Рішення № 96550419, 26.04.2021, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1175/21

Провадження № 2-а/0158/25/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Сіліч Ю.Л.,

з участю секретаря – Оніщук Н.Є.,

представника позивача – Іванова С.В.,

відповідача – ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ),

представника відповідача – адвоката Самолюка В.В.,

перекладача – Куторги В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці, в режимі відеоконференції, справу за адміністративним позовом військової частини 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про продовження строку затримання до прийняття рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, -

В С Т А Н О В И В

Військова частина 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернулася до суду з позовом до громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про продовження строку затримання до прийняття рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2020 року відповідача затримано з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України на строк шість місяців.

На підставі даного рішення відповідач поміщений до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України.

03.11.2020 року відповідач звернувся із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, однак, станом на час звернення до суду з даним позовом, відомості щодо визнання особи чи відмова у визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні - відсутні, а тому просить продовжити строк затримання відповідача до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

26.04.2021 року до початку розгляду справи по суті представником відповідача - адвокатом Самолюком В.В. до суду подано відзив на позовну заяву. Посилаючись на те, що рішення про затримання відповідача до завершення процедури про визнання його біженцем не приймалось, суд не може змінювати мету затримання, просить в задоволені позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача Іванов С.В. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач - громадянин Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) та його представник – адвокат Самолюк В.В. у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечили, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву; просили в задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2020 року відповідача затримано з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України.

Як вбачається з повідомлення № 21/1278 від 03.11.2020 року, громадянин Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) звернувся із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні (а.с.6).

З повідомлення № 2101.4.4-2610/21.2-21 від 02.04.2021 року вбачається, що громадянину Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено у визнанні його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (а.с.7).

Рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту оскаржене ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Волинського окружного адміністративного суду (а.с.9).

Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів чи підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви (ч. 2 ст.289 КАС України).

Тобто, затримання іноземця до завершення процедури розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні пов`язано з такими умовами: 1) перебування іноземця в процедурі отримання статусу біженця; 2) вчинення таким іноземцем порушення законодавства про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви.

Тому, для забезпечення виконання цілей вказаної статті судами виносяться рішення, в резолютивній частині яких зазначається умова затримання до завершення процедури розгляду зави про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Як уже зазначалось вище, Ужгородським міськрайонним судом було прийнято рішення від 30.10.2020 року про затримання громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.

Суд враховує, що оскільки рішення щодо затримання відповідача до завершення процедури розгляду його заяви у порядку ч. 2 ст. 289 КАС України не приймалося, вирішуючи питання про продовження строку затримання відповідача, суд має виходити з умов, які стосуються саме виконання судового рішення від 23.07.2020 року, яке було прийняте згідно ч. 1 ст. 289 КАС України.

Крім цього, відповідно до ч.11 ст.289 КАС України, умовами продовження строку затримання є: 1) наявність умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства; 2) неможливість забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк; 3) неможливість прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Перші дві підстави стосуються ситуації, коли рішення про затримання іноземця приймалося згідно ч. 1 ст. 289 КАС України, а третя підстава - коли первинне рішення приймалося про затримання до завершення процедури розгляду заяви про статус біженця.

Таким чином, приймаючи відповідне судове рішення, суд має вказати крім строку, на який затримується іноземець, також і мету його затримання.

При цьому, суд не може змінювати мету затримання іноземця (особи без громадянства), яка випливає з первинного судового рішення.

Так, з матеріалів справи видно та не заперечується сторонами по справі, що відповідач подав заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з позовом про продовження строку затримання до завершення процедури розгляду такої заяви про статус біженця.

Однак, варто зазначити, що єдиною підставою для продовження строку затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення є наявність умов, визначених ч. 13 ст. 289 КАС України: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази відсутності співпраці з боку відповідача під час процедури його ідентифікації.

Крім цього, відповідно до ч. 12 ст. 289 КАС України про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Суд також враховує, що позивачем не вказано, які саме дії та заходи вживалися позивачем для ідентифікації іноземця та забезпечення його видворення відповідно до прийнятого 30.10.2020 року судового рішення.

Також позивачем не вказано, які заходи вживалися для розгляду заяви відповідача про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Водночас, матеріали адміністративної справи не містять доказів того, що відносно відповідача існує процедура примусового видворення за межі території України згідно відповідного судового рішення, і що продовження строку затримання відповідача є необхідним для забезпечення такого примусового видворення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що суд не може змінювати мету затримання іноземця (особи без громадянства), яка випливає з первинного судового рішення, в даному випадку рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2020 року, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про продовження строку затримання до прийняття рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 та приходить до висновку, що в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 241, 244, 246, 257, 288, 289 КАС України, ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд,-

У Х В А Л И В

У задоволенні позовних вимог військової частини 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про продовження строку затримання до прийняття рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – військова частина 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, адреса: м. Чоп, вул. Головна, 55а, Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 14321707.

Представник позивача – Іванов Сергій Васильович, адреса: м. Чоп, вул. Головна, 55а, Закарпатської області.

Відповідач - громадянин Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача – адвокат Самолюк Василь Васильович.

Суддя Ківерцівського районного суду /підпис/ Ю.Л. Сіліч

Повний текст рішення складений 26.04.2021 року