Рішення № 96552004, 26.04.2021, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

_______________

Справа № 528/224/21

РІШЕННЯ

Іменем України

26.04.2021 м. Гребінка

26 квітня 2021 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого – судді Татіщевої Я.В., секретаря Трохименка В.В., розглянувши у приміщенні суду м.Гребінка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції Севрук Руслана Володимировича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до старшого лейтенанта поліції Севрук Р.В., Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 11.03.2021 року інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві, старшим лейтенантом поліції Севруком Р.В., винесено постанову серії ЕАН № 3902407 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Вважає дану постанову протиправною та незаконною та такою, що підлягає скасуванню, зважаючи на наступне.

Зазначає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення повинні застосовуватися положення Конвенції, які стосуються розгляду кримінальних проваджень, а також відповідна практика ЄСПЛ.

Відповідач ОСОБА_2 виніс оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення, яка була розглянута з порушенням встановленої законом процедури, а саме: відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, постанову повинна виносити особа, яка розглядала справу. Натомість, справу про адміністративне правопорушення розглядала зовсім інша особа, а саме, інспектор Управління патрульної поліції м. Києва ОСОБА_3 , хоча постанову виніс інспектор Управління патрульної поліції м. Києва Севрук Р.В. А отже, в даному випадку було порушено його право на розгляд справи судом, встановленим законом, яке передбачене параграфом 1 ст. 6 Конвенції.

Окрім того, вказує, що йому не було роз`яснено право, передбачене ст. 63 Конституції України, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 279 КУпАП, згідно з якою посадова особа, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права та обов`язки.

Вказав, що особа, яка розглядала справу, відмовила йому у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з метою залучення захисника та підготовки до розгляду справи, чим порушено його право користуватися юридичною допомогою адвоката під час розгляду справи, що передбачене ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Окрім того, відмовляючи у задоволенні вищевказаного клопотання, особа, що розглядала справу, також порушила його право давати пояснення та заявляти клопотання.

Вважає, що постанова, винесена в результаті розгляду справи, проведеного з порушенням вимог ст.ст. 245, 247, 251 та 280 КУпАП, щодо повного, всебічного та об`єктивного встановлення обставин справи.

Наголосив, що у справі не складався протокол про адміністративне правопорушення, який міг би бути доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Вказав, що він рухався транспортним засобом по проспекту Перемоги в м. Києві після 17 год. 00 хв., однак у постанові вказано, що адміністративне правопорушення вчинено о 16-тій годині.

Зазначив, що оскаржувана постанова містить опис обставин, які не були встановлені під час розгляду справи, до справи не додано жодного доказу, який би підтверджував зазначені в ній обставини. Крім того, у постанові не зазначено інформацію про здійснення відеозапису. Таким чином, порушено вимоги ст. 283 КУпАП.

Наголосив, що під час винесення постанови порушено принцип презумпції невинуватості.

Вказав, що він вину не визнав, під час розгляду не було досліджено жодного належного та допустимого доказу, яким би підтверджувалась наявність у нього вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що оскаржувана постанова повинна бути скасована, а справа про адміністративне правопорушення – закрита.

Окрім того, просить суд стягнути на його користь понесені судові витрати у розмірі 454,00 грн. та 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

23.04.2021 року на адресу суду від представника ДПП Щур І.В. надійшов відзив на позовну заяву про скасування постанови ЕАН № 3902407 від 11.03.2021 року.

Зі змісту відзиву вбачається, що ДПП вважає, що твердження позивача, викладені у позові, є необґрунтованими, хибними та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного.

Так, відповідно до постанови, водій ОСОБА_1 о 16 год. 12 хв., керуючи автомобілем марки «RENAULT», номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві здійснював рух по проспекту Перемоги, 63/2 б в смузі руху для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим порушив п. 17.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, внаслідок чого його було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу у розмірі 510 грн.

Вказує, що під час несення служби 11.03.2021 року о 16 год. 12 хв. відповідачем було виявлено транспортний засіб «RENAULT», номерний знак НОМЕР_1 , який здійснював рух в смузі руху маршрутних транспортних засобів по проспекту Перемоги, 63/2 б в м. Києві.

Після чого відповідачем було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Відповідач підійшов до водія, належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підстави перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1. ПДР на підставі ст. 32 ЗУ «Про національну поліцію» та п. 2.4. (а) ПДР.

Позивачу було роз`яснено, що він порушив п. 17.1 ПДР та в його діях присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Вказує, що у позові позивач зазначив, що відповідачем було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлену ст.ст. 245, 270, 278, 279, 280 КУпАП. Однак, слід зауважити, що порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не впливає на суть вчиненого правопорушення та не є підставою для задоволення позовних вимог.

Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Вказує, що відповідачем було розпочато розгляд справи відразу після його представлення.

Відповідно до положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Зазначає, що відповідно до ст. 252 КУпАП, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Разом із тим, в ч. 2 ст. 33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Таким чином, розглядаючи дану адміністративну справу, відповідач діяв на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

Окрім того, вважає, що вимога про стягнення з відповідача 2000,00 грн. є необґрунтованою та не співмірною, оскільки відповідно до положень ст. 134 КАС України, вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі – стороною, яка хоче компенсувати судові витрати, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

Окрім того, позивачем не надано фіскального чеку про сплату правничої допомоги.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що твердження позивача, викладені у заяві, є хибними, а вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Постанова винесена в межах повноважень відповідача в порядку та у спосіб, визначений КУпАП, із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, через канцелярію суду надав письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач, інспектор Управління патрульної поліції у м. Києві, старший лейтенант поліції Севрук Р.В., у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи в межах наданих письмових доказів, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту.

Частиною другою цієї статті передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Судом встановлено, що 11.03.2021 року інспектором Управління патрульної поліції у м.Києві старшим лейтенантом поліції Севрук Р.В. було винесено постанову серія ЕАН № 3902407, згідно з якою на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 510,00 грн. за порушення п. 17.1 ПДР, що призвело до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

У постанові зазначено, що водій автомобіля «RENAULT», номерний знак НОМЕР_1 , о 16 год. 12 хв. у м. Києві по проспекту Перемоги, 63/2, здійснив (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим порушив п. 17.1. ПДР. На дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі (а.с.11)

Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, що унормовані в Постанові Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху», яку затверджено постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 (далі – ПДР).

Частина 3 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

У даному випадку підставою складення постанови про адміністративне правопорушення стало те, що позивач ОСОБА_1 рухався на смузі руху для маршрутних транспортних засобів, тобто порушення п. 17.1 ПДР України.

Відповідно до п. 17.1. ПДР України, на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.

Відповідно до ст.ст. 258, 283 КУпАП у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський може виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Дане правило міститься в п. 1 розділ ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395), зокрема справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Водночас частиною 5 статті 258 КУпАП передбачено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Із матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідачем не складався.

Правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинна компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки протокол є, зокрема, не лише засобом фіксації вчинення правопорушення, а й доказом дотримання (недотримання) посадовою особою, яка його складає, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Стороною відповідачів не надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 13.02.2020 у справі № №524/9716/16-а.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, відповідачем було порушено порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому позовні вимоги позивача в частині скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП і накладення штрафу у сумі 510,00 грн. підлягають задоволенню, а провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закриттю.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 39 КАС України).

У даному випадку відповідачем у справі виступала службова особа - інспектор 3 бат. 7 роти Управління патрульної поліції у м. Києві, старший лейтенант поліції Севрук Р.В.

Таким чином, судові витрати у виді судового збору, передбаченого законом «Про судовий збір» за ставкою щодо виду і розміру позовних вимог згідно з положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України слід відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Що ж стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 2000,00 грн., суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України витрати на правничу допомогу у розмірі 500 (п`ятсот) грн. 00 коп., які на думку суду є співмірними із складністю справи та ціною позову.

Керуючись ст.ст. 9 ч.2, 122, 139, 194, 293-295 Кодексу України про адміністративне правопорушення, ст.ст. 134, 139, 241-246, 250, 271-272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Скасувати постанову, складену інспектор 3 бат. 7 роти Управління патрульної поліції у м.Києві, старшим лейтенантом поліції Севруком Русланом Володимировичем, серія ЕАН №3902407, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ЄДРПОУ 40108646, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 сплаченого судового збору та 500 (п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Копії рішення суду негайно вручити особам, які брали участь у справі.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Я. В. Татіщева