Вирок № 96546670, 26.04.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8627/21

Провадження №: 1-кп/752/1566/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2021 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бушеленко О.В

за участю секретаря судового засідання Глоба К.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві обвинувальний акт від 29.03.2021 та угоду про визнання винуватості від 23.03.2021 у кримінальному провадженні №12021100120000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Хабаровську (Хабаровського краю Російської Федерації), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , розлученого, раніше не судимого, офіційно не працевлаштованого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 369 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Дубовик М.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Зоценка О.В.

ВСТАНОВИВ:

На початку лютого 2021 року у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, на асфальті побачив та підібрав блістер з надписом "Метадон-ЗН", в якому знаходилось три таблетки наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). У цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання цього наркотичного засобу для особистого вживання без мети збуту.

Діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено (метадону (фенадону), ОСОБА_1 , поклав блістер з підписом "Метадон-ЗН", в якому знаходилось три таблетки наркотичного засобу, обіг якого обмежено (метадону (фенадону) до правої кишені куртки, в якій він був одягнений, тим самим умисно, незаконно придбав та розпочав незаконно зберігати для особистого вживання без мети збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено (метадон (фенадон).

Продовжуючи свої злочинні дії, 05.02.2021 приблизно о 12 год 00 хв, ОСОБА_1 незаконно зберігаючи при собі наркотичний засіб обіг якого обмежено (метадон (фенадон), переніс його до станції метро "Голосіївська" Комунального підприємства "Київський метрополітен" у місті Києві, яка знаходиться на території Голосіївського району міста Києва.

У подальшому, ОСОБА_1 , перебуваючи у вестибюлі вказаної станції метрополітену, був зупинений оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_2 та був запрошений до кімнати поліції, де на запитання щодо наявності при собі речей та предметів, обіг яких обмежено або заборонено законом, повідомив, що має при собі три таблетки наркотичного засобу, обіг якого обмежено, а саме: метадону (фенадон), що він знайшов його за вищевказаних обставин та зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту.

Після чого, в порядку приписів ч. 3 ст. 208 КПК України, у присутності двох понятих, під час проведення особистого обшуку, ОСОБА_1 , дістав з правої кишені вдягненої на нього куртки, добровільно надав для вилучення блістер з надписом "Метадон-ЗН", в якому знаходилось три таблетки наркотичного засобу, обіг якого обмежено (метадону (фенадону).

Згідно з висновком експерта надані на дослідження три таблетки білого кольору містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, а саме: метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) в наданих таблетках складає 0,066 гр.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 "Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів" метадон (фенадон) є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

Описані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування вірно кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Крім того, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, адже запропонував та надав службовій особі неправомірну вигоду.

Так, 05.02.2021 оперуповноважений відділу кримінальної поліції Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_2 спільно з поліцейськими Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 несли службу з оперативного відпрацювання станції метро "Голосіївська" Комунального підприємства "Київський метрополітен" у місті Києві.

Приблизно о 12 год 00 хв ОСОБА_2 , виконуючи покладені на нього службові посадові обов`язки, у вестибюлі станції метро "Голосіївська" Комунального підприємства "Київський метрополітен" у місті Києві, з метою перевірки документів та на підставі ст. 32 Закону України "Про національну поліцію", зупинив ОСОБА_1 та запросив його до кімнати поліції, що розташована на зазначеній станції метро для проведення поверхневого огляду речей та перевірки особи за базами даних Міністерства внутрішніх справ України.

Перебуваючи у вищевказаній кімнаті поліції ОСОБА_1 почав помітно нервувати та в цей час ОСОБА_2 запитав у нього, чи має він при собі заборонені законом предмети або речі, на що ОСОБА_1 надав ствердну відповідь, повідомивши про наявний у нього блістер з надписом "Метадон-ЗН", в якому знаходилися три таблетки наркотичного засобу, обіг якого обмежено (метадону (фенадону).

Після цього ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що за незаконне придбання та зберігання метадону (фенадону) передбачена кримінальна відповідальність за ст. 309 КК України, а також про те, що цю подію буде зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" та журналі єдиного обліку Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві відповідно до Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100.

Внаслідок цього у ОСОБА_1 виник прямий умисел на пропозицію та надання ОСОБА_2 , як службовій особі, неправомірної вигоди за невчинення дій відносно нього з використанням службового становища, а саме: щодо невжиття заходів, направлених на реєстрацію та документування даного правопорушення - незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, діючи умисно та з корисних мотивів, 05.02.2021 близько 12 год 18 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи у кімнаті поліції на станції метро "Голосіївська" Комунального підприємства "Київський метрополітен" у місті Києві, висловив пропозицію оперуповноваженому відділу кримінальної поліції Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 надати йому неправомірну вигоду - грошові кошти у сумі 200 грн за невчинення дій відносно нього з використанням службового становища, а саме: щодо невжиття заходів, направлених на реєстрацію та документування вчиненого ним правопорушення - незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів.

З метою доведення злочинного наміру до кінця, 05.02.2021 близько 12 год 21 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні вищезазначеної кімнати поліції, діючи умисно, протиправно, поклав на стіл, за яким сидів ОСОБА_2 , під планшет грошові кошти в сумі 200 грн у якості неправомірної вигоди, тим самим надав неправомірну вигоду службовій особі за невчинення дій відносно нього з використанням службового становища, а саме: щодо невжиття заходів, направлених на реєстрацію та документування правопорушення - незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів.

ОСОБА_2 наказом начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві від 01.11.2017 № 1238 о/с, призначений на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві.

Згідно зі структурою Головного управління Національної поліції у місті Києві Управління поліції в метрополітені є територіальним (відокремленим) підрозділом Головного управління Національної поліції у місті Києві

Виходячи з приписів до ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" працівниками правоохоронних органів, є у тому числі, працівники Національної поліції.

З урахуванням вимог ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію" оперуповноважений відділу кримінальної поліції Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_2 виконує функції офіційного представника органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, тобто являється публічною особою правоохоронного органу - представником влади.

Таким чином ОСОБА_2 згідно з ч. 3 ст. 18 та приміткою до ст. 364 КК України є службовою особою, оскільки постійно здійснює функції представника влади.

Враховуючи викладене, описані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування вірно кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, а саме: пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду та надання неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища.

05.02.2021 відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 309 та за ч. 1 ст. 369 КК України було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

29.03.2021 прокурором Дубовик Мариною Вадимівною та підозрюваним ОСОБА_1 , у присутності захисника Зоценка О.В., укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 369 КК України та щиро розкаявся у скоєному.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисник усно клопотали перед судом про затвердження угоди про визнання винуватості та про призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Вирішуючи в порядку ст. 314 КПК України питання можливості затвердження угоди про визнання винуватості у цього кримінальному провадженні суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором в підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

За приписами ч. 2, 5 цієї ж статті угода про визнання винуватості може ініціюватися прокурором або підозрюваним чи обвинуваченим у будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно з ч. 2 ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Судове провадження на підставі угоди закінчується ухваленням вироку за наявності для цього всіх процесуальних передумов.

Заслухавши позицію прокурора, пояснення обвинуваченого і думку захисника, дослідивши обвинувальний акт, проаналізувавши угоду про визнання винуватості та перевіривши її на відповідність приписам чинного законодавства, вивчивши інші наявні матеріали, суд переконався, що така угода може бути затверджена шляхом постановлення обвинувального вироку зважаючи на таке.

Кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_1 , класифікуються як нетяжкі злочини.

Судом встановлено, що угоду подано до суду в установлений процесуальним законом строк.

Отже, законодавчих обмежень щодо можливості укладення угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні не вбачається.

На виконання вимог ч. 4 ст. 474 КПК України судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують з відповідними процесуальними правами; цілком розуміє наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; цілком розуміє характер обвинувачення, в якому він визнає себе винуватим; цілком розуміє вид покарання, яке буде до нього застосоване.

З метою дотримання приписів ч. 6 ст. 474 КПК України суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом перевірено, що укладена угода відповідає за своїм змістом вимогам ст. 472 КПК України та містить визначення сторін, які її уклали, формулювання обвинувачення і його правову кваліфікацію з зазначенням відповідної статті КК України, істотні для цього кримінального правопорушення обставини, підтвердження беззастережного визнання ОСОБА_1 своєї винуватості, узгоджене покарання (за ч. 1 ст. 309 КК України - у виді обмеження волі строком на один рік, за ч. 1 ст. 369 КК України - у виді обмеження волі строком на два роки та на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді двох років обмеження волі. На підставі ч. 2-4 ст. 75 КК України угодою погоджено звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробувальним строком у межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України). Також угода містить згоду обвинуваченого на призначення покарання, наслідки укладення і затвердження угоди за ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди за ст. 476 КПК України, дату укладення і підписи сторін.

Підстав для відмови у затвердженні угоди, визначених у ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає за належне затвердити угоду про визнання винуватості від 29.03.2021, визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, закріпленим у ст. 65 КК України, а саме: за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на один рік, за ч. 1 ст. 369 КК України - у виді обмеження волі строком на два роки та на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді двох років обмеження волі, а в порядку ч. 2-4 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробувальним строком, оскільки обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв у розкритті злочину, має підробітки.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до правил, передбачених ст. 100 КПК України, шляхом передачі на зберігання в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України тих з них, що стосуються проведення слідчих дій, шляхом знищення тих з них, які становлять собою обмежені в обігу речовини, а також шляхом конфіскації з переходом у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку до тих з них, що становлять собою предмет кримінального правопорушення.

В порядку ст. 124 КПК України на обвинуваченого покладаються документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведеного 17.03.2021 дослідження за висновком № СЕ-19/111-21/6050-БД у розмірі 5755,63 грн та з вартості проведеного 11.02.2021 дослідження за висновком № СЕ-19/111-21/6042-НЗПРАП у розмірі 1307,60 грн

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 314, 368, 374, 475КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 березня 2021 року між прокурором Дубовик Мариною Вадимівною та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12021100120000016 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 369 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання: за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, за ч. 1 ст. 369 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки; на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням - у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю 2 (два) роки.

Згідно з приписами ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, місяця роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ, а саме: диск сірого кольору Verbatin із відеозаписом 2682978_01528020210205121435_0006.MP4 - залишити на зберігання.

Речовий доказ, а саме: три таблетки, що вміщують в собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон (фенадон) у загальній масі 0,066 грам, якийзберігається у камері зберігання речових доказів Управління поліції в метрополітені Головного Управління Національної поліції у м. Києва - знищити.

Речові докази, а саме: чотири купюри, номіналом по 50 (п`ятдесят) грн кожна, а саме: серії ФЖ № 4551034, серії ФЕ № 4146357, серії ТБ № 4287523, серії СЙ № 2065960 - конфіскувати з переходом у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведених експертних досліджень у розмірі 5755 (п`ять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) грн 63 коп. та 1307 (одна тисяча) триста сім грн. 60 коп.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не булоподано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Сторони кримінального провадження мають право отримати у суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя О.В. Бушеленко