємства, як помилково зазначив у клопотанні захисник. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у зберіганні пального без ліцензії. Відтак, для доведення наявності в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони правопорушення, яке ставиться їй за вину, необхідно встановити факт зберігання пального і факт відсутності ліцензії на зберігання пального.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Згідно зі статтею 252 орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З долученої до матеріалів справи копії позовної заяви вбачається, що акт перевірки і прийняте на його основі податкове-повідомлення рішення оскаржуються з підстав порушення процедури проведення податкової перевірки.

Суд зауважує, що незавершення судового провадження, в якому розглядається питання законності проведення податкової перевірки, з огляду на суть правопорушення, яке ставиться за вину ОСОБА_1 , не впливає на розгляд цієї справи про адміністративне правопорушення.

Факт зберігання дизельного палива Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАІВА» в кількості 5994 літри підтверджується дослідженою в судовому засіданні довідкою за підписом директора Товариства ОСОБА_1 , скріпленою печаткою Товариства. За змістом цього документа, довідка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАІВА» про те, що станом на 1 квітня 2020 року залишки дизельного палива, придбаного для потреб власного виробництва на складі підприємства в кількості 5994 літрів. Під час дослідження цього документа в судовому засіданні зауважень до його змісту захисник не висловив. Крім того, на запитання суду про те, чи дійсно дизельне паливо було вилучене, як зазначено в протоколі, адвокат ОСОБА_2 зазначив, що паливо не вилучалося і воно зберігається на підприємстві.

Отже, суд вважає доведеним факт зберігання дизельного палива на складі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАІВА».

Захисником у судовому засіданні не спростовано твердження особи, яка склала протокол, про відсутність ліцензії на зберігання палива, відповідної ліцензії суду не надано.

Адміністративну відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності суб`єктом господарювання, у цій ситуації – ТОВ «ДАІВА», несе саме керівник Товариства, яким є ОСОБА_1 , з відома якої паливо зберігалося без ліцензії.

На підставі наведеного, в матеріалах справи наявні достатні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, а саме зберігання дизельного палива без отримання відповідної ліцензії на зберігання.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відсутність даних про те, що ОСОБА_1 раніше притягалася до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи питання про застосування додаткового стягнення у виді конфіскації дизельного палива, суд керується нормами статті 29 КУпАП. Так, відповідно до частини 1 статті 29 КУпАП конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України. Оскільки з матеріалів справи вбачається, що дизельне паливо належить юридичній особі - ТОВ «ДАІВА», то конфіскацію дизельного палива, як додаткове стягнення, не може бути застосовано.

Керуючись ч. 1 ст. 164, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні, який підлягає сплаті за такими реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»: отримувач коштів ГУК у Вінницькій області/м.Бар/22030101; код отримувача ЄДРПОУ 37979858; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA748999980313101 206000002784; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, через Барський районний суд Вінницької області, протягом 10-ти днів з дня її винесення.

Суддя Ю. О. Салдан