Рішення № 96550917, 27.04.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2466/21

2/357/2270/21

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Бебешко М. М. ,

при секретарі – Ковальчук Ю. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна, 2) приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Цокало Т.М. звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна, 2) приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що виконавчий напис № 338 вчинений 31.08.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною є таким, що не підлягає виконанню, оскільки як вбачається з суті постанови ВП № 63086140 від 18.09.2020 та виконавчого напису № 338 від 31.08.2020, між АТ «Альфа Банк» і позивачем укладено кредитний договір № 500923706 від 11.12.2013. Строк платежу за кредитним договором № 500923706 від 11.12.2013 настав і що боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.01.2019 по 11.03.2020. Сума заборгованості складає 26 205,02 грн. За п.2.6 Кредитного договору № 500923706 від 11.12.2013 графік платежів є Додатком № 1 до кредитного договору та невід`ємною його частиною, але в матеріалах виконавчого напису графік платежів відсутній, тому цей факт свідчить про недостатність доведення безспірності при вчиненні виконавчого напису. Разом з цим, за п.2.3 Кредитного договору датою остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісії 12.12.2015. Стягнення заборгованості за виконавчим написом проводиться за період з 16.01.2019 по 11.2020, що порушує сам кредитний договір. Крім того, матеріали виконавчого напису не містять виписи по банківському рахунку та спеціального платіжного засобу ОСОБА_1 , тому не зрозуміло чи отримував ОСОБА_1 кошти від АТ «Альфа Банк». Отже, є наявна спірна заборгованість, яка стягується за виконавчим написом, оскільки вона не підтверджена жодним доказом.

Крім того, нотаріус не дотримався вимог законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом на документах, які свідчать про безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При цьому, матеріали виконавчого напису не містять доказів на підставі яких право вимоги за Кредитним договором перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на його користь судові витрати за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454,00 грн., судові витрати у розмірі сплати судового збору позовної заяви в сумі 908,00 грн. та витрати на правничу допомогу - 10 000,00 грн.

05.03.2021 ухвалою судді вжито заходи по забезпеченню позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку – виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною від 31.08.2020 за реєстровим № 338.

09.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомленням (виклику) учасників справи. Зобов`язано керівника або іншу посадову особу ТОВ «Вердикт Капітал» за її дорученням надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті поставлене позивачем в позовній заяві.

Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позивач ОСОБА_1 отримав ухвалу про відкриття провадження 20.03.2021, відповідач отримав ухвалу та поштове відправлення 15.03.2021, приватний нотаріус отримав ухвалу та поштове відправлення 16.03.2021, приватний виконавець отримав ухвалу та поштове відправлення 22.03.2021.

01.04.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до суду надійшов відзив на позовну заяву за підписом генерального директора О.В.Іжаковського, в якому відповідач просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були подані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Крім того, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності запереченень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису. Тому заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

06.04.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу за підписом генерального директора О.В.Іжаковського, в якому просять суд відмовити ОСОБА_1 у стягненні витрат на правничу допомогу, обгрунтовуючи тим, що до позовної заяви не подано належних та допустимих документів, які б підтверджували про повну оплату правничої допомоги, а саме перерахунок коштів адвокату. Крім того, зазначали, що розмір гонорару визначений стороною та його адвокатом, є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

20.04.2021 від представника позивача – адвоката Цокало Т.М. надійшов відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на те, що сторона позивача не погоджується із сумою загальної заборгованості, яка зазначена у виконавчому написі, тобто в даному випадку існує спір про те, що заборгованість визначена невірно і є завищеною. Зазначали, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 визнано нечинною та незаконною Постанову КМ України від 26.11.2014 р. № 662 «Про внесення Змін, що вносяться до Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а частині, зокрема, п.2 вказаних змін до Положеня КМУ, то у нотаріуса не було законних підстав вчиняти виконавчий напис керуючись п.2 вказаного Положення КМУ. Відповідачем не надано належних доказів того, що саме позивачем було застосовано будь-яким способом ідентифікатор, зокрема, відсутні докази отримання позивачем будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора та докази реєстрації позивача в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача. Кредитний договір № 500923706 від 11.12.2013 не є таким, що укладений у письмовій формі, а тому є нікчемним відповідно до ст.1055 ЦК України. Зазначали, що оскільки відповідь на відзив є другою заявою по суті позивача за ч.2 ст.174 ЦПК України та вартість складання якої була заявлена у Договорі № 220/04-10-2020 про надання правничої допомоги від 04.10.2020, що складає 2 000 грн. та підтверджується детальним описом.

20.04.2021 від представника позивача – адвоката Цокало Т.М. надійшло заперечення щодо задоволення клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з проханням відмовити в задоволенні клопотання про зменшення розміру на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, розмір правничої допомоги становить 10000,00 грн. До позовної заяви додані всі наявні докази стосовно правничої допомоги, а саме Договір № 220/04-10-2020 про надання правничої допомоги від 04.10.2020 року, акт приймання-передачі правничої допомоги № 1 від 04.10.2020, детальний опис робіт (наданих послуг) від 24.02.2021 року та копію квитанції № 220 від 04.10.2020 про сплату гонорару адвокату Цокало Т.М., яка є належним та допустимим доказом, який підтверджує факт сплати позивачем адвокату гонорару в готівковій формі, що не заборонено законом.

Інші учасники справи заяв по суті справи до суду не надавали, заяв із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 31.08.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною, вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 338 (а.с.29), про звернення стягнення: з громадянина України, ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором 500923706 від 11.12.2013 року, укладеним з Акціонерне товариство «Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами -1 від 21.06.2016 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2019 від 26.12.2018 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 16-01/19/1 від 16.01.2019 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ідентифікаційний код юридичної особи 36799749, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, буд.5Б, далі іменований стягувач, заборгованість за кредитним договором 500923706 від 11.12.2013 року. Строк платежу за Кредитним договором 500923706 від 11.12.2013 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.01.2019 року по 11.03.2020 року. Сума заборгованості склала 26 205,02 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 11 410,55 грн.; прострочена заборгованість за комісією – 0,00 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 4028,47 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту – 0,00 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 9166,00 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями – 1600 грн.

Встановлено, що даний виконавчий напис було вчинено на підставі того, що 11.12.2014 між Публічним акціонерним товариством «Альфа Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір № 500923706, відповідно до умов якого останній отримав кредит (а.с.30).

18.09.2020 постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чучковим Михайлом Олександровичем відкрито ВП № 63086140 щодо виконання виконавчого напису № 338 виданого 31.08.2020, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження (а.с.26).

16.10.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим Михайлом Олександровичем, при примусовому виконанні виконавчого напису № 338 виданого 31.08.2020 винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.27).

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Тому вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Позивач заперечуючи безспірність звертаючись до суду з позовом зазначав, що з виконавчого напису нотаріуса № 338 від 3.108.2020 вбачається, що між АТ «Альфа-Банк» і ним було укладено кредитний договір № 500923706 від 11.12.2013. Строк платежу за даним договором настав і боржником допущено просрочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.01.2019 по 11.03.2020. Сума заборгованості склала 26 205,02 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 11 410,55 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 4028,47 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 9166,00 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями – 1600 грн.

Крім того, вказував, що за п.2.6. Кредитного договору № 500923706 від 11.12.2013 графік платежів є Додатком № 1 до кредитного договору та невід`ємною його частиною. Однак, в матеріалах виконавчого напису графік платежів відсутній, тому цей факт свідчить про недостатність доведення безспірності при вчиненні виконавчого напису.

Крім того, за п.2.3. Кредитного договору № 500923706 від 11.12.2013 датою остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісії 12.12.2015 року.Стягнення заборгованості за виконавчим написом проводиться за період з 16.01.2019 по 11.03.2020, що порушує сам кредитний договір.

Просив звернути увагу, що матеріали виконавчого провадження не містять виписки по банківському рахунку та спеціального платіжного засобу ОСОБА_1 , тому незрозуміло чи отримав ОСОБА_1 або ні кошти від АТ «Альфа-Банк».

Отже, позивач вважає, що заборгованість, яка була стягнута за виконавчим написом № 338 від 31.08.2020 не являється безспірною, оскільки вона не підтверджена жодним доказом.

З тексту оспорюваного виконавчого напису вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.87 - 91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

Відповідно п.2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа №826/20084/14), яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року залишена без змін, визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, нотаріус в день вчинення виконавчого напису 31.08.2020 року керувалась пунктом Переліку, який був незаконним та не чинним, отже нотаріус повинен був відмовити у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат».

Згідно вимог ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Отже, матеріалами справи підтверджуються доводи позивача, що виконавчий напис було вчинено, щодо стягнення заборгованості, яку не можна вважати безспірною, оскільки позивач не погоджується із сумою загальної заборгованості, яка зазначена у виконавчому написі.

Крім того, перед вчиненням виконавчого напису відповідач був зобов`язаний належним чином повідомити позивача про перехід до відповідача права вимоги за кредитним договором, а тому вчинення виконавчого напису за заявою відповідача було передчасним та не ґрунтувалося на вимогах закону.

Доводи відповідача про те, що при зверненні до нотаріуса для вчинення виконавчого напису ТОВ «Вердикт Капітал» надало усі необхідні документи, які передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса не заслуговують на увагу та спростовуються встановленими обставинами справи.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Витрати на надання правничої допомоги підтверджуються договором № 220/04-10-2020 про надання правничої (правової) допомоги, укладеного ОСОБА_1 , надалі «Замовник» з однієї сторони та адвокатом Цокало Тетяною Михайлівною, надалі «Виконавець» від 04 жовтня 2020 року.

Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Розділу 2 «Обов`язки сторін» вказаного договору адвокат зобов`язаний здійснювати клієнту надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Відповідно п.п.2.2.2. п.2.2 Розділу 2 «Обов`язки сторін» договору, клієнт зобов`язаний здійснювати оплату послуг адвоката на умовах, визначених цим договором або згідно додаткової домовленості, якої сторони за договором досягли окремо.

Відповідно п.3.2 Розділу 3 «Гонорар адвоката» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються даним договором про надання правової допомоги, детальним описом робіт (наданих послуг) або додатковою угодою до даного договору. Крім того, у вказаному розділі визначено порядок обчислення гонорару адвоката.

Підтвердженням укладеного та виконаного Договору є Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги № 1 до Договору за № 220/04-10-2020 про надання правничої допомоги від 04.10.2020, детальний опис робіт (наданих послуг від 24.02.2021 та квитанція № 220 від 23.02.2021 про оплату витрат за надання правової допомоги в сумі 10000 грн.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач звертаючись до суду з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги зазначив, до позовної заяви не подано належних та допустимих документів, які б підтверджували про повну оплату правничої допомоги, а саме перерахунок коштів адвокату. Крім того, зазначали, що розмір гонорару визначений стороною та його адвокатом, є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді, а саме представником позивача складені та підписані наступні документи: позовна заява з додатками, заява про забезпечення позову, відповідь на відзив відповідача на позовну заяву з додатками, заперечення щодо задоволення клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, та всі копії документів завірені представником відповідача, копія квитанції від 23 лютого 2021 року № 220 підтверджує сплату ОСОБА_1 суми 10000,00 грн.

Верховний Суд в постанові від 28.12.2020 справа № 640/18402/19 дійшов наступного висновку: «Суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 12350 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України, Суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. Доводів податкового органу щодо неспівмірності витрат на правову допомогу відзив на позовну заяву не утримує».

Отже, витрати ОСОБА_1 на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, тому з відповідача підлягають стягненню судові витрати у справі в сумі 11362,00 грн., які складаються із сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1362,00 грн. (908,00 грн. – за подачу позовної заяви та 454,00 грн. – за подачу заяви про забезпечення позову) та витрат на надання правничої допомоги адвоката в сумі 10000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 81, 89, 141, 265, 274, 279, 354 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна, 2) приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволити повністю.

Визнати виконавчий напис № 338 вчинений 31.08.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі в сумі 11362,00 грн.

Заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». Місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул.Кудрявський Узвіз, буд.5Б. КОД ЄДРПОУ: 36799749.

Третя особа на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна. Місцезнаходження: 01054, м.Київ, вул.Тургенєвська, буд. 32-А, каб.7.

Третя особа на стороні відповідача: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович. Місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шолуденка, буд.19.

СуддяМ. М. Бебешко