Рішення № 96541594, 07.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.04.2021Справа № 910/11912/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., при секретарі судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРІЯ СОЛАР" (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 18, м. Київ,03035, код ЄДРПОУ: 41530140)

до Державного підприємства "Гарантований покупець" (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ,01032, код ЄДРПОУ 43068454)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227)

2) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленьска, буд. 19, код ЄДРПОУ 39369133)

про стягнення 14 429 432, 52 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 23.12.2020)

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТЕРІЯ СОЛАР" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 13 504 875,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом № 1402/01 від 20.12.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

26.08.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 17.09.2020.

У підготовчому засіданні 17.09.2020 судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.01.2021.

24.09.2021 до відділу діловодства суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що позивачем не обґрунтовано та не підтверджено обсяги товарної продукції за перші 10 та 20 днів відповідних розрахункових періодів, виконання зобов`язання, що є предметом спору даної справи повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років; невиконання НЕК «Укренерго» визначених законом зобов`язань щодо забезпечення 100% оплати відповідачу фактично наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії виключають можливість здійснення повних розрахунків з виробниками Гарантованим покупцем; "зелений тариф" повинен покривати позивачу всі можливі витрати; позивачем невірно визначено період нарахування штрафу на підставі п. 4.6. договору.

Підготовче засідання, призначене на 21.10.2020 у зв`язку із перебуванням судді Ягічевої Н. І. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 підготовче засідання призначено на 18.11.2020.

06.11.2020 до відділу діловодства суду від відповідача надійшли клопотання про залучення третіх осіб на стороні відповідача.

Підготовче засідання, призначене на 18.11.2020 у зв`язку із перебуванням судді Ягічевої Н. І. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 підготовче засідання призначено на 23.12.2020.

23.12.2020 представником позивача подано відповідь на відзив відповідача, у якій, зокрема, зазначено про необґрунтованість доводів відповідача щодо виникнення грошового зобов`язання по завершенню розрахункового місяця з огляду на зміст п. 10.1. порядку купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом; при цьому обсяг товарної продукції розраховувався на підставі оперативних даних Адміністратора комерційного обліку (АКО) - НЕК «Укренерго»; позивачем нарахований штраф 7% за прострочення 30 днів по завершенні кожного розрахункового місяця у порядку, визначеним законом; саме відповідач взяв на себе зобов`язання купувати відпущену позивачем електричну енергію, в той час як НЕК «Укренерго» не є стороною договору; також норми законодавства щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії не спростовують грошові зобов`язання відповідача.

23.12.2020 до відділу діловодства суду представником відповідача подано додаткові пояснення, у яких, зокрема, зазначено, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами настання строку остаточної оплати спірних періодів; необґрунтовано стягнення неустойки за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця; джерелом надходження коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за «зеленим» тарифом є платежі, пов`язані з оплатою НЕК «Укренерго».

23.12.2020 до відділу діловодства суду представником позивача подано заяву про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 12 074 396, 75 грн основної заборгованості, 885 204, 93 грн, 958 889, 27 грн 27 штрафу, 238 717, 83 грн 3 % річних; 272 223, 75 грн інфляційних втрат.

У підготовчому засіданні 23.12.2020 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 залучено Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, підготовче засідання відкладено на 20.01.2021.

16.01.2021 до відділу діловодства суду представником відповідача подано заяву про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішення у справі №910/16664/20.

19.01.2021 до відділу діловодства суду представником відповідача подано заяву про відсутність правових підстав для прийняття заяви позивача про зміну предмета позову

19.01.2021 до відділу діловодства суду представником відповідача подано заяву про залучення третіх осіб на стороні відповідача.

20.01.2021 до відділу діловодства суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшли пояснення у яких наведено порядок розрахунків Гарантованим покупцем, визначені періоди остаточної (скоригованої) вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел з листопада 2019 по травень 2020 року.

У підготовчому засіданні 20.01.2021 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, про розгляд даної справи з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог від 23.12.2020 та відмову у залученні третіх осіб на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/11912/20 до судового розгляду по суті на 17.02.2021.

21.01.2021 до відділу діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких, зокрема, зазначено, що позивачем не доведено дати отримання відповідачем актів купівлі-продажу електричної енергії, а отже не доведено факту виникнення зобов`язань, та як наслідок, факт заборгованості відповідача; оперативні дані щодо обсягів товарної продукції, відпущеної позивачем за перші 10 та 20 днів відповідних розрахункових періодів не підтверджені жодними доказами; ціна, за якою здійснюється продаж гарантованим покупцем електричної енергії на ринку «на добу наперед» та на аукціонах є значно меншою ніж ціна продажу електричної енергії позивачем відповідачеві; при цьому державою змінено порядок виконання зобов`язань між позивачем та відповідачем.

16.02.2021 до відділу діловодства суду представником позивача подано клопотання про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи щодо наявності у позивача збитків внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань, де також зазначено, що розмір збитків значно перевищує розмір штрафних санкцій, заявлених до стягнення з відповідача.

17.02.2021 до відділу діловодства суду представником позивача подано клопотання про поновлення процесуальних строків для подання додаткових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 відкладено розгляд справи по суті справи на 18.03.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 відкладено розгляд справи по суті на 01.04.2021.

У судовому засіданні 01.04.2021 судом оголошено перерву у судовому засіданні до 07.04.2021.

06.04.2021 до відділу діловодства суду представником позивача подано письмові пояснення щодо розрахунку штрафних санкцій.

07.04.2021 до відділу діловодства суду подано клопотання про приєднання додаткових доказів, а саме додаткової угоди №882/01-21 від 26.02.2021, а також подано клопотання про поновлення процесуальних строків для подання клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні 07.04.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в свою чергу представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити, представники третіх осіб у судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце засідання повідомлялися належним чином.

У судовому засіданні 07.04.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального Кодексу України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСТЕРІЯ СОЛАР" та Державним підприємством "Гарантований покупець" укладено договір купівлі-продажу електроенергії за "зеленим" тарифом №1402/01 (далі - договір).

В подальшому до договору вносились зміни шляхом укладення додаткових угод, з урахуванням яких, відповідно до п. 1.1. договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим тарифом", затвердженого постановою НКРЕП від 26 квітня 2019 року №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Згідно з пунктом 2.1. договору, сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕП від 14.03.2018 №307, Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕП від 14.03.2018 №308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.

Відповідно до пункту 2.3 договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами пунктів 2.4, 2.5 договору погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.1 договору).

Умовами пунктів 3.2, 3.3 договору передбачено, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

У пункті 4.5 договору встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію.

Відповідно до п. 8.1., 8.2. договору додатками до договору є Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку та однолінійна схема розташування приладів розрахункового обліку.

Згідно з Переліком місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку ТОВ «АСТЕРІЯ СОЛАР» отримувачем електроенергії є АТ «Херсонобленерго».

На виконання умов даного договору, позивачем у період з лютого 2020 по травень 2020 було відпущено відповідачу електричну енергію на загальну суму 16 657 564, 90 грн за актами купівлі-продажу електроенергії, які підписані уповноваженими особами сторін без заперечень та скріплені печатками, а саме у лютому 2020 року за актом від 29.02.2020 обсяг відпущеної електроенергії становив 471 744, 000 кВт*год вартістю 2 237 991, 28 грн, у березні 2020 року за актом від 31.03.2020 обсяг відпущеної електроенергії становив 829 488, 000 кВт*год вартістю 3 935 157, 43 грн, у квітні 2020 року за актом від 30.04.2020 обсяг відпущеної електроенергії становив 1 147 660, 000 кВт*год вартістю 5 858 023, 90 грн, у травні 2020 року за актом від 31.05.2020 обсяг відпущеної електроенергії становив 906 368, 000 кВт*год вартістю 4 626 392, 30 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Вказані обсяги відпущеної електроенергії підтверджені також актами звірки загальної кількості відпущеної (отриманої) електричної енергії між суміжними ліцензіями Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРІЯ СОЛАР" та Акціонерного товариства «Херсонобленерго» за періоди: з 01.02.2020 по 10.02.2020; з 01.02.2020 по 20.02.2020; 01.03.2020 по 10.03.2020; 01.03.2020 по 20.03.2020; з 01.04.2020 по 10.04.2020; з 01.04.2020 по 20.04.2020; з 01.05.2020 по 10.05.2020; з 01.05.2020 по 20.05.2020.

В свою чергу, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, були прийняті постанови, якими затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець", а саме постановами №715 від 20.03.2020 у січні та лютому 2020 року у розмірі 1 371 031 302, 39 грн та 2 606 760 561, 40 грн відповідно, №902 від 29.04.2020 у березні 2020 року у розмірі 2 568 247 721, 39 грн, №995 від 27.05.2020, у квітні 2020 року у розмірі 4 944 046 105, 48 грн, №1211 від 24.06.2020 у травні 2020 року у розмірі 4 337 390 779, 22 грн, №1435 від 22.07.2020 у червні 2020 року у розмірі 4 246 519 382, 97 грн, №1600 від 19.08.2020 у липні 2020 року у розмірі 4 634 530 383, 78 грн.

Втім, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, своєчасну та повну оплату відпущеної йому електричної енергії не здійснив, сплативши лише 4 583 168, 16 грн, у зв`язку з чим за спірний період в останнього наявна заборгованість у розмірі 12 074 396, 75 грн.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу електричної енергії, а відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктами 3.2. 3.3. договору встановлено, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Так, постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (далі - Порядок), яким визначено порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, та суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Відповідно до пункту 10.1 вищевказаного Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно з пунктом 10.4 вищевказаного Порядку, після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Як встановлено судом, акт купівлі-продажу електроенергії за лютий 2020 року підписаний сторонами - 29.02.2020, за березень 2020 року - 31.03.2020, за квітень 2020 року - 30.04.2020, за травень 2020 року - 31.05.2020.

Таким чином, виходячи з положень договору та вимог чинного законодавства, остаточний розрахунок за отриману у лютому 2020 року у строк до 24.03.2020 включно, у березні 2020 року у строк до 04.05.2020 включно, у квітні 2020 року у строк до 29.05.2020 включно, у травні 2020 року у строк до 26.06.2020 включно (після отримання від продавця акту купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованому покупцю у розрахунковому місяці).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, змісту пунктів 3.2, 3.3 договору та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати відпущеної йому електричної енергії за "зеленим" тарифом на момент розгляду справи настав.

Втім, як встановлено судом, відповідач, у встановлені строки, оплату відпущеної йому електричної енергії за "зеленим" тарифом належним чином не здійснив.

Тоді як, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт відпуску позивачем відповідачу електроенергії, виробленої за "зеленим" тарифом та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати отриманої електроенергії, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 12 074 396, 75 грн (що складається з сум нездійснених платежів за електроенергію, придбану у період з лютого 2020 по травень 2020 року).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.6 договору сторони встановили, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантовану покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожний день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження суми понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати відпущеної йому електричної енергії за "зеленим" тарифом, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 4.6 договору, позивачем нараховано пеню в розмірі 885 204, 93 грн, за кожний розрахунковий період окремо з урахуванням часткових оплат та штраф у розмірі 958 889, 27 грн. (загальний період з лютого 2020 по травень 2020).

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності і в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №910/6046/16.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховані 3% річних в сумі 238 717, 83 грн та інфляційні втрати в сумі 272 223, 75 грн (загальний період з лютого 2020 по травень 2020).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019 та у постанові Верховного Суду України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних за заявлений позивачем період, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, оскільки за договором від 20.12.2019 №1402/01

саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.

Саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом.

Безпідставними є і доводи відповідача про те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Отже, наразі відсутній будь-який нормативний акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань державного підприємства "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено договором.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач же під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростували заявлені позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов`язку щодо сплати наявної заборгованості.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРІЯ СОЛАР" до Державного підприємства "Гарантований покупець" задовольнити повністю.

2. Стягнути з до Державного підприємства "Гарантований покупець" (вул. Симона Петлюри, буд.27, м. Київ,01032, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРІЯ СОЛАР" (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 18, м. Київ,03035, код ЄДРПОУ: 41530140) 12 074 396 (дванадцять мільйонів сімдесят чотири тисячі триста дев`яносто шість) грн. 75 коп. основної заборгованості; 885 204 (вісімсот вісімдесят п`ять тисяч двісті чотири) грн 93 коп. пені; 958 889 (дев`ятсот п`ятдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн 27 коп штрафу; 238 717 (двісті тридцять вісім тисяч сімсот сімнадцять) грн 83 коп. 3 % річних; 272 223 (двісті сімдесят дві тисячі двісті двадцять три) грн 75 коп. інфляційних втрат та 216 441 (двісті шістнадцять тисяч чотириста сорок одну) грн 49 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У в`язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці підписання повного тексту рішення здійснюється після виходу судді з відпустки.

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2021

Суддя Н.І. Ягічева

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом IV ГПК України.