Ухвала суду № 96546795, 23.04.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/6864/21

Провадження №: 1-кс/755/1949/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2021 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Омельян І.М.,

при секретарі Василезі А.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Якубенко А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Черкаської обл., українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, зокрема останнім вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 20.04.2017 р. за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна,

у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040001242 від 21.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Руденка І.Ю.,

захисника Старова А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Якубенко А.О. звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040001242 від 21.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Руденком І.Ю.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 20.04.2021 року приблизно о 23:00, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 в ході розмови, яка відбулась між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 останні вступили у злочинну змову на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, а саме умисного, таємного викрадення будинкових лічильників, які знаходяться у підвалах житлових будинків. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, вказані особи, взявши з собою ручний інструмент, приблизно о 23:10 вийшли з місця свого проживання та направились у пошуках підвальних приміщень, куди б можна було проникнути.

У пошуках об`єктів злочинного посягання, останні прийшли до будинку АДРЕСА_3 . У подальшому, діючи за попередньою змовою, керуючись умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, обрали предметом свого злочинного посягання майно, яке належить КП «Тепллоенерго», а саме теплові лічильники, які встановлені у підвалі вказаного будинку.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, ОСОБА_2 відчинив вентиляційний отвір та спільно з ОСОБА_1 проникли до підвального приміщення в будинку АДРЕСА_3 , де користуючись сприятливими умовами для доведення свого злочинного наміру до кінця, а саме відсутністю власника майна та інших сторонніх осіб, з метою власного незаконного збагачення, обрали об`єктом свого злочинного посягання лічильник марки «Axis SDU-1», вартістю згідно довідки балансової вартості 4 916 грн. 71 коп., та лічильник «Axis SDU-2», вартістю згідно довідки балансової вартості 4 916 грн. 71 коп, які належать КП «Теплоенерго». У подальшому, використовуючи принесений на місце вчинення злочину ручний інструмент, демонтували вказані лічильники, після чого помістили їх до наявних у них сумок, та через вентиляційний отвір залишили підвальне приміщення.

У результаті своїх протиправних дії, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завдали КП «Теплоенерго» матеріального збитку на загальну суму 9833 грн. 22 коп.

21.04.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Як зазначає слідчий у клопотанні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 21.04.2021 року; протоколом огляду місця події від 21.04.2021 року; протоколом огляду місця події від 21.04.2021 року; протоколом затримання ОСОБА_1 від 21.04.2021 року у порядку ст. 208 КПК України та особистого обшуку останнього; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Підставою до застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України слідчий вважає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також у клопотанні слідчий вказує на існування таких ризиків, які передбачені у ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може: будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин - переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою примушування їх до зміни своїх показів, що може негативно вплинути на результати досудового розслідування, його повноту та подальший судовий розгляд; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з`являтися за викликами до слідчого чи прокурора з метою затягування часу проведення досудового розслідування, що в свою чергу може повпливати на строки проведення останнього, а також, уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований злочин, а також, оскільки не має стійких соціальних зв`язків у суспільстві та постійного місця проживання у місті Києві може виїхати з території міста Києва та переховуватись від органу досудового розслідування; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки намагається задовольнити свої життєві потреби злочинним шляхом.

Крім того, слідчий зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілих, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, доводять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Тому, враховуючи перелічені ризики, слідчий вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов`язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

У поданому клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та у разі визначення підозрюваному застави, обрати максимальний розмір застави у вигляді вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що останній, будучи обізнаним із мірою покарання, яка йому загрожує у разі визнання його винуватим, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків з метою примушування їх до зміни своїх показів , може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний раніше судимий та намагається задовольнити свої життєви потреби злочинним шляхом, а тому більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку. Крім того, просив визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник Старов А.В. у судовому засіданні заперечував проти застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказав, що його підзахисний не мав намір на викрадення чужого майна, пояснив що ОСОБА_2 попросив ОСОБА_1 понести рюкзак, сам підозрюваний не знав, що знаходиться в рюкзаку. Зазначав, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення грунтується на показання свідків, які є працівниками поліції, свідків - понятих, а також свідка ОСОБА_4 , яка у своїх показах зазначала, що саме ОСОБА_2 вчинив крадіжку. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом, а тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У частині 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Слідчим суддею встановлено, що 21.04.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040001242 були внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

21.04.2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що стверджується: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12021100040001242 від 21.04.2021 року; рапортом працівника поліції від 21.04.2021 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.04.2021 року; протоколами огляду місця події від 21.04.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 21.04.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 21.04.2021 року, у якому свідок показала, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 з рюкзаком зайшли до під`їзду будинку № 40 по бул. Перова в м. Києві, а вона залишилася їх чекати коло під`їзду, та хвилин через 20-25 вони вийшли з під`їзду та сказали, що швидко йдемо, потім їх було затримано працівниками поліції, про те, що вони викрали лічильники, вона не знала; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 21.04.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 21.04.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21.04.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.04.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 21.04.2021 року; повідомленням про підозру від 21.04.2021 року.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Слідчий суддя також враховує, що за злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. Крім того, підозрюваний офіційно не працевлаштований, не одружений, раніше судимий, що може вказувати на його схильність до вчинення нових злочинів.

На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв`язку слідчий суддя прийшов до висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, можливість підозрюваного впливати на свідків, зокрема на свідка ОСОБА_4 , яка проживає разом з ним в одній квартирі і була з підозрюваним у день вчинення злочину, можливість останнього вчинити інше кримінальне правопорушення, про що також свідчать дані про його особу, зокрема те, що підозрюваний раніше судимий та на даний час офіційно не працевлаштований.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 186, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Якубенко А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах 60 днів, з моменту його фактичного затримання, тобто до 18 червня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 90800 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 27 квітня 2021 року о 11 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя І.М.Омельян