
Справа № 716/271/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.04.2021 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючої судді - Пухарєвої О.В.,
за участю
секретаря судового засідання - Кульки О.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача -Венерського О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 (м.Заставна) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області Гулька Василя Васильовича та Головного управління національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника Венерського О.С, звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора СРПП №3 (м.Заставна) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області Гулька Василя Васильовича та Головного управління національної поліції в Чернівецькій, в якій просить скасувати постанову серії БАА №237930 від 01.02.2021 року, про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. та провадження у справі закрити, стягнувши при цьому за рахунок бюджетних асигнувань з ГУНП в Чернівецькій області на його користь судові витрати по справі.
В обґрунтування позову посилається на те, що 01.02.2021 інспектором СРПП №3 (м.Заставна) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області Гульком В.В. відносно нього винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП. В постанові зазначається, що водій ОСОБА_1 по вул. Садовій вс.Горошівці, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не ввімкнув покажчик повороту та не пред`явив для перевірки посвідчення водія категорії «В» і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п.п. 2.1 а) ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.
Однак, із оскаржуваню постановою позивач категорично не погоджується, рішення відповідача про накладення адміністративного стягнення вважає незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки зазначених в постанові дій він не вчиняв. Працівники поліції належним чином не представилися, а він не порушував правил дорожнього руху , вимоги про зупинку транспортного засобу не було, а тому він не повинен був пред`являти будь-які документи на вимогу працівників поліції. Постанова працівниками поліції на місці складання йому не вручалася. Права останнього та строк оскарження постанови роз`яснено не було. Про те, що він вчинив правопорушення, останній дізнався вже фактично із надісланої йому копії постанови.
Зазначене на думку позивача, призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідач - інспектор СРПП №3 (м.Заставна) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області Гулько В.В. та представник відповідача - ГУНП в Чернівецькій області - Бадалій С.О., у поданих до суду відзивах на позовну заяву, заперечили проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що твердження позивача щодо порушення його прав під час винесення відносно нього постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 126 КУпАП не відповідають дійсності, оскільки інспектором СРПП №3 (м.Заставна) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області Гулько В.В. було вчинено всі можливі дії для об`єктивного та неупередженого розгляду матеріалів справи та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно чинного законодавства. Просили відмовити у задоволенні позову.
Позивач та його представник, в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач інспектор СРПП №3 (м.Заставна) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області Гулько В.В. та представник відповідача - ГУНП в Чернівецькій області - Бадалій С.О. в судове засідання не з`явилися, не дивлячись на своєчасне та належне їх повідомлення про час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
За умовами ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з вимогами ч.3 вказаної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 01.02.2021 інспектором СРПП №3 (м.Заставна) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області Гульком В.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 237930 ( а.с.6,39).
Вказаною постановою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. У даній постанові поліцейський зазначив, що 01.02.2021 о 21:28 год. в с. Горошівці по вул. Садова водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 при зміні напрямку руху не ввімкнув покажчик повороту та не пред`явив для перевірки посвідчення водія категорії «В» та свідоцтво про реєстрацію ТЗ, чим порушив п. 2.1 а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до частини першої статті 9 та статті 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Так, ч.1 ст. 126 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка")
Згідно приписів п.п. а), б) п.2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: a)посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб.
Згідно п.п. а) п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно дост. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи зокрема, про порушення правил, що забезпечують безпеку руху транспорту та правил користування засобами транспорту ( частина перша статті 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно п. 2 розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 №1395 (далі по тексту - Інструкції) постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, статтею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.
За змістом п. 5, 9 розділу ІІІ Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;
2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці);
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка .
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом п.2 ст.32 Закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII, поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, зокрема у випадку : якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Приписами ст. 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показаннями свідків.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналогічні вимоги щодо оцінки доказів закріплені ст.252 КУпАП України.
Як передбачено ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В обґрунтування законності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП відповідачі у своїх відзивах на позовну заяву посилаються на те, що підставою для пред`явлення ОСОБА_1 вимоги про надання для перевірки відповідних документів стало те, що інспектором СРПП №3 (м.Заставна) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області Гулько В.В. 01.02.2021 о 21год. 28 хв. було виявлено, що водій автомобіля ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Садовій с.Горошівці при зміні напрямку руху не ввімкнув покажчик повороту, чим порушив п.9.2 ПДР.
На підтвердження наведених обставин, відповідачем надано суду відеозаписи з автореєстратора та нагрудної камери працівника поліції, з яких вбачається, що вимогу ОСОБА_1 про пред`явлення документів на транспортний засіб працівником поліції, який не представившись та не пред`явивши свого службового посвідчення, оголосив останньому на подвір`ї його господарства по місцю проживання, після того, як останній заїхав на її територію та вийшов із автомобіля. Також поліцеським було повідомлено ОСОБА_1 про невиконання вимоги щодо зупинення автомобіля.
В той же час в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність у працівника поліції підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, а саме, рухаючись по вул. Садовій в с.Горошівці при зміні напрямку руху не ввімкнув покажчик повороту.
При цьому суд зазначає, що надані відповідачами відеозаписи не відображають зафіксованого факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, предбаченого ПДР, яке б давало інспектору СРПП право вимагати в останнього для пред`явлення посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб
Також матеріали справи не містять будь-яких відомостей, які б вказували на те, що відносно позивача виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, щодо увімкнення світлового покажчика повороту при зміні напрямку руху, зокрема за ст. 122 КУпАП, яке пред`являлося позивачу перед прийняттям оскаржуваної постанови. Будь-яких інших, належних та допустимих доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення в матеріалах справи немає.
З урахуванням наведеного, оскільки інспектором СРПП №3 (м.Заставна) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області Гулько В.В. належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України, то суд приходить до висновку про неправомірність вимоги посадової особи відповідача до позивача про пред`явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.
Зазаначену позицію позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 березня 2019 року у справі №686/11314/17.
Крім цього з відеозаписів бодікамери поліцейського, які надано суду і досліджено в судовому засіданні, встановлено, що 01.02.2021 о 22:52 в службовому автомобілі поліцейським було оголошено ОСОБА_1 та надано для ознайомлення та підпису протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а також повідомлено про винесення відносно нього постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП. Проте текст зазначеної постанови не складено та не оголошено її зміст ОСОБА_1 , також її копію не вручено останньому. Зазначене свідчить про те, що посадова особа органу поліції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП діяла всупереч до приписів ст.268 КУпАП та з порушенням вимог п.2, 4, 5,9 розділу ІІІ Інструкції.
Згідно із ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно п.3 ч.3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, зважаючи на відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КупАП та порушення поліцейським процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю, що відповідає повноваженням суду передбаченим п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
Приписами ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплатив згідно квитанції №0.0.2017077650.1 судовий збір в розмірі 454 гривні, а відповідач в даній справі є посадовою особою Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, то судовий збір в зазначеному розмірі слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань саме цієї юридичної особи на користь позивача.
На підставі ст.ст. 245, 247, 251, 258, 268, 285 КУпАП, керуючись ст.ст. 9, 14, 19, 72, 77, 90, 139, 246, 250, 286 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову серії БАА №237930 від 01.02.2021, винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції №3 (м.Заставна) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області Гульком Василем Васильовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУПАП у вигляді штрафу, в розмірі 425 гривень.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
У відповідності до ч.4 ст.143 КАС України для вирішення питання про розподіл судових витрат, призначити судове засідання на 10:30 год. 11.05.2021. Встановити представнику позивача адвокату Венерському О.С. строк для подання доказів понесених позивачем витрат у зв`язку з розглядом справи до 05.05.2021 включно. Роз`яснити, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку заява про розподіл судових витрат буде залишена без розгляду.
Суддя Пухарєва О.В.
Судове рішення № 96544215, Заставнівський районний суд Чернівецької області було прийнято 26.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 716/271/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: