Ухвала суду № 96542500, 27.04.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"27" квітня 2021 р. м ХарківСправа № 922/1497/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши матеріали

позовної заяви фізичної особи ОСОБА_1 , місто Харків,

до фізичної особи – підприємця Матвєєва Олега Володимировича, місто Харків,

про визнання відсутності права на здійснення діяльності та про визнання договорів

суборенди недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа ОСОБА_1 , звернувся до господарського суду Харківської області із позовної заявою до відповідача, фізичної особи-підприємця Матвєєва Олега Володимировича, про визнання відсутності у суб`єкта господарювання фізичної особи-підприємця Матвєєва Олега Володимировича права на здійснення за адресою: АДРЕСА_1 діяльності в якості суб`єкта надання ринкових послуг підприємцям та населеною, а саме послуг з утримання та обслуговуванн торгівельних місць на ринку та про визнання недійсними договорів суборенди № 0581/а-20 від 01 січня 2020 року, № 0580/а-20 від 01 січня 2020 року.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Частиною 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункту 2 частини 2 статті 4).

В даному випадку, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру (визнання відсутності права та визнання двох угод недійсними), що зобов`язує останнього, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому позовну заява подана до суду (2021 рік), представити до позовної зави документ, який підтверджує сплату судового збору у сумі 6 810,00 грн. Проте, судом встановлено, що до матеріалів вказаної позовної заяви додані квитанція № 1019676357 із датою валютування 09 березня 2021 року на суму 2 270,00 грн., квитанція № 1019878355 із датою валютування 09 березня 2021 року на суму 150,00 грн., квитанція № 1017656329 із датою валютування 29 жовтня 2020 року на суму 2 102,00 грн. та квитанція № 8789 із датою валютування 29 березня 2021 року на суму 2 270,00 грн., які підтверджують сплату судового збору в загальному розмірі 6 792,00 грн., проте не можуть бути належними та допустимими доказами сплати судового збору у встановлених Законом України «Про судовий збір» порядку та розмірі по даній господарській справі, оскільки за вказаними позивачем вимогами розмір судового збору становить 6 810,00 грн. (різниця становить 18,00 грн.)

За таких обставин, подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статей 164 Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту заяви по суті справи (позовна заява).

Якщо подана позовна заява не відповідає приписами статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

З метою усунення вище вказаних недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати документ на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Питання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тракторозаводський ринок Торгівельний майданчик 5" буде вирішено після усунення позивачем недоліків позовної заяви, як послугували підставою для постановлення даної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 164, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву фізичної особи ОСОБА_1 без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви – п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 18,00 грн.

Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 27 квітня 2021 року.

Суддя Н.В. Калініченко

№ 922/1497/21