Ухвала суду № 96548486, 27.04.2021, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/720/21

Номер провадження 1-кс/341/123/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року місто Галич

Слідчий суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р., за участю:

секретаря судового засідання Матейко О. С.,

прокурора Тюшки І. І.,

слідчого Дзеньківа Р. Б.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Антошки Р. В,

розглянув клопотання слідчого Дзеньківа Р., погоджене з прокурором Галицького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури Тюшкою І. І., подане в межах здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25 квітня 2021 року під № 12021091140000033 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

який підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.

В С Т А Н О В И В:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся в суд із зазначеним клопотанням.

В обгрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділенням поліції № 3(м. Галич) Івано-Франківського районого управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12021091140000033 від 25 квітня 2021 року про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 02 вересня 2020 року ОСОБА_2 , згідно з договором купівлі-продажу, придбав у ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими будівлям і спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0653 га для будівництва і обслуговування вказаного житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за цією ж адресою.

Під час проживання у вказаному помешканні між новим власником вказаного домоволодіння ОСОБА_2 та його сусідом ОСОБА_1 , господарства яких розділені металевою огорожею, склалися неприязні відносини, у результаті чого ОСОБА_1 вирішив незаконно знищити житловий будинок ОСОБА_2 , вартістю 455 523 гривень, шляхом його підпалу, і тим самим заподіяти останньому майнову шкоду у великих розмірах.

Для приведення свого злочинного наміру до виконання 25 квітня 2021 року близько 14 години ОСОБА_1 , перебуваючи на подвір`ї за місцем свого постійного проживання, реалізуючи злочинний намір, спрямований на умисне знищення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи на ґрунті особистих неприязних відносин, переконався, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, взяв скляну пляшку з-під пива, наповнену запалювальною сумішшю, підпалив її і, діючи умисно, кинув її зі свого господарства через огорожу у напрямку будинку ОСОБА_2 , влучивши у верхню частину його бокової стіни. При контактуванні зі стіною пляшка розбилась і спалахнула і почала палати верхня частина бокової стіни будинку та пластикова обрешітка даху.

При цьому, ОСОБА_1 , виконавши усі дії, які вважав необхідними для умисного знищення шляхом підпалу належного ОСОБА_2 майна, не довів до кінця свій злочинний умисел з причин, які не залежали від його волі, оскільки у той час на вулиці Вітовського перебували ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які побачивши, як ОСОБА_1 кинув у будинок ОСОБА_2 запалювальну суміш та, викривши його незаконні дії, повідомили про даний факт працівників ДСНС, які прибули на місце події та погасили полум`я і таким чином попередили пожежу.

25 квітня 2021 року о 17 годині 50 хвилин ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

26 квітня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.

Допитаний як підозрюваний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України визнав повністю, у вчиненому розкаюється.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показами потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , протоколом огляду місця події – господарства ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 , від 25 квітня 2021 року, в ході проведення якого вилучено горловину пляшки із тканиною білого кольору.

У діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років.

Таким чином, кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , відповідно до положення ст. 12 КК України, відноситься, до тяжких злочинів.

Вказані обставини дають достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення нового тяжкого злочину, буде переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, не маючи міцних соціальних зв`язків, може у будь-який момент з метою уникнення кримінальної відповідальності покинути місце свого постійного проживання та переховуватись від суду, може вчинити нове кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні слідчий клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив про його задоволення. Прокурор також наполягав на задоволенні клопотання. Крім того, просив призначити заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 в судовому засіданні, заперечив щодо застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив обрати йому більш м`який запобіжний захід.

Захисник у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки зазначені слідчим ризики є надуманими та не підтверджені жодними доказами. Вважає, що застосування цілодобового домашнього арешту є достатнім запобіжним заходом для запобігання відповідних ризиків.

Надаючи правову оцінку клопотанню слідчого, слідчий суддя виходить з такого.

Відповідно до ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , обґрунтованість повідомленої підозри, яка підтверджена показаннями свідків, визнанням вини з боку підозрюваного, негативну характеристику за місцем проживання, відсутність у підозрюваного постійного джерела доходу та стійких соціальних зв`язків, оскільки родина з ним не проживає.

Під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Зокрема, відповідно до пункту 5 частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що за фактом влучання у будинок ОСОБА_2 27.11.2020 у ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження від 28.11.2020 на підставі заяви ОСОБА_2 про те, що саме ОСОБА_1 кинув у його будинок пляшку із запалювальною сумішшю. У судовому засіданні з`ясовано, що за вказаним фактом триває досудове розслідування, оскільки ОСОБА_1 вину у скоєному не визнав, йому про підозру не оголошено.

Вирішуючи це клопотання, слідчий суддя бере до уваги те, яким способом було вчинено діяння 25.04.2021, а саме, що ОСОБА_1 підготував відповідну пляшку із запалювальною сумішшю. Тобто, вказані дії потребують відповідної підготовки і часу для їх вчинення і не можуть бути вчинені спонтанно.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги характеристику щодо підозрюваного, згідно з даними якої останній постійно вчиняє конфлікти із сусідами, пошкоджує їхнє майно.

Також, у судовому засіданні підозрюваний зазначив, що 25.04.2021 планував їхати до Києва на роботу з метою заробити кошти, навіть придбав квиток для цього. Вказане слідчий суддя розцінює як об`єктивну можливість ОСОБА_1 покинути місце постійного проживання та межі області, не дивлячись на його вік.

Відтак, дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків, зокрема передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є співмірним та доцільним для забезпечення дієвості цього кримінального провадження.

Разом з тим, під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 289 КПК України). Розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя дійшов переконання, що в засіданні поза об`єктивним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, а відтак клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 необхідно задовольнити із визначенням розміру застави.

Слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 90800,0 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Галицького районного суду Івано-Франківської області, оскільки такий запобіжний захід є достатнім задля забезпечення дієвості цього кримінального провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 1 ст. 289 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1.прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2.не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4.утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у цій ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи із викладеного, на підставі статтями 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого терміном до 23 червня 2021 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Розмір застави визначити у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 90800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1. прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурору або суду, із визначеною періодичністю;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4. утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документа із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Галицького районного суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Галицький відділ Івано-Франківської окружної прокуратури .

Строк дії ухвали – шістдесят днів, тобто до 23 червня 2021 року.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя:М. Р. Мергель