Ухвала суду № 96550601, 20.04.2021, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа165/41/21

Провадження 2-к/165/2/21

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року м.Нововолинськ

Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук О.Р., розглянувши матеріали клопотання АТ "Енергомаш (Єкатеринбург)-Уралелектротяжмаш" про визнання та примусове виконання рішення арбітражного суду Свердловської області від 27 грудня 2017 року у цивільній справі №А 60-31735/2013,-

встановив:

05 лютого 2021 року до суду надійшло клопотання АТ "Енергомаш (Єкатеринбург)-Уралелектротяжмаш" про визнання та примусове виконання рішення арбітражного суду Свердловської області від 27 грудня 2017 року у цивільній справі №А 60-31735/2013.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням арбітражного суду Свердловської області від 27.12.2017 з ПрАТ «Укрзахіденерго» в користь АТ "Енергомаш (Єкатеринбург)-Уралелектротяжмаш" стягнуто 13148500 руб. заборгованості за договором №7420-0569/11 від 31.05.2011, а також судові витрати по справі. Боржника було повідомлено про судовий процес належним чином, крім того, про його проінформованість стосовно даного спору свідчить і факт оскарження боржником вказаного судового рішення. Рішення суду набрало законної сили 30.01.2018. На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист №А 60-31735/2013. Боржник у добровільному порядку виконати рішення відмовляється, тому просить суд визнати та надати дозвіл на примусове виконання рішення арбітражного суду Свердловської області від 27 грудня 2017 року у цивільній справі №А 60-31735/2013.

У судове засідання представник боржника ПрАТ «Укрзахіденерго» не з`явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи.

В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши клопотання та подані документи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання, виходячи з такого.

Судом встановлено, що підставою звернення АТ "Енергомаш (Єкатеринбург)-Уралелектротяжмаш" з вимогою про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення є рішення арбітражного суду Свердловської області (Російська Федерація) від 27.12.2017 про стягнення з ПрАТ «Укрзахіденерго» в користь АТ "Енергомаш (Єкатеринбург)-Уралелектротяжмаш" 13148500 руб. заборгованості за договором №7420-0569/11 від 31.05.2011 та судових витрат по справі (а.с. 5-16).

Відповідно до ч.1 ст.462 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції, яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно із ст.463 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Відповідно до ч.1 ст.464 ЦПК України, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду та його розгляд має відбуватись з дотриманням вимог ст.ст.466-467 ЦПК України.

Пленум Верховного Суду України у п.1 своєї Постанови №12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24 грудня 1999 року роз`яснив, що розгляд судами клопотань про визнання і виконання рішень іноземних судів є особливою формою взаємної правової допомоги, яка надається Україною та іншими державами учасницями відповідних міжнародних договорів.

Порядок визнання та примусового виконання в Україні судових рішень, зокрема ухвалених судами Російської Федерації, врегульовано нормами Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк), Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 19 грнудня 1992 року, Закону України «Про міжнародне приватне право», Цивільного процесуального кодексу України, Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджено Наказом Міністерства юстиції України, наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року №1092/5/54, зареєстровано в МЮУ 02.07.2008 року за № 573/15264.

Згідно із ст.3 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов`язкові і приводить їх до виконання згідно з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання і приведення у виконання цих рішень, на умовах, викладених у Конвенції.

Відповідно до ч.1 ст.81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили. Визнання та виконання таких рішень здійснюється у порядку, встановленому законом України (ст.82 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 53 Конвенції «Про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 22 січня 1993 року - клопотання про дозвіл примусового виконання рішення подається в компетентний суд Договірної Сторони, де рішення підлягає виконанню. Воно може бути подано й у суд, що виніс рішення в справі в першій інстанції. Цей суд направляє клопотання судові, компетентному винести рішення по клопотанню. До клопотання про дозвіл примусового виконання рішення додаються: а) рішення або його засвідчена копія, а також офіційний документ про те, що рішення набуло законної сили і підлягає виконанню або про те, що воно підлягає виконанню до набуття законної сили, якщо це не випливає із самого рішення; б) документ, з якого випливає, що сторона, проти якої було винесене рішення, що не прийняла участі в процесі, була в належному порядку і вчасно викликана в суд, а у випадку її процесуальної недієздатності була належним чином представлена; в) документ, що підтверджує часткове виконання рішення на момент його пересилання; г) документ, що підтверджує угоду сторін, по справах договірної підсудності.

Зазначені норми також узгоджуються із положеннями ч.3 ст.466 ЦПК України.

Усі документи, які необхідні для додавання до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, заявником додані до матеріалів справи.

У п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» роз`яснено, що клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни. Відповідно до міжнародних договорів України суд відмовляє у задоволенні клопотання про визнання й виконання рішення іноземного суду у випадках, коли:

-згідно із законодавством Договірної Сторони, на території якої постановлено рішення, воно не набрало законної сили, за винятком випадків, коли рішення підлягає виконанню до набрання законної сили;

-відповідач не брав участі у процесі внаслідок того, що йому або його уповноваженому не було своєчасно і належним чином вручено виклик у суд;

-у справі між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав на території Договірної Сторони, де має бути визнано й виконано рішення, вже було постановлено рішення, що набрало законної сили, або установою цієї Договірної Сторони раніше було порушено провадження, або ж є визнане рішення суду третьої держави;

-згідно з положеннями даного міжнародного договору, а в не передбачених ним випадках згідно із законодавством Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнано й виконано, справа належить до виключної компетенції її установи, спір вирішено не компетентним судом;

-відсутній документ, що підтверджує угоду сторін у справі про договірну підсудність;

-закінчився строк давності примусового виконання, передбачений законодавством Договірної Сторони, суд якої виконує доручення.

Оскільки рішення неможливо виконати у добровільному порядку, воно підлягає виконанню у примусовому, беручи до уваги, що боржник мешкає на території іншої держави - України, заявнику необхідно отримати дозвіл компетентного суду на примусове виконання рішення суду Російської Федерації. Будь-яких недоліків щодо форми та змісту клопотання судом не виявлено, підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не встановлено. Строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання, порядок подання відповідного клопотання дотримані.

З урахуванням викладеного, та на підставі наданих у справі доказів, з яких судом не встановлено підстав для відмови у задоволені клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.247, 462, 463, 464, 466, 467 ЦПК України, Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк), п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України»,-

постановив:

Клопотання Акціонерного товариства "Енергомаш (Єкатеринбург)-Уралелектротяжмаш" про визнання та примусове виконання рішення арбітражного суду Свердловської області від 27 грудня 2017 року у цивільній справі №А 60-31735/2013 задоволити.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання рішення арбітражного суду Свердловської області (Російська Федерація) від 27 грудня 2017 року у цивільній справі №А 60-31735/2013 шляхом стягнення з Приватного акціонерного товариства «Укрзахіденерго» (код ЄДРПОУ 37584902, юридична адреса: вул.Шахтарська, 28б, м.Нововолинськ, Волинська область, 45400) в користь Акціонерного товариства "Енергомаш (Єкатеринбург)-Уралелектротяжмаш" (індивідуальний податковий номер 6673197337, юридична адреса: вул.Фронтових бригад, 22, м.Єкатеринбург, Російська Федерація) основної суми заборгованості – 13 148 500 (тринадцять мільйонів сто сорок вісім тисяч п`ятсот) російських рублів, що за курсом Національного банку України становить 5 250 195 (п`ять мільйонів двісті п`ятдесят тисяч сто дев`яносто п`ять) грн. 25 коп., та 88 742 (вісімдесят вісім тисяч сімсот сорок два) російських рублів витрат, пов`язаних із сплатою державного мита, що за курсом Національного банку України становить 35 434 (тридцять п`ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 68 коп.

Після набрання ухвалою суду законної сили видати виконавчий лист та надіслати його на примусове виконання в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя підпис О.Р.Ференс-Піжук