Рішення № 96541312, 15.04.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/8/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2021 Справа № 908/141/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни, розглянувши при секретарі Федоровій К.О. у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні матеріали справи № 908/141/21

за позовом Комунального підприємства “Тепловодоканал” Енергодарської міської ради (юридична адреса: 71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд.1, прим. 8; адреса для листування: 71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд.1, а/с 3; ідентифікаційний код 42346158)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільна енергетична компанія “Палівенерго” (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 180; адреса для листування: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 9-а, ідентифікаційний код 38563752)

до відповідача-2: Комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17, офіс 5-1, ідентифікаційний код 32166551)

про визнання недійсним договору

за участю представників:

від позивача – Сущенко П.Г., довіреність б/н від 08.12.2020, адвокат;

від відповідача-1 – Бевз О.В., довіреність б/н від 02.11.2020;

від відповідача-2 – не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне підприємство “Тепловодоканал” Енергодарської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільна енергетична компанія “Палівенерго” та Комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради про визнання недійсним договору на постачання електричної енергії споживачу №129 від 25.03.2019, укладеного між відповідачами.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що спірний договір укладено без проведення процедури закупівлі з порушенням вимог ст. ст. 1, 2, 10, 12, 19, 32, 35, 36 Закону України “Про публічні закупівлі” в редакції, яка діяла на час укладання спірного договору, що, на думку позивача, є підставою для визнання цього договору недійсним у судовому порядку відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16, ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/141/21; присвоєно справі номер провадження 28/8/21; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.02.2021 об 11 год. 30 хв.

В судове засідання 16.02.2020 сторони своїх представників не направили, причин неявки суду не повідомили.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи судове засідання проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Повідомлення про вручення відповідачу-1 копії ухвали суду про призначення справи до розгляду в матеріалах справи відсутнє, проте 15.02.2021 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-1 обізнаний про розгляд справи в суді. До відзиву додано докази надсилання його копії іншим учасникам судового процесу. Суд прийняв відзив до розгляду.

Повідомлення про вручення копії ухвали суду про призначення справи до розгляду відповідачу-2 в матеріалах справи відсутнє.

Від позивача 16.02.2021 надійшли письмові пояснення у справі без доказів надсилання їх копії іншим учасникам судового процесу.

Враховуючи відсутність доказів повідомлення відповідача-2 про час та місце розгляду справи, суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 16.03.2020 о 11 год. 20 хв., а також запропонувати позивачу надіслати копію письмових пояснень іншим учасникам судового процесу, докази надсилання надати суду

01.03.2021 від відповідача-1 надійшла заява з проханням врахувати відзив на позовну заяву, який було подано відповідачем 15.02.2021.

15.03.2021 від відповідача-1 надійшли заперечення відповідача-1 на відповідь на відзив та заява про неприйняття судом до розгляду додаткових доказів наданих позивачем разом із письмовими поясненнями.

В судовому засіданні 16.03.2021 були присутні представники позивача та відповідача-1, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами – програмно-апаратним комплексом “Акорд”.

На початку судового засідання суд оголосив про надходження відповіді позивача на відзив відповідача-1, заперечень відповідача-1 на відповідь на відзив та заяви відповідача-1 про неприйняття судом до розгляду додаткових доказів наданих позивачем разом із письмовими поясненнями.

Представник позивача повідомив суду, що до відповіді позивача на відзив додано службові чеки, якими підтверджується надсилання відповідачам письмових пояснень та відповіді на відзив.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні підтвердив отримання відповідачем-1 письмових пояснень позивача та підтримав заяву відповідача-1 про неприйняття судом до розгляду додаткових доказів, наданих позивачем разом із письмовими поясненнями.

Відповідач-2 відзиву на позов не надав, свого представника в судове засідання не направив, причин неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою суду від 16.03.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті 06.04.2021 об 11 год. 30 хв.

06.04.2021 суд оголосив перерву в розгляді справи по суті до 15.04.2021 та зобов`язав сторін надати суду для дослідження спірний договір в повному обсязі з усіма додатками.

В судовому засіданні 15.04.2021 були присутні представники позивача та відповідача-1, здійснювалася фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів – програмно-апаратного комплексу «Акорд».

Суд розглянув клопотання відповідача-1 про неприйняття судом до розгляду додаткових доказів наданих позивачем разом із письмовими поясненнями та задовольнив його, оскільки позивачем порушено порядок подання цих доказів.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Позивач не обґрунтував неможливість подання разом із позовною заявою доказів, наданих разом із письмовими поясненнями.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача-1 проти задоволення позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 15.04.2021 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд

УСТАНОВИВ:

25.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Вільна енергетична компанія “Палівенерго” (постачальник) та Комунальним підприємством “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради (споживач) укладено договір на постачання електричної енергії споживачу № 129 (далі - договір).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднання, яка є додатком 1 до договору.

Згідно з заявою приєднання датою початку постачання електричної енергії споживачу є 01.04.2019.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, що є додатком до договору.

Пункт 3 комерційної пропозиції передбачає часткову оплату: 1 платіж за 2 банківських дня до 1 числа розрахункового місяця за фактично спожиту електричну енергію по ціні прогнозованій, 2 платіж за 2 банківських дня до 25 числа розрахункового місяця за фактично спожиту електричну енергію з 11 по 20 число розрахункового місяця по ціні прогнозованій, остаточний розрахунок за фактично спожиту електричну енергію з 21 по останній день розрахункового місяця здійснюється в строк до 8 числа по ціні остаточній.

У зв`язку з наявністю у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію Товариство з обмеженою відповідальністю “Вільна енергетична компанія “Палівенерго” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом у справі №908/141/21 про стягнення з Комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради 1617680,98 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію, 146 256,09 грн. пені, 8420,80 грн. 2 % річних, 3178,74 грн. інфляційних втрат.

Господарський суд Запорізької області 03.10.2019 ухвалив рішення у справі №908/2168/19 про стягнення з Комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільна енергетична компанія “Палівенерго” за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії № 129 від 25.03.2019 боргу у сумі 1617680,98 грн., пені у розмірі 146256,09 грн., 2% річних у сумі 8420,80 грн., інфляційних втрат у розмірі 3178,74 грн. та 13316,52 грн. судового збору.

На виконання цього рішення суду видано наказ від 28.10.2019 та 16.12.2019 відкрито виконавче провадження.

04.09.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільна енергетична компанія “Палівенерго” звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з Комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради на Комунальне підприємство “Тепловодоканал” Енергодарської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.10.2020, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільна енергетична компанія “Палівенерго”, замінено сторону виконавчого провадження (боржника) – Комунальне підпиємство “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради у справі № 908/2168/19 на Комунальне підприємство “Тепловодоканал”.

Судові рішення мотивовані тим, що Енергодарська міська рада 27.11.2018 ухвалила рішення № 3 “Про передачу комунального майна з балансу Комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради на баланс Комунального підприємства “Тепловодоканал”, згідно з яким весь майновий комплекс щодо постачання та транспортування теплової енергії передала на баланс Комунального підприємства “Тепловодоканал”, що в силу положень вищевказаного закону є підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні про стягнення боргу за спожиті енергоносії.

Постановою Верховного Суду від 20.01.2021 касаційну скаргу Комунального підприємства “Тепловодоканал” Енергодарської міської ради залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.10.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020 у справі №908/2168/19 – без змін.

Колегія суддів погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що враховуючи, що об`єкт централізованого теплопостачання є комунальною власністю, саме власник (відповідна рада) розпоряджається таким майном, що вбачається з рішення Енергодарської міської ради № 3 від 27.11.2018, і саме таке розпорядження майном тягне за собою правонаступництво нового балансоутримувача Комунального підприємства “Тепловодоканал” за зобов`язаннями старого балансоутримувача цього майна (Комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради) за рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2019 у справі №908/2168/19.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 15.10.2020 замінено сторону виконавчого провадження – боржника за виконавчим провадженням ВП №60886103 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області №908/2168/19 від 25.10.2019 з Комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради на Комунальне підприємство “Тепловодоканал”.

Постановою про арешт коштів божника від 16.10.2020 ВП №60886103 було накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках і вкладах. Станом на 06.11.2020 з рахунків боржника на депозитний рахунок Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) списано суму коштів, яка достатня для погашення в повному обсязі заборгованості за виконавчим провадженням.

14.01.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Комунального підприємства “Тепловодоканал” Енергодарської міської ради у справі №908/141/21 до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільна енергетична компанія “Палівенерго” та Комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради про визнання недійсним договору на постачання електричної енергії споживачу №129 від 25.03.2019, укладеного між відповідачами, посилаючись на те, що спірний договір укладено без проведення процедури закупівлі з порушенням вимог ст.ст. 1, 2, 10, 12, 19, 32, 35, 36 Закону України “Про публічні закупівлі” в редакції, яка діяла на час укладання спірного договору, що, на думку позивача, є підставою для визнання цього договору недійсним у судовому порядку відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16, ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (тут і надалі Закону застосовується в редакції, як діяла на момент укладення спірного договору), цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

За визначенням п. 9 ст. 1 вказаного Закону замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.

Відповідач-1 є замовником в розумінні Закону України “Про публічні закупівлі”, тому на укладення договорів, вартість предмета закупівлі яких перевищує розміри, визначені в ч.1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі”, застосовується порядок, визначений даним Законом.

Зокрема, згідно з вимогами ч. 1 ст. 10 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про публічні закупівлі” закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України “Про публічні закупівлі” звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України “Про публічні закупівлі” рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем-1, для укладення спірного договору процедура закупівлі не застосовувалась.

Разом із тим, проаналізувавши умови спірного договору, суд встановив, що ні в тексті спірного договору, ні в окремих додатках до цього договору, зокрема в комерційній пропозиції №4, яка є додатком №2 до спірного договору, не визначено конкретної ціни договору та конкретного обсягу закупівлі, виходячи з якого можна визначити таку ціну.

У п. 2 даної комерційної пропозиції зазначено, що ціна (тариф) електричної енергії визначається за формулою: ЦІНАзаг = (ЦІНАер + Мпост)*ПДВ, де ЦІНАер – прогнозована ціна на оптовому ринку електричної енергії + акциз, а Мпост - маржа постачальника мінус 10,5% від ЦІНИер.

Вартість очікуваного обсягу споживання електричної енергії визначається споживачем самостійно як добуток заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії на прогнозовану оптову ринкову ціну електричної енергії з додаванням суми акцизного податку та маржі на послуги постачальника за кожну заявлену до споживання в розрахунковому місяці кВт.годину.

На визначену вартість очікуваного обсягу споживання електричної енергії нараховується 20% ПДВ.

Якщо протягом місяця прогнозована оптова ринкова ціна електричної енергії підвищиться, розмір попередньої оплати збільшується на розмір підвищення.

Остаточна вартість спожитої електричної енергії за розрахунковий місяць визначається як добуток фактичної погодинної ринкової ціни електричної енергії на фактичний обсяг споживання електричної енергії у відповідну годину з додаванням суми акцизного податку та маржі на послуги постачальника за кожну фактично спожиту кВт.годину.

На вартість спожитої електричної енергії нараховується 20% ПДВ.

Прогнозована оптова ринкова ціна електричної енергії затверджується постановами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) та публікується на веб-сайті НКРЕКП та постачальника.

На 2 квартал 2019 року – 1,61842 грн. за кВт без ПДВ.

Станом на листопад 2018 року – 3,2% від ціни електроенергії без ПДВ.

Відповідно до п. 3 комерційної пропозиції до спірного договору розрахунковим періодом є календарний місяць та встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі планових оплат з остаточним розрахунком, який проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

Згідно з п. 11 комерційної пропозиції спірний договір діє з 01.04.2019 до 30.04.2019.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач не надав доказів на підтвердження конкретного обсягу та вартості закупівлі за спірним договором.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні пояснив, що прогнозований обсяг споживання електричної енергії сторонами у спірному договорі не погоджувався. Відповідних додатків до цього договору суду не надано.

За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку, що на момент укладання спірного договору вартість закупівлі перевищувала встановлені у ч. 1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі” розміри.

Доводи позивача про те, що фактичний обсяг споживання протягом терміну дії договору перевищив вказані обсяги, оскільки рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2019 у справі №908/2168/19 стягнуто зі споживача заборгованість у сумі 1617680,98 грн., не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на те, що суд здійснює оцінку дійсності спірного договору саме на момент його укладання сторонами, а не на момент його виконання.

Непогодження сторонами договору умов про предмет та ціну договору відповідно ч. ч. 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України свідчить про неукладеність договору, а не про його недійсність.

Так, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В даному випадку на підставі спірного договору з первісного боржника (споживача за договором, відповідача-2) на підставі цього договору була стягнута заборгованість рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2019 у справі №908/2168/19, а в подальшому даний боржник був замінений на позивача. Правомірність даної заміни встановлена постановою Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №908/2168/19.

Отже, судами у справі №908/2168/19 надана оцінка спірному договору як укладеному, на підставі якого у сторін договору виникли взаємні права та обов`язки.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, на момент розгляду справи спірний договір повністю виконаний.

Враховуючи викладене, при розгляді даної справи суд не може надати оцінку спірному договору як неукладеному.

Непогодження сторонами умов про ціну та предмет договору не є відповідно до законодавства України підставою для визнання договору недійсним, а невідповідність спірного договору вимогам Закону України “Про публічні закупівлі” на момент його укладання позивачем не доведена.

Враховуючи викладене суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в розмірі 2270,00 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Витрати на оплату судового збору в сумі 2270,00 грн. покласти на позивача.

Набрання рішенням законної сили, строк на апеляційне оскарження та порядок подачі апеляційної скарги визначені статтями 241, 256, 257 ГПК України з урахуванням положень пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Повне судове рішення складено 27.04.2021.

Суддя О.В.Федорова