Рішення № 96541600, 21.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.04.2021Справа № 910/15496/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., дослідивши матеріали заяви представника Ель Пасадена Інвест Лімітед про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі

За позовом Ель Пасадена Інвест

Лімітед Республіка Кіпр, Лімассол, 18 Евагора, Папахристофору стр., Петуссис Брос Білдінг, 3 пов, е3030

до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ 1, 01001

та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" вул. Січеславська набережна 29-А, м. Дніпро, 49000

про визнання договору переведення боргу недійсним

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Ель Пасадена Інвест Лімітед звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" про визнання договору переведення боргу недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 позов Ель Пасадена Інвест Лімітед задоволено повністю, визнано недійсним договір про переведення боргу від 17.11.2014 в частині, що стосується будь-яких прав чи зобов`язань за договором банківського рахунка № SI296N, укладеного 20.09.2006 між позивачем та відповідачем-1. Стягнуто з співвідповідачів на користь позивача 2102,00 грн судового збору.

07.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява представника Ель Пасадена Інвест Лімітед про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 13.04.2021 розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення призначено у судовому засіданні на 21.04.2021.

У судове засідання, призначене на 21.04.2021 з`явилися представник позивача та відповідача-1. Представник позивача заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав, просив суд задовольнити її в повному обсязі, представник відповідача-1 проти задоволення заяви заперечував з підстав необґрунтованості та завищеного розміру витрат на правову допомогу, просив суд у задоволенні заяви відмовити. Представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 13.04.2021.

За змістом частин 2 та 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву Ель Пасадена Інвест Лімітед про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі №910/15496/20 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Ель Пасадена Інвест Лімітед під час розгляду даної справи, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві, позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат згідно додатку до позову у розмірі 70 850,00 грн.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно із поданими до матеріалів справи заявами позивача про вирішення питання щодо стягнення судових витрат, позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 70 850,00 грн.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Обґрунтовуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу представник Ель Пасадена Інвест Лімітед посилається на те, що факт надання правової допомоги відповідачу підтверджується Договором про надання правової допомоги №11-09 від 11.09.2020, додатком №2 від 28.09.2020 до Договору №11-09 від 11.09.2020 та копією квитанції від 26.09.2020 на суму 70 850,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2020 року Ель Пасадена Інвест Лімітед уклало Договір про надання правничої (правової) допомоги №11-09 з Адвокатським об`єднанням «Крестон Джі Сі Джі Лігал»».

Пунктом 1.1 Договору сторони погодили, що об`єднання за дорученням клієнта надає йому юридичні послуги та правову допомогу, а клієнт приймає та оплачує послуги у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до Додатку №2 до вказаного Договору, за цим Додатком та на умовах, визначених Договором, Об`єднанням надається така правова допомога (Послуги):

1.1) послуги з підготовки позовної заяви та наступного супроводу судового спору в Господарському суді міста Києва щодо визнання недійсним частково договору між Акціонерним Товариством Комерційний Банк "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон».

Послуги включають, зокрема, але не виключно:

- збір адвокатами доказової бази для подання позову, в тому числі (за потреби) підготовка та подання адвокатських запитів, заяв, звернень, листів тощо до державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, державних органів;

- аналіз судової практики українських судів з аналогічних судових спорів, а також судової практики ЄСПЛ;

- замовлення та організація проведення експертиз та експертних досліджень (за потреби);

- підготовка позовної заяви та додатків до позовної заяви, сплата судового збору, інших платежів, необхідних для забезпечення юридичного супроводу розгляду справи, подання позову до суду;

- участь у судових засіданнях;

- підготовка та подання до суду інших заяв по суті спору, а також заяв і клопотань з процесуальних питань, додаткових усних і письмових пояснень, заперечень, додаткових доказів та інших необхідних документів;

- ознайомлення з матеріалами судової справи;

- вчинення будь-яких інших дій, необхідних для надання правової (правничої) допомоги Клієнту у справі щодо визнання недійсним частково договору між Акціонерним Товариством Комерційний Банк "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон».

Пунктом 2 Додатку №2 визначено, що гонорар Об`єднання становить 70 850,00 грн без ПДВ.

Пунктами 3-4 вказаного Додатку сторони погодили, що клієнт оплачує послуги Об`єднання у повному розмірі протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання відповідного рахунка на оплату послуг. Послуги, передбачені п.1.1) Додатку, Об`єднання надає протягом строку розгляду спору судом першої інстанції до оприлюднення остаточного рішення по суті.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем-1 письмові заперечення на заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення подані у судовому засіданні 21.04.2021.

Таким чином, відповідач-1 у письмовій заяві наводить заперечення щодо задоволення витрат позивача на правничу допомогу стосовно невідповідності критеріям співмірності витрат заявлених позивачем до стягнення.

Суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №19/64/2012/5003, від 05.01.2019 у справі №906/194/18, від 19.02.2019 у справі №917/1071/18.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, позивачем у заяві про зменшення витрат на правничу допомогу відповідача наведено заперечення стосовно невідповідності критеріям співмірності витрат заявлених відповідачем до стягнення.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 07.08.2018 Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №916/1283/17.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи викладені обставини, керуючись ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 17 271,15 грн, стосовно якої подано заяву, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, враховуючи заперечення відповідача-1, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Ель Пасадена Інвест Лімітед з покладанням на відповідачів обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45 850,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Ель Пасадена Інвест Лімітед про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ 1, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" (вул. Січеславська набережна 29-А, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи 35920700) на користь Ель Пасадена Інвест Лімітед (EL PASADENA INVEST LIMITED) (Республіка Кіпр, Лімассол, 18 Евагора, Папахристофору стр., Петуссис Брос Білдінг, 3 пов, е3030; реєстраційний номер НЕ 177923) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45 850,00 грн.

3. Після набрання додатковим рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.04.2021

Суддя М. О. Лиськов