Вирок № 96553330, 09.04.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20316/20

провадження № 1-кп/753/949/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2021 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Домарєва О.В.,

за участю:

секретаря Марченко Л.В.,

прокурора Савчука В.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

захисника Поліщука Д.І.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальні провадження №12020100020003946 від 12.08.2020 р. та № 12021100020000116 від 14.01.2021 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-25.02.2021 р. Дніпровським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 289 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік;

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2020 близько 01:00 години, ОСОБА_2 , знаходячись поруч зі станцією метро «Харківська» по проспекту Бажана, 3 в м. Києві, зустрівся зі своїм товаришем - особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою подальшого таємного викрадення чужого майна, після чого, пішли по Дарницькому району міста Києва шукати об`єкти для вчинення злочину.

Близько 03:00 години, перебуваючи за адресою м. Київ, вул. Зарічна, 3-А з метою умисного таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вирішили розійтися та підшукати об`єкт свого злочинного наміру.

Після чого, ОСОБА_3 перебуваючи біля будинку по вул. Зарічна,3-а в м. Києві, помітив припаркований поруч з парадним під`їздом мотоцикл марки «Geon» модель «Мас 25» з рамою чорного кольору,2011 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_4 та перебував в постійному користуванні її чоловіка ОСОБА_1 , та в нього виник раптовий умисел на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_2 підійшов до особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, який в цей час знаходився з тильної сторони вказаного будинку, та запропонував останньому разом викрасти вказаний транспортний засіб, при цьому пояснив що йому необхідна допомога зламати запірний замок на кермі вказаного транспортного засобу, та в подальшому завезти його, на що особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, погодилась.

Після чого, повернувшись до парадного під`їзду будинку по вул. Зарічна,3-а де був припаркований вищевказаний транспортний засіб, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння мотоцикла «Geon» модель «Nac 25» з рамою чорного кольору, 2011 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_2 , розподілили між собою ролі, відповідно до яких ОСОБА_3 відійшов на певну відстань від мотоциклу та став спостерігати за оточуючою обстановкою з метою попередження про небезпеку особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, який в свою чергу, сівши на сидіння вищевказаного мотоциклу та впершись обома ногами в кермо, шляхом ривку зламав запірний замок керма, та зліз з мотоцикла.

Після чого, ОСОБА_2 підійшовши до вказаного транспортного засобу взявшись руками за його кермо, спустив мотоцикл «Geon» модель «Nас 25» д.н.з. НОМЕР_2 з підніжки поставивши його на колеса та утримуючи даний транспортний засіб руками за кермо, шляхом котіння покотив з двору вказаного будинку в напрямку вул. Іжевської в м. Києві, а особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, йдучи поруч, став спостерігати за оточуючою обстановкою з метою попередження ОСОБА_2 про небезпеку.

В подальшому ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з місця вчинення злочинку зникли тим самим умисно, за попередньою змовою групою осіб всупереч волі законного власника та постійного користувача ОСОБА_1 , незаконно заволоділи мотоциклом «Geon» модель «Naс 25» з рамою чорного кольору, 2011 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_2 , завдавши матеріального збитку власнику вказаного майна на суму 33777,80 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України.

Крім того, 15.11.2020 приблизно о 06:00 години, ОСОБА_2 перебував в Дарницькому районі міста Києва, а саме по вул. Харченка поблизу будинку №20 біля дитячого садка «Колосок» ДУ №790, де в останнього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Так, ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний намір, перебуваючи за вищевказаною адресою, підійшов до дверей, які були зачинені на замок та, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, маючи при собі заздалегідь приготовлений засіб для вчинення злочину - лом, віджав замок, тим самим проник до підсобного приміщення Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації КОД ЄДРПОУ 01038418 що перебуває у оперативному підпорядкуванні дитячого садка «Колосок» ДУ №790.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел на таємне протиправне заволодіння чужим майном, поєднане з проникненням до приміщення, ОСОБА_2 зайшов до підсобного приміщення, звідки намагався викрасти майно, що належить Управлінню освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації КОД ЄДРПОУ 01038418 та перебуває в оперативному підпорядкуванні дошкільного навчального закладу №790 «Колосок» а саме: вантажний візок «Тогех» (7911303/302) вартістю 1488,67 грн.; тачку садову двоколісну 150/240 л. (вода/пісок) 200кг. - вартістю 1646,67 грн.; граблі віялові у кількості 2 штук загальною вартістю - 85,34 грн.; лопати штикові у кількості 8 шт. вартістю 44,67 грн. за одиницю товару - загальною вартістю 357,36 грн.; лопату совкову у кількості 1 шт. вартістю 47,33 грн. сапи господарські у кількості 2 шт. вартістю 50,30 грн. за одиницю товару загальною вартістю 100,60 грн.; льодоруб у кількості 1 шт. довжиною 70 см. діаметр 18 мм вартістю 18,20 грн., при цьому виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки на місці вчинення злочину був затриманий пересічними громадянами та міг завдати матеріального збитку Управлінню освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації КОД ЄДРПОУ 01038418, якому підпорядкований дошкільний навчальний заклад №790 «Колосок», на загальну суму 3744.17 грн.

Таким чином ОСОБА_2 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім того, 14.01.2021 року ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Харченка, 47-Б, побачив автомобіль марки «Nissan Rogue» д.н.з НОМЕР_4 , де в нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом проникнення до вказаного автомобіля.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище, ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, продовжуючи знаходитися за вказаною адресою, у період часу з 01 год. 58 хв. по 02 год. 00 хв., підійшов до автомобіля марки «Nissan Rogue» д.н.з НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 та який перебував у користуванні у ОСОБА_7 , переконавшись та вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовленого предмету, а саме свердла, розбив скло дверей багажного відділення та проник до салону автомобіля, звідки таємно викрав набір інструментів фірми «TOPTUL» вартістю 1819 гривень 30 копійок.

Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальної шкоди на суму 1819 гривень 30 копійок.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, визнав повністю та суду пояснив, що дійсно 30.07.2020 р. після опівночі біля станції метро «Харківська» він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_8 та близько о 03-00 год., перебуваючи по вул. Зарічній, 3-а, він помітив мотоцикл «Geon», який він разом із ОСОБА_8 вирішили викрасти. Розподіливши між собою ролі, він слідкував за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_8 в цей час зламав запірний замок мотоциклу, після чого він взяв мотоцикл за кермо та разом із ОСОБА_8 викотив його в інше місце. Таким чином, ОСОБА_2 не заперечував, що цими діями він разом із ОСОБА_8 незаконно заволоділи мотоциклом «Geon», найменування та вартості якого обвинувачений не оспорював. Також ОСОБА_2 повідомив, що 15.11.2020 р. о 06-00 год., перебуваючи біля дитячого садка «Колосок» по вул. Харченка, 20, він за допомогою лому віджав замок підсобного приміщення дитячого садка, звідки намагався викрасти вантажний візок з садовими інструментами, проте був помічений громадянами та йому не вдалось викрасти зазначені речі, найменування та вартості яких обвинувачений не оспорював. Також ОСОБА_2 підтвердив, що 14.01.2021 р. по вул. Харченка, 47-б він помітив автомобіль «Nissan» д.н.з. НОМЕР_4 , та за допомогою наявного при ньому свердла, він розбив скло дверей багажного відділення автомобіля, звідки викрав набір інструментів «Toptul», вартість яких він не оспорював. За всіма епізодами злочинної діяльності ОСОБА_2 у скоєному щиро покаявся.Заявлений потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов обвинувачений визнав в повному обсязі.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Оскільки обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорювали обставин, які стосуються пред`явленого обвинувачення та правильно розуміють зміст цих обставин, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, наслідки якої також роз`яснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, проти чого не заперечували учасники судового провадження.

При призначенні покарання суд враховує, що скоєні обвинуваченим кримінальні правопорушення згідно ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується посередньо, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі.

Ураховуючи, що обвинуваченим було вчинено три тяжких злочини, що в сукупності підвищує ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, розмір завданої злочинами шкоди, яка обвинуваченим добровільно не була відшкодована, суд вважає за неможливе застосувати до обвинуваченого положення ст 75 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» - коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно. Судом встановлено, що ОСОБА_2 засуджений 25.02.2021 р. Дніпровським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 289 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік. З урахуванням наведених обставин та вимог закону, при призначенні покарання суд не може застосувати положення ч.4 ст. 70 КК України, оскільки вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 25.02.2021 р. ОСОБА_2 був звільнений від відбування покарання із випробуванням, а тому зазначений вирок підлягає самостійному виконанню.

Обговорюючи законність та обґрунтованість заявленого цивільного позову, суд враховує наступне.

До початку судового розгляду потерпілий ОСОБА_1 звернувся до суду із цивільним позовом, в якому просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 та іншого обвинуваченого ОСОБА_8 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, матеріальну та моральну шкоду.

В обґрунтування розміру матеріальної шкоди на загальну суму 40000 грн., позивач посилався на матеріальний збиток, визначений експертним шляхом в ході досудового розслідування. В обґрунтування розміру моральної шкоди на суму 50000 грн. потерпілий ОСОБА_1 зазначив, що протиправні дії обвинувачених призвели до душевних страждань потерпілого, змушених змін у його житті та порушення нормального способу життя.

Обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав заявлені до нього позовні вимоги.

Відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_2 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження потерпілому ОСОБА_1 було завдано матеріальної шкоди на суму 40 000 грн., розмір якої обвинуваченим не оспорювався. Ураховуючи, що у скоєнні злочину за ч.2 ст. 289 КК України приймали участь двоє осіб, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду в розмірі половини від заявленої потерпілим суми, а саме в розмірі 20 000 грн., про що не заперечував потерпілий у судових дебатах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

У відповідності ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушення нормальних життєвих зв`язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом об`єктивно встановлено, що потерпілому внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2 та особи, матеріали відносно якої були виділені в окреме провадження, були заподіяні душевні страждання, що порушило нормальний життєвий ритм потерпілого, що свідчить про заподіяння потерпілому з вини обвинуваченого моральної шкоди.

На підставі аналізу наведених обставин та наявних належних доказів на підтвердження заподіяної моральної шкоди, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про те, що заявлений потерпілим розмір моральної шкоди в сумі 50 000 грн. не є співрозмірним із завданими потерпілому моральними стражданнями, а тому суд вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди в сумі 30000 гривень. Ураховуючи, що у скоєнні злочину приймали участь двоє осіб, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого моральну шкоду в розмірі половини від визначеного судом розміру моральної шкоди, а саме в сумі 15 000 грн.

А в цілому цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. У зв`язку із тим, що матеріали відносно іншого обвинуваченого ОСОБА_8 виділені в окреме провадження за епізодом незаконного заволодіння транспортним засобом «Geon», належного потерпілому ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне залишити цей транспортний засіб у власності ОСОБА_1 , поклавши на останнього обов`язок зберігати цей транспортний засіб до розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_8 за ч.2 ст. 289 КК України.

У зв`язку із належною процесуальною поведінкою обвинуваченого та відсутністю клопотань прокурора про застосування запобіжних заходів, суд вважає за недоцільне до набрання вироком законної сили застосовувати відносно обвинуваченого який-небудь запобіжний захід.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст. 289 КК України - позбавлення волі на строк 5 \п`ять\ років;

-за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України - позбавлення волі на строк 3 \три\ роки;

-за ч.3 ст. 185 КК України - позбавлення волі на строк на 3 \три\ роки 3 \три\ місяці;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 \п`ять\ років.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня його затримання в порядку виконання даного вироку.

Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 25.02.2021 р. відносно ОСОБА_2 - виконувати самостійно.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріальну шкоду в сумі 20 000 \двадцять тисяч\ гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 моральну шкоду в сумі 15 000 \п`ятнадцять тисяч\ гривень.

Речові докази:

-набір інструментів «Toptul» - залишити у власності ОСОБА_7 ;

-компакт-диск з відеозаписом- зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- мотоцикл «Geon» модель «Nас 25» д.н.з. НОМЕР_2 - залишити у власності потерпілого ОСОБА_1 , та покласти на нього обов`язок зберігати цей транспортний засіб до розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_8 за ч.2 ст. 289 КК України.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.В. Домарєв