Рішення № 96553953, 02.04.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 761/42993/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Гончарука В.П.,

за участю секретаря: Гриценко О.І.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко Віри Миколаївни, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Міністерство юстиції України, ОСОБА_6 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рохманенко Оксана Володимирівна про визнання протиправним та скасування рішень та записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко Віри Миколаївни, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Міністерство юстиції України, ОСОБА_6 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рохманенко Оксана Володимирівна про визнання протиправним та скасування рішень та записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в якому просить суд, визнати незаконною та скасувати нотаріальну дію нотаріуса Київського міські нотаріального округу Кударенко Віри Миколаївни, вчинену 22.09.2016 р. по посвідчен договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеному між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , зареєстровану в реєстрі за № 2538; визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київські міського нотаріального округу Кударенко Віри Миколаївни про реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 31521141 від 22.09.2016 р. 15:18:32 державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 .; скасувати внесений 22.09.2016 15:13:07 до Державного реєстру речових прав нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. запис № 16530139 про право власності ОСОБА_4 на квартг № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_2 .; скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального окр] Рохманової Оксани Володимирівни про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний ном 32109562 від 28.10.2016 р. 18:09:17 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 ; скасувати внесений 28.10.2016 17:46:03 до Державного реєстру речових прав нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рохмановою О.В. запис № 17159683 про право власності ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_3 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . Право власності підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло, видана 14.04.1994 р. Комітетом по оренді та приватизації комунального майна Дарницького район 29.04.1994 р. Відповідно до норм чинного законодавства, яке діяло на той час, право приватної власності ОСОБА_3 на Квартиру зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації, про що внесено запис в реєстрову книгу за № 2148. 27.10.2016 року ОСОБА_3 стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власником його квартири зазначений невідомий позивачу ОСОБА_4 , запис про що зроблений нотаріусом Київського міського нотаріально) округу Кударенко Вірою Миколаївною. Вищевказаний запис № 16530139 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_4 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко Віра Миколаївна зробила при посвідченні нею 22.09.2016 р. договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , зареєстрованому в реєстрі за № 253. При вчиненні нотаріальних дій приватний нотаріус Київського міського нотаріальної округу Кударенко Віра Миколаївна порушила норми чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про нотаріат» в редакції, що діяла станом на 22.09.2016 р.

Таким чином, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко Віра Миколаївна при вчиненні нотаріальних дій прийняла документ, який має явні ознаки підробки, які нотаріус не могла не помітити, а саме, при посвідченні договору особою, яка видавала себе за власника квартирі ( ОСОБА_6 ), нотаріусу було подано інформаційну довідку Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 29.02.2016 р. № 1340, надруковану на бланку Київського міського бюро технічно інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна. Отже, інформаційна довідка Київського міського бюро технічної інвентаризації ті реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 29.02.2016 р. № 1340 надрукована на бланку Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна не може вважатись документом, який відповідає вимогам чинного законодавства, і не може бути прийнята як документ, що підтверджує інформацію про реєстрацію прав на нерухоме майно

Нотаріус Кударенко В.М. прийняла підроблений документ як доказ реєстрації права власності за ОСОБА_6 , що свідчить про безпосередню і представника влади (в даному випадку) - нотаріуса у вчиненні протиправних спрямованих на позбавлення права власності на нерухоме майно громадянина України ОСОБА_3 без будь-яких законних підстав. Вказані вище обставини підтверджують, що приватним нотаріусом Київського мі нотаріального округу Кударенко В.Ф. вчинено незаконні нотаріальні дії при посвідченні правочину між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , оскільки достовірні докази наявності у ОСОБА_6 права на відчудження квартири АДРЕСА_1 нотаріусу надані не були

Незаконні дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко Віри Миколаївни призвели до отримання ОСОБА_4 можливості продати подальшому вказану квартиру, що і було ним зроблено. 28.10.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рохмановою О.В. було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , реєстр. № 2932, укладений між ОСОБА_4 та Де ОСОБА_8 , про що нею ж зроблено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер 32109562 від 28,10.2016 18:09:17, про реєстрацію права власності на вказану квартиру за Де ОСОБА_8

28 січня 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко Віри Миколаївни, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Міністерство юстиції України, ОСОБА_6 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рохманенко Оксана Володимирівна про визнання протиправним та скасування рішень та записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та постановлено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

30 липня 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва, на час розгляду справи накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності Де ОСОБА_8 .

30 листопада 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва, закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав виколадених у змісті позовної заяви та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав викладених у змісті відзиву на позовну заяву.

Представник третьої особи Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Крім того на адресу суду було направлено письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких представник просить суд прийняти рішення згідно чинного законодавства та розгляд справи проводити без його участі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки в судове засідання не повідомили. Правом на подання відзиву на позовну заяву або письмових пояснень на позовну заяву не скористалися.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 41 КонституціїУкрайни кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, ОСОБА_3 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 , що підтверджувалось Свідоцтвом про право власності на житло, видане 14.04.1994 року Комітетом по оренді та приватизації комунального майна Дарницького район 29.04.1994 року.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме маймо та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.10.2016 року № 71576006, право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за відповідачем ОСОБА_4 , Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко Вірою Миколаївною на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22 вересня 2016 року укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , зареєстрований в реєстрі за № 2538.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме маймо та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.11.2016 року № 73926773, право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за відповідачем ОСОБА_9 , Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рохмановою Оксаною Володимирівною на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28 жовтня 2016 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , зареєстрований в реєстрі за № 2932.

Відповідно до частини 3 Закону України «Про нотаріат», нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Правовідносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (надалі - Закон №1952-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державній реєстрації, відповідно до ч. 4 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частина 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав: 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно із ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 (чинного на момент вчинення оскаржуваних нотаріальних дій), нотаріус проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно або на об`єкт незавершеного будівництва виключно у випадку вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном.

Законодавством не передбачено можливості проведення державної реєстрації речових прав на об`єкт нерухомого майна без вчинення нотаріальної дії, пов`язаної із переходом таких прав на об`єкт нерухомості. Повноваження нотаріусів/державних реєстраторів на виконання реєстраційних дій у Державному реєстрі прав пов`язуються законодавцем із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та встановлено в ході судового розгляду, сторона позивача звертаючись до суду з вказаним позовом вказує, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко Віра Миколаївна при вчиненні нотаріальних дій прийняла документ, який має явні ознаки підробки, які нотаріус не могла не помітити, а саме, при посвідченні договору особою, яка видавала себе за власника квартирі ( ОСОБА_6 ), нотаріусу було подано інформаційну довідку Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 29.02.2016 р. № 1340, надруковану на бланку Київського міського бюро технічно інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна. Отже, інформаційна довідка Київського міського бюро технічної інвентаризації ті реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 29.02.2016 р. № 1340 надрукована на бланку Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна не може вважатись документом, який відповідає вимогам чинного законодавства, і не може бути прийнята як документ, що підтверджує інформацію про реєстрацію прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. 2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Тобто, прийняття рішення про державну реєстрацію прав є виключно дискреційним повноваження державного реєстратора, яке ним виконується на підставі документів, поданих йому заявником.

За змістом частини 2 статті 18 Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (чинним на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком. Для проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, що є похідним від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно заявником подаються документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності на таке майно та державної реєстрації речового права, що є похідним від нього.

У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на приміщення.

Під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". У рішенні про відмову в державній реєстрації прав зазначаються всі підстави прийняття такого рішення.

Судом встановлено, що державному реєстратору Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кударенко Вірі Миколаївні було подано всі, передбачені законом та порядком документи для належної реєстрації права власності за ОСОБА_4 на спірну квартиру, та доказів зворотного матеріали справи не містять, як і не містять доказів порушення в 2016 році держаним реєстратором процедури реєстрації відповідних прав.

Матеріали справи також не містять доказів про визнання договорів купівлі-продажу квартири від 04.08.2009 року за реєстровим номером 2130, від 22.09.2016 року зареєстрований в реєстрі за № 2538, від 28.10.2016 року зареєстрований в реєстрі за № 2932, відповідно до яких було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , і на підставі яких відповідачем приватним нотаріусом були вжиті заходи щодо належної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно.

Окремо варто відзначити про те, що у справі відсутні переконливі докази наявності у позивача на час здійснення спірної державної реєстрації відповідних майнових прав на спірну квартиру, та не надано доказів, що на даний час в судовому порядку перебуває ряд цивільних справ, зокрема, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, розгляд яких по суті не завершено або завершено з прийняттям відповідного процесуального рішення.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 361/4307/16-ц, повноваження державного реєстратора щодо перевірки поданих для проведення державної реєстрації документів обмежені встановленням відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами.

Таким чином, оскільки державна реєстрація прав на квартиру відбувалася на підставі договорів купівлі-продажу квартири, які в свою чергу не були визнанні в судовому порядку недійсними та їхні умови укладені між сторонами відповідають вимогам чинного законодавства на момент укладання, а тому на даний час підстав вважати реєстраційні дії неправомірними та скасовувати рішення про державну реєстрацію прав відсутні.

Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,). Ще одне призначення обґрунтування рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 30).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко Віри Миколаївни, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Міністерство юстиції України, ОСОБА_6 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рохманенко Оксана Володимирівна про визнання протиправним та скасування рішень та записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, понесенні позивачем витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи наведене та керуючись Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ №1127 від 25.12.2015 року, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 319, 321 ЦК України, ст. ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 177,209, 210, 223, 247, 265, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко Віри Миколаївни, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Міністерство юстиції України, ОСОБА_6 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рохманенко Оксана Володимирівна про визнання протиправним та скасування рішень та записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 12 квітня 2021 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ;

Відповідачі:

Приватний нотаріус КМНО Кударенко В.М., адреса здійснення діяльності м.Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 37/14;

ОСОБА_4 ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 ;

ОСОБА_7 ІПН НОМЕР_4 , адреса : АДРЕСА_6 ;

Треті особи:

Міністерство юстиції України, адреса: м.Київ, вул. Городецького , буд.13.

ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_7 ;

Приватний нотаріус КМНО Рохманова О.В., адреса здійснення діяльності: м.Київ, вул. Володимирська, буд.48, кв.2

Суддя: