Ухвала суду № 96550257, 26.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

26 квітня 2021 року м. Київ№ 640/15673/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати ППР № 20566-13 від 24.06.2016;

- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу № 560/26-15-17-03-15 від 11.07.2018.

Ухвалою суду від 30.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У подальшому ухвалою від 28.01.2021 позовну заяву залишено без руху після відкриття, оскільки судом виявлений факт пропуску строку звернення до суду.

Дана ухвала направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке повернулось до суду за закінченням терміну зберігання, з огляду на що, позивача повідомлено телефонограмою про виявлені недоліки.

На виконання вимог згаданої ухвали позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення, вмотивоване тим, що про існування оскаржуваного ППР дізналась лише після отримання відповіді ГУ ДПС у м. Києві від 03.06.2020 у відповідь на письмову заяву від 13.05.2020.

Передумовою для звернення зі згаданою заявою є отримана позивачем у нотаріуса інформація про опис майна у податкову заставу від 11.07.2018.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.

24.06.2016 контролюючим органом виписано ППР № 20566-13 та направлено на податкову адресу позивача: АДРЕСА_1 . Дана адреса також зазначена позивачем у позовній заяві, як адреса проживання.

Згідно з відміткою на конверті, лист повернувся до відправника 09.09.2016 за закінченням терміну зберігання.

Надаючи оцінку викладеним у заяві про поновлення строків доводам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

За змістом п. 42.1, 42.2 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З аналізу наведених норм убачається, що початком відліку строку звернення до суду є дата обізнаності або дата, якою особа могла дізнатись про порушене право, у той час як норми податкового законодавства визначають належним повідомлення платника податків про ППР навіть без фактичного його отримання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 затверджено правила надання послуг поштового зв`язку (Правила № 270).

Відповідно до п. 91 Правил № 270 інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Резюмуючи викладене, зважаючи на докази направлення ППР на податкову адресу позивача, навіть за об`єктивної відсутності можливості отримати лист у місячний строк, про що позивач жодним чином не зазначає, обізнаність про поштову кореспонденцію від податкового органу виникає за фактом отримання відповідного смс-повідомлення або бланку повідомлення.

За даних обставин та зважаючи на те, що позивач не отримав рекомендований лист з оскаржуваним ППР, з ухвалою від 28.01.2020, викладені причини пропуску строку слід визнати не поважними.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, вказана норма містить приписи щодо наявності різних строків давності (як 1095 днів, так і 2555 днів у певних правовідносинах).

Пунктом 102.2 ст. 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Аналіз ст. 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом.

Отже, зазначений у п. 102.1 ст. 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Оскільки норма п. 56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду, такий строк визначено в п. 2 ст. 122 КАС України та становить шість місяців.

Наведений висновок узгоджується з викладеним у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19.

Підсумовуючи викладене, позовна заява від 09.07.2020 про оскарження ППР від 24.06.2016 подана не лише з пропуском строку звернення до суду, а й з порушенням строку давності (п. 102.1 ст. 102 ПК України), який не може бути поновлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За змістом п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Резюмуючи наведене, слід констатувати пропуск позивачем строку давності, викладені позивачем причини пропуску строку звернення до суду - визнати неповажними, а позов залишити без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 241- 243, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 .

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень залишити без розгляду.

3. Роз`яснити, що залишення позову без розгляду не перешкоджає особі повторно звернутись до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. М. Шевченко