Рішення № 96543819, 26.04.2021, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 638/18/21

Провадження № 2/638/270/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Гетьман Л.В.

при секретарі - Разєнкової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп`янську у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

05.01.2021 р. до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області звернувся позивач АТ КБ «ПриватБанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.01.2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В процесі користування кредитним позичальник ОСОБА_2 не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що підтверджується розрахунком заборгованості. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла і на дату смерті у неї мається заборгованість перед кредитором у сумі 6618,16 грн. Спадкоємцем, який постійно проживав разом зі спадкодавицею на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де вказана адреса реєстрації. 27.09.2020 року позивачем направлено лист-претензію до відповідача ОСОБА_1 , яле ніяких дій не було виконано.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з обставин викладених у позові.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

За таких обставин, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

15.01.2007 р. ОСОБА_2 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання кредиту на картковий рахунок (а.с.26-37).

ОСОБА_2 свої зобов`язання перед банком своєчасно не виконувала, в результаті чого заборгованість її перед АТ КБ «Приватбанк» складає 6618,16 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку (а.с.7-24).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 12.06.2019 року, виданого Куп`янським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Харківській області (а.с.89).

Відповідно спадкової справи № 301/2019, яка була заведена Куп`янською державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 28.11.2019 р. ОСОБА_1 прийняв спадщину, яка залишилась після смерті спадкодавці, але свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

Відповідно статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно п.п. 3.21,3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮ України від 22.02.2012 року №269/5, спадкоємець який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.

Законодавством визначено, що у подібних випадках не відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками. Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Відповідно до частини 1 статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1 статті 1282 Цивільного кодексу України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно, в тому числі нерухоме (право володіння, користування), а з моменту оформлення права власності на нерухоме майно і право розпорядження ним.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статей 1281, 1282 Цивільного кодексу Українищодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.

Згідно до ч.ч. 2, 3 статті 1281 Цивільного кодексу України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Згідно п.п. 2.1 п. 2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Відповідно вимог п. 8.9 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22.12.2010 року №3253/5, у журналі реєстрації вхідних документів підлягають реєстрації: заяви про прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів, повідомлення про накладення заборони відчуження нерухомого майна, повідомлення суду і слідчих органів про накладення арешту та інші, якщо вони надійшли поштою або подані нотаріусу кур`єром до дня вчинення нотаріальної дії, заяви батьків про надання згоди неповнолітній дитині на відчуження майна, заява одного з подружжя про згоду на розпорядження майном, заява від співвласника про відмову від переважного права купівлі частки в праві спільної часткової власності, заяви про скасування заповіту або довіреності тощо, незалежно від того, чи були вони подані нотаріусу особисто або повіреною особою, кур`єром, чи надійшли поштою.

Отже, виходячи із змісту статті 1281 Цивільного кодексу України та вищенаведених норм, які регулюють діяльність нотаріуса, - претензії кредитора визначені однією з підстав заведення нотаріусом спадкової справи, тому правомірним слід вважати, що законодавством допускаються два способи пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців: безпосередньо до спадкоємців; опосередковано, через нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Обрання певного способу є правом кредитора і здійснюється ним на власний розсуд.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлялись претензії відповідачу, та безпосередньо до нотаріуса.

Однак, незважаючи на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», оскільки матеріали справи не містять доказів щодо наявності та складу майна, одержаного відповідачем у спадщину та вартості такого майна. Банком не надано доказів того чи була прийнята спадщина фактично.

Так, у разі смерті боржника за кредитним договором спадкоємець несе відповідальність лише у межах вартості майна, одержаного у спадщину (частина 1 статті 1282 Цивільного кодексу України)

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 ЦПК України).

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У ч.ч. 1, 2, 8 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства - суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи. При вирішенні спору про стягнення з спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Звертаючись із позовом до ОСОБА_1 позивач мав довести, що спадкоємцем майна є саме відповідач.

Всупереч свого процесуального обов`язку, позивач не надав доказів на підтвердження того, що спадкодавцю за життя взагалі належало будь-яке рухоме чи нерухоме майно.

Оскільки матеріали справи не містять жодних відомостей щодо наявності та складу майна, одержаного відповідачем у спадщину, вартості такого майна, клопотання про витребування таких доказів суду не заявлялось, а судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовити.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 43, 49, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 272-274, 279, 280, 354 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 611, 625, 1054, 1216, 1218, 1268, 1269, 1270, 1281, 1282 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

На виконання вимог ч. 10 ст. 272 ЦПК України, суд повідомляє учасникам справи веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію по даній справі: http://kpm.hr.court.gov.ua/sud2023/gromadyanam/csz/.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Л.В. Гетьман