Вирок № 96543559, 26.04.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1392/20

Провадження № 1-кп/638/634/21

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретарів Куценко К.Д., Межирицької В.Ю.

прокурорів Коса Л.М., Мороз А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові об`єднане судове провадження за матеріалами об`єднаного кримінального провадження стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сумської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, який працює в ТОВ «Нова пошта» на посаді фахівця ділянки депо № 4, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-вироком Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2011 за ч.2 ст. 186 КК України. У відповідності до ст. 71 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання призначене 4 роки 2 місяці позбавлення волі, Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 04.01.2013 умовно-достроково звільнений, не відбутий строк покарання 1 рік 9 місяців 7 діб;

-вироком Заречного районного суду м. Суми від 09.02.2015 за ч.2 ст.186 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці; 09.11.2016 звільнений у зв*язку з відбуттям строку покарання.

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України, -

встановив:

09 грудня 2019 року приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись між будинком № 11 по вул. Ахсарова та будинком № 31 по проспекту Л. Свободи в м. Харкові, маючи злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров*я потерпілого, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, підійшов позаду до раніше незнайомої йому ОСОБА_2 , закривши їй рот рукою відкрито вихопив з руки її мобільний телефон марки Samsung Galaxy S8 4/64Gb Maple Gold (G950F-DS), вартість якого згідно висновку експерта № 2141 від 28.01.2020 становить 8463, 20грн. Після чого, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник та обернув викрадене майно на свою користь та розпорядився ним на свій розсуд, спричинивши майнову шкоду потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 8463,20гривень.

Крім того, 17.01.2020 приблизно у період часу з 22:00 годин по 22:50 годин ОСОБА_1 , перебуваючи у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час вживання алкогольних напоїв побачив належний ОСОБА_3 мобільний телефон марки Samsung Galaxy А50, 64 GB, модель: SM-A505FZWUSEK, кольору: White, IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 , та в нього раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення вказаного телефону. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та повторно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, ОСОБА_1 , пересвідчившись, що ОСОБА_3 спить та за його діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу викрав належний ОСОБА_3 мобільний телефон марки Samsung Galaxy А50, 64 GB, модель: SM-A505FZWUSEK, кольору: White, IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 , в робочому стані, без пошкоджень, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3880 від 17.02.2020р. - 6313, 04 грн. Після чого, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник та обернув викрадене майно на свою користь та розпорядився ним на свій розсуд, спричинивши майнову шкоду потерпілій ОСОБА_3 на загальну суму 6313, 04 гривень.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочинів визнав повністю, зазначивши, що в грудні 2019 року відкрито заволодів мобільним телефоном ОСОБА_2 , а також в січні 2020 року, в квартирі, яка належить потерпілій, таємно викрав її мобільний телефон.

Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень ніким не оспорюється. Інші докази згідно ч.3 ст.349 КПК України було визнано недоцільним досліджувати в судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доведеною винність ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров*я потерпілого, вчиненому повторно, а також в таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчинене повторно, та кваліфікує його дії за ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України - є нетяжким злочином (ч.2 ст.185 КК України) та тяжким злочином (ч.2 ст.186 КК України), відомості про особу винного, наявність обставини, яка пом`якшує та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 раніше не судимий, не одружений, працює в ТОВ «Нова пошта» на посаді фахівця ділянки депо № 4, на диспансерному (профілактичному) обліку в КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває; впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3» не звертався, згідно доповіді Шевченківського РВ філії ДУ «Центр пробації» ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обвинуваченому суд призначає покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, суб`єктивне ставлення обвинуваченого до скоєного та його поведінку після вчинення злочинів, соціальну характеристику особи: її вік, стан здоров`я, соціальне становище, відсутність даних про перебування на профілактичних обліках у лікаря психіатра та нарколога, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, та зваживши на всі фактори в їх сукупності і взаємозв`язку, приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення в межах санкції інкримінованих статей та остаточного покарання у виді позбавлення волі.

Однак суд вважає, що ОСОБА_1 не потребує ізоляції від суспільства, його виправлення можливе без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконання покладених на нього обов`язків, та приймає рішення про звільнення його у відповідності зі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.02.2020 ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 21 020 грн., яка 11.06.2020 внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України у в Харківській області - ОСОБА_4 , у зв`язку з чим ОСОБА_1 звільнено із Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

Згідно зі ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У відповідності до ч.8 вказаної статті у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

При цьому у відповідності до ч.9, 10 вказаної статті питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Відповідно до п.7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2011 року № 15 кошти, внесенні як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України.

Так, згідно ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Згідно з п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу» від 11.01.2012 року №15 застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.

Відповідні положення засвідчують, що повернення застави здійснюється на підставі судового рішення, винесеного з огляду на закріплені в КПК України правила підсудності.

З огляду на приписи ч. 11 ст.182 КПК України, застава, яка була внесена відповідно до ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 27.02.2020 року, після набрання вироком чинності, має бути повернена заставодавцю.

Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання

-за ч.2 ст.185 КК України - у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

-за ч.2 ст.186 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

В силу ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю скоєних злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання його попереднє ув`язнення у даному кримінальному провадженні у період з 27 лютого 2020 року по 12 червня 2020 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 2 (два) роки не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Дію запобіжного заходу у вигляді застави, обраного ОСОБА_1 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.02.2020, після набрання вироком законної сили, припинити та повернути заставу в розмірі 21 020 (двадцять одна тисяча двадцять)грн., внесену 11.06.2020 заставодавцем ОСОБА_4 через АТ «ПриватБанк» за ОСОБА_1 згідно ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від 27.02.2020 року на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача 820172, рахунок отримувача ua208201720355299002000006674, - заставодавцю ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 785,00 грн. на відшкодування процесуальних витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи №2141 від 28.01.2020 року та 1307,52грн. на відшкодування процесуальних витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи №3880 від 17.02.2020 року

Речовий доказ - мобільний телефон марки Samsung Galaxy S8 4/64Gb Maple Gold (G950F-DS) - вважати повернутим законному володільцю ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк