Рішення № 96541660, 12.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.04.2021Справа № 910/21682/15 (910/15986/20)

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Державного підприємства "Конярство України" (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, буд. 1)

про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 26 119,12 грн.

В межах справи № 910/21682/15

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ"

до Державного підприємства "Конярство України"

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Позивач не з`явився

Від відповідача не з`явився

Від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не з`явився

Розпорядника майна не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2015.

20.10.2020 до Господарського суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.11.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом зазначення ціни позову, здійснення розрахунку суми, що стягується, а також здійснення оплати судового збору та надання відповідного підтвердження до суду.

06.12.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.12.2020 прийнято позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 26 119,12 грн. до розгляду в межах справи № 910/21682/15 про банкрутство Державного підприємства "Конярство України", підготовче засідання призначено на 01.02.2021.

29.01.2020 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 26 119,12 грн. в межах справи № 910/21682/15 про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" до судового розгляду по суті на 01.03.2021.

17.02.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про збільшення та уточнення позовних вимог.

У судовому засіданні 01.03.2021 оголошено перерву на 12.04.2021.

01.04.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про збільшення та уточнення позовних вимог.

У судове засідання 12.04.2021 представники сторін не з`явились.

Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку в межах справи № 910/21682/15 про банкрутство Державного підприємства "Конярство України", Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.10.2017 заяву ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення не виплаченої заробітної плати задоволено частково; скасовано наказ філії "Запорізький кінний завод № 86" ДП "Конярство України" №163-к від 12.05.2016 про звільнення ОСОБА_1 з посади юрисконсульта філії "Запорізькій кінний завод №86" Державного підприємства "Конярство України"; поновлено ОСОБА_1 на посаді юрисконсульта філії "Запорізькій кінний завод №86" Державного підприємства "Конярство України"; допущено негайне виконання рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді юрисконсульта філії "Запорізькій кінний завод № 86" Державного підприємства "Конярство України"; визнано ОСОБА_1 кредитором у справі № 910/21682/15 по відношенню до боржника з грошовими вимогами у розмірі 53 217,35 грн. з яких: 50 217, 35 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів; 3000,00 грн. - друга черга задоволення вимог кредиторів.

При постановленні даної ухвали судом було встановлено, що сума заборгованості відповідача перед позивачем складається з недоплаченої заробітної плати в розмірі 1 530 грн. 00 коп., середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в розмірі 46 792 грн. 96 коп., витрат на проїзд у зв`язку із участю в судових засіданнях в розмірі 1 422 грн. 25 коп., витрат на листування в розмірі 472 грн. 14 коп. та моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що наказом від 11.10.2017 № 257-к позивача було поновлено на роботі на посаді юрисконсульта на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 у справі № 910/21682/15.

Наказом від 17.10.2017 № 259-к позивача було звільнено за угодую сторін на підставі п.1 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, та виплачено компенсацію за невикористану щорічну відпустку 43 календарних дні, та внесено відповідні зміни до трудової книжки.

Зважаючи на те, що в порушення приписів ст. 116 Кодексу законів про працю України з позивачем не було проведено розрахунку при звільненні, останній звернувся до суду з позовною заявою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку в якій, з урахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог від 01.04.2021, просив суд стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.07.2020 по 12.04.2021 в розмірі 48 855 грн. 04 коп., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Статтею 47 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

За змістом ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов`язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку та на яку не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц дійшла висновку, що суд керуючись принципами співмірності, справедливості та пропорційності, може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Так Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27.04.2016 у справі за провадженням № 6-113цс16, і вважає, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.

Інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц вказала, що для оцінки розміру майнових втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку про звільненні на підставі даних Національного банку України про середньозважені ставки за кредитами в річному обчисленні за 2009-2015 року можна розрахувати розмір сум, які працівник, недоотримавши належні йому кошти від роботодавця, повинен сплатити як відсотки, взявши кредит з метою збереження свого рівня життя.

Отже, якщо позивач, недоотримавши належні йому кошти від роботодавця, взяв би кредит з метою збереження рівня свого життя, то виходячи із середьнозваженої ставки за кредитами в річному обчисленні він повинен був сплатити 833, 85 грн.

Таким чином, з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, враховуючи неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку із розміром заборгованості по заробітній платі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 833,85 грн.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню 35,71 грн. судового збору.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Конярство України" (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1; ідентифікаційний код 37404165) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.07.2020 по 12.04.2021 в розмірі 833 (вісімсот тридцять три) грн. 85 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 35 (тридцять п`ять) грн. 71 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позов залишити без задоволення.

5. Копію рішення направити сторонам, розпоряднику майна боржника, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та прокуратурі м. Києва.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 22.04.2021.

Суддя П.П. Чеберяк