Ухвала суду № 96540838, 21.04.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

21.04.2021м. ДніпроСправа № 904/6726/20

за заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" (49040, м.Дніпро, Соборний район, пр.Праці, буд.2Т, кім.17, ідентифікаційний номер юридичної особи 33176534)

про визнання грошових вимог на суму 168 304 502,29грн. та судового збору у розмірі 4 540,00грн.

Суддя Суховаров А.В.

при секретарі судового засідання Стронгіній О.О.

Представники сторін:

від кредитора: Сидоренко Р.В., трудовий контракт від 01.06.2020, ТОВ "Бізнес Агроцентр" (Лада Фінанс)

Іванова С.О., дов. №4470-К-Н-О від 08.10.2020, АТ КБ "Приватбанк"

Волова О.В., дов. №08/01-19-1 від 08.01.2019, ПрАТ "СК "Інгосстрах"

від боржника: Таламанчук О.С., дов.№б/н від 01.12.2020, ТОВ "Приват-Агро-Львів"

в засіданні приймали участь: Попов Д.О., дов. №б/н від 21.01.2021, представник розпорядника майна

ВСТАНОВИВ:

Справа №904/6726/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" (49040, м.Дніпро, Соборний район, пр.Праці, буд.2Т, кім.17, ідентифікаційний номер юридичної особи 33176534) перебуває на стадії розпорядження майном.

Повноваження розпорядника майна покладені на арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича, свідоцтво №448 від 19.03.2013 (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 42Ц, оф.83, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

22.02.2021 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення за №65742 про відкриття провадження у справі №904/6726/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" (49040, м.Дніпро, Соборний район, пр.Праці, буд.2Т, кім.17, ідентифікаційний номер юридичної особи 33176534).

26.03.2021 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" про визнання грошових вимог на суму 168 304 502,29грн. та судового збору у розмірі 4 540,00грн. у справі №904/6726/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" (49040, м.Дніпро, Соборний район, пр.Праці, буд.2Т, кім.17, ідентифікаційний номер юридичної особи 33176534).

Ухвалою суду від 29.03.2021 заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" про грошові вимоги прийнято до розгляду в попередньому судовому засіданні на 06.04.2021 о 10:00год., зобов`язано розпорядника майна Чичву О.С. та боржника надати господарському суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора.

06.04.2021 до господарського суду Дніпропетровської області надійшли додаткові пояснення АТ КБ "Приватбанк" (вх.№17293/21 від 06.04.2021) щодо заяви про визнання грошових вимог по справі №904/6726/20.

06.04.2021 судом винесено ухвалу, якою відкладено судове засідання для розгляду заяви Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" про визнання грошових вимог на 21.04.2021 об 11:20год.

З повідомлень розпорядника майна та боржника про розгляд грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" вбачається, що грошові вимоги кредитора визнані частково.

Заперечень щодо заявлених кредитором грошових вимог від інших учасників справи до суду не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні учасників справи, господарський суд встановив.

28.10.2016 між ПАТ Комерційний Банк "Приватбанк" та ТОВ "Приват-Агро-Львів" було укладено кредитний договір №DNHSLON06921 (далі — Кредитний договір-1).

Відповідно до пунктів A.1, A.2 Кредитного договору-1 передбачено, що вид кредиту — невідновлювана кредитна лінія з лімітом кредитування 140 000 000,00грн. на реструктуризацію діючих кредитів, на сплату страхових платежів, для сплати за реєстрацію предмета застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно п.1.1. Кредитного договору-1 передбачено, що банк за наявності вільних коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у формі згідно з п. А.1. цього договору з лімітом і на цілі, зазначені у п. А.2. цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2. цього Договору, в обмін на зобов`язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, в обумовлені цим договором терміни.

За змістом п. 2.1.2. Кредитного договору банк зобов`язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника на цілі, відмінні від сплати страхових та/або інших платежів, у межах суми, обумовленої у п. 1.1. цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов`язань, передбачених пунктами 2.2.1. та 2.2.12. цього договору.

28.10.2016 на підставі попередньої вимоги боржника на видачу кредиту від 28.10.2016, розрахункових документів (платіжні доручення від 28.10.2016 р.) та з урахуванням пунктів А.1., А.2., 1.1., 2.1.2. Кредитного договору банком перераховано позичальнику кредитний транш у розмірі 138 769 467,83 грн. та 34,00 грн. на компенсацію витрат за реєстрацію обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Тобто загальний розмір наданого кредиту становив 138 769 501,83грн., що підтверджується виписками по рахунку № НОМЕР_2 (а.с.24-43) та платіжним дорученням №1 від 28.10.2016 (а.с.23).

13.12.2016 між AT КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Приват-Агро-Львів" укладений договір про внесення змін до Кредитного договору-1.

Згідно п. А.3 Кредитного договору-1 зі змінами термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення розміру поточного ліміту (Додаток №1 до цього договору) відповідно до якого терміном повернення кредиту в повному обсязі є 01.10.2026 (а.с.18).

Відповідно п.1 Додатку №1 до Договору визначено, що погашення різниці, на яку поточна заборгованість перевищує суму встановленого кредитного ліміту, трактується як погашення кредиту.

Згідно п. 2 Додатку № 1 до Договору погашення кредиту вважається здійсненим у встановлений строк, якщо різниця, на яку поточна заборгованість перевищує суму встановленого поточного ліміту на зазначену дату згідно з Графіком зменшення поточного ліміту, надійшла на рахунок у банку, не пізніше дати, встановленої Графіком зменшення поточного ліміту.

Відповідно до пунктів А.6., А.7. Кредитного договору-1 зі змінами, за користування кредитом позичальник сплачує відсотки за фіксованою ставкою у розмірі 10,5% річних. У випадку порушення позичальником будь-якого з грошового зобов`язання позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом за фіксованою ставкою у розмірі 10,5% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Сторонами погоджено в п. 2.2.2. Кредитного договору-1 зі змінами, що позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.4.1. цього Договору.

Згідно п.4.1. Кредитного договору-1 зі змінами визначено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього Договору.

Відповідно до п.А.6. Кредитного договору-1 зі змінами, за користування кредитом позичальник сплачує відсотки за фіксованою ставкою у розмірі 10,5% річних.

За п.4.2. Кредитного договору-1 зі змінами відповідно до ст. 212 ЦКУ у випадку порушення Позичальником будь-якого з зобов`язань, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.4.1 цього Договору, Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, зазначеному у п. А.7 цього Договору.

Відповідно до п.А.7. Кредитного договору-1 зі змінами, у випадку порушення позичальником будь-якого з грошового зобов`язання позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом за фіксованою ставкою у розмірі 10,5% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Нарахування процентів і комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п. 4.8 Кредитного договору-1 зі змінами).

Датою сплати процентів є 25-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього Договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (п. А.8 Кредитного договору-1 зі змінами).

Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2 цього Договору, здійснюється у дату сплати процентів.

Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п. 4.3. Кредитного договору-1 зі змінами).

Пунктом 4.7. Кредитного договору-1 зі змінами, визначено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів, а також за період, який починається з попередньої дати сплати процентів, до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.

ТОВ "Приват-Агро-Львів" порушено умови договору та не виконано належним чином покладений на боржника обов`язок щодо сплати відсотків, та у передбачений Кредитним договором термін не сплатило у повному обсязі частину кредиту та відсотки, у зв`язку із чим AT КБ "ПриватБанк" звернулось із позовом до суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2018 по справі №904/2782/18 стягнуто з "Приват-Агро-Львів" на користь Публічного акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" суми грошових коштів у вигляді наданого кредиту за кредитним договором №DNHSLON06921 від 28.10.2016 в розмірі 138 766 953,74грн. - заборгованість за кредитом, 11 758 792,59грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також судовий збір у розмірі 616 700,00 грн.

14.12.2018 на виконання рішення від 13.09.2018 господарським судом Дніпропетровської області видано наказ про примусове виконання рішення суду у справі №904/2782/18.

Заборгованість боржника за Кредитним договором №DNHSLON06921 від 28.10.2016 на загальну суму 151 142 446,33грн. підтверджується рішенням суду по справі №904/2782/18.

Із додаткових пояснень кредитора (вх.№17293/21 від 06.04.2021) вбачається, що сума заборгованості за рішенням суду від 13.09.2018 по справі №904/2782/18 у загальному розмірі 151 142 446,33грн. залишається непогашеною, що підтверджується інформацією про виконавче провадження №62436636.

Разом з тим, кредитором на підставі пунктів 4.1,4.2, 4.8 та п. А7, А8 Кредитного договору №DNHSLON06921 від 28.10.2016 перераховано суму заборгованості по процентам, яка станом на 21.02.2021 складає суму 24 743 447,05грн. (а.с.44).

Перевіривши здійснені кредитором нарахування процентів, суд дійшов висновку, що зазначена вище сума розрахована вірно та є цілком обґрунтованою.

У зв`язку із викладеним загальна сума заборгованості за Кредитним договором №DNHSLON06921 - та складається з:

- 138 766 953,74грн. (заборгованість за кредитом);

- 24 743 447,05грн. (заборгованість по процентам);

- 616 700,00грн. (судовий збір за рішенням суду по справі №904/2782/18).

Окрім викладеного, дана сума заборгованості не забезпечена заставою майна боржника.

В матеріалах справи відсутні заперечення боржника та розпорядника щодо кредиторських вимог в зазначеній вище сумі.

Боржником до судового засідання не надано доказів погашення заборгованості, що виникла перед AT КБ "ПриватБанк" за Кредитним договором №DNHSLON06921 від 28.10.2016 у розмірі 164 127 100,79грн.

29.07.2010 між AT КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Приват-Агро-Львів" було укладено Кредитний договір №П225Г/С від 29.07.2010 (далі-Кредитний договір-2), за умовами якого позичальникові надається кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 1 700 000,00грн.

Термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток №1 Договору) – 23.07.2015 (а.с.54).

Згідно з п.А4 Договору Боржнику відкрито рахунок для обслуговування кредиту: рахунок № НОМЕР_3 отримувач: ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідно до п.А.6 Кредитного договору-2 за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 14% річних.

У випадку порушення Позичальником будь-якого грошового зобов`язання Позичальник сплачує Банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 14 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. (п.А.7 Кредитного договору-2).

Розрахунок і нарахування винагороди за користування кредитом проводиться відповідно до п. А. 12, п. 4.7 Кредитного договору-2, відповідно до якого Позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом у розмірі згідно наведеної у п. 4.7 Кредитного договору-2 формули.

Винагорода за користування кредитом розраховується на дату, передбачену п. 1.2 цього Договору для остаточного повернення кредитних коштів у день дострокового повного виконання зобов`язань за цим Договором або у день повного фактичного виконання зобов`язань за цим Договором.

У випадку дострокового повного погашення зобов`язань за Договором (кредиту, процентів, винагороди за користування кредитом) подальший розрахунок винагороди за користування кредитом відбувається згідно із зазначеною формулою.

Сплата винагороди за користування кредитом здійснюється в українській гривні.

Сума винагороди за користування кредитом сплачується понад суму процентів, що належить до сплати згідно з цим Договором, у строк, встановлений п. 1.2 цього Договору, або у день дострокового повного виконання зобов`язань за цим Договором. У випадку несплати винагороди за користування кредитом у зазначений термін винагорода вважається простроченою.

27.07.2015 ТОВ "Приват-Агро-Львів" частково сплатило суму заборгованості за Кредитним договором №П225Г/С від 29.07.2010, разом з тим, сума заборгованості за винагородою, розрахованою за формулою, що зазначена у п. 4.7 Кредитного договору-2. залишилась несплаченою.

29.09.2015 між AT КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Приват-Агро-Львів" укладений договір про внесення змін до Кредитного договору-2.

Згідно з п.5.7. Кредитного договору-2 зі змінами терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені та штрафів за Кредитним договором встановлені сторонами тривалістю 15 років.

У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "Приват-Агро-Львів" своїх зобов`язань за Кредитним Договором №П225Г/С від 29.07.2010 ТОВ "Приват-Агро-Львів" кредитором розраховано заборгованість з винагороди, яка, станом на 21.02.2021 склала суму 1 394 569,92грн., детальний розрахунок якої долучено кредитором до додаткових пояснень (вх.№17293/21 від 06.04.2021).

Разом з тим, 21.04.2021 до суду надійшли додаткові пояснення AT КБ "ПриватБанк" (вх.№20047/21 від 21.04.2021) за змістом яких, кредитором перераховано суму боргу за Кредитним Договором №П225Г/С від 29.07.2010, яка, складає суму 1 193 778,49грн.

Виконання зобов`язання за Кредитним договором №П225Г/С від 29.07.2010 забезпечено заставою майна Боржника відповідно до п.А.5 Договором застави (майнових прав на товар) №П225Г/С-ДЗ від 06.12.2010, укладеного між ТОВ "Приват-Агро-Львів" і ПАТ КБ "ПриватБанк".

Відповідно до п.2 Договору про внесення змін від 11.04.2014 до Договору застави (майнових прав на товар) №П225Г/С-ДЗ від 06.12.2010, за цим договором заставою забезпечується виконання зобов`язань Заставодавцем, зокрема, що випливають з Кредитного договору №П225Г/С від 29.07.2010, (далі - "Кредитний договір"), з повернення кредиту з лімітом 849 990,00грн., наданого у вигляді відновлювальної кредитної лінії, у тому числі на наступні цілі 849 990,00грн. на придбання сільськогосподарської техніки, на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п.2.1.5, 2.2.12 Кредитного договору, сплати процентів за користування кредитом у розмірі 14 (чотирнадцять) % річних починаючи з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту, у дату сплати процентів, якою є 25-е число кожного лютого місяця, сплати пені, у випадку порушення Заставодавцем будь-якого із грошових зобов`язань, сплати винагороди, за користування кредитом, розмір якої розраховується згідно з формулою, наведеної у п 4.7. Кредитного договору, у строк, встановлений п.1.2 Кредитного договору, або у день дострокового повного виконання зобов`язань за Кредитним договором.

Відповідно до п.6 Договору застави (майнових прав на товар) №П225Г/С-ДЗ від 06.12.2010, предметом застави є майнові права на отримання товару - Комбайн LEXION-570, 2006, 14500 кг, заводський №58501022, LGK02568, реєстраційний № НОМЕР_4 , заставною вартістю 1 700 000,00грн. (п.8 договору застави), що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 54532741 від 09.01.2018 (а.с.81-83).

Як зазначено в п.6 договору застави після отримання товару за господарським договором цей товар стає предметом застави і буде знаходитись на складі заставодавця за адресою Хмельницька область, Старокостянтинів, вул.Заїкіна, 10.

У зв`язку із чим, заборгованість ТОВ "Приват-Агро-Львів" за Кредитним договором №П225Г/С від 29.07.2010 зі змінами у розмірі 1 193 778,49грн. забезпечена заставою боржника у повному обсязі.

06.12.2012 між AT КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Приват-Агро-Львів" було укладено Кредитний договір №DNHSLKI02885 (далі - Кредитний договір-3) разом зі змінами та доповненнями, відповідно до умов якого позичальникові надається кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 1 964 577,88 грн.

Термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток №1 Договору) - 22.11.2015 (з врахуванням змін внесених до Кредитного договору-3 29.08.2014).

Згідно з п.А4 Договору Боржнику відкрито рахунок для обслуговування кредиту: рахунок № НОМЕР_5 отримувач: ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідно до п.А.6 Договору за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 11% річних.

У випадку порушення Позичальником будь-якого грошового зобов`язання Позичальник сплачує Банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 11 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. (п.А.7 Договору).

Розрахунок і нарахування винагороди за користування кредитом проводиться відповідно до п. А. 12, п. 4.7 Договору, відповідно до якого Позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом у розмірі згідно наведеної у п. 4.7 Договору формули.

Винагорода за користування кредитом розраховується на дату, передбачену п. 1.2 цього Договору для остаточного повернення кредитних коштів у день дострокового повного виконання зобов`язань за цим Договором або у день повного фактичного виконання зобов`язань за цим Договором.

У випадку дострокового повного погашення зобов`язань за Договором (кредиту, процентів, винагороди за користування кредитом) подальший розрахунок винагороди за користування кредитом відбувається згідно із зазначеною формулою.

Сплата винагороди за користування кредитом здійснюється в українській гривні.

Сума винагороди за користування кредитом сплачується понад суму процентів, що належить до сплати згідно з цим Договором, у строк, встановлений п. 1.2 цього Договору, або у день дострокового повного виконання зобов`язань за цим Договором. У випадку несплати винагороди за користування кредитом у зазначений термін винагорода вважається простроченою.

ТОВ "Приват-Агро-Львів" частково виконало обов`язки за Кредитним договором-3, зокрема, 17.09.2015 боржник сплатив суму заборгованості за Кредитним договором №DNHSLKI02885 від 06.12.2012, відповідно у нього виник обов`язок зі сплати винагороди, розрахованої за формулою, що зазначена у п. 4.7 договору, заборгованість за якою залишається непогашеною.

Згідно з п. 5.7. Кредитного договору-3 терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки — пені та штрафів за Кредитним договором встановлені сторонами тривалістю 15 років.

У зв`язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором-3 ТОВ "Приват-Агро-Львів" станом на 21.02.2021 має заборгованість з виплати винагороди у розмірі 2 787 371, 58грн., детальний розрахунок якої долучено кредитором до додаткових пояснень (вх.№17293/21 від 06.04.2021).

Разом з тим, 21.04.2021 до суду надійшли додаткові пояснення AT КБ "ПриватБанк" (вх.№20047/21 від 21.04.2021) за змістом яких, кредитором перераховано суму боргу за Кредитним Договором №DNHSLKI02885 від 06.12.2012, яка, складає суму 2 214 372,26грн.

Виконання зобов`язання за Кредитним договором №DNHSLKI02885 від 06.12.2012 забезпечено заставою майна Боржника - Договором застави сільськогосподарської техніки DNHSLKI02885/DZ1 від 06.12.2012 .

Згідно з умовами Договору застави сільськогосподарської техніки DNHSLKI02885/DZ1 від 06.12.2012 Боржником надано в заставу сільськогосподарську техніку, опис яких зазначений в п. 6. цього договору, в забезпечення виконання зобов`язань Заставодавця перед Заставодержателем, в силу чого Заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) у випадку невиконання Заставодавцем зобов`язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання Заставодавцем зобов`язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданих в заставу техніки переважно перед іншими кредиторами Заставодавця.

Відповідно до п.2 Договору застави сільськогосподарської техніки DNHSLKI02885/DZ1 від 06.12.2012 заставою забезпечується виконання зобов`язань Заставодавцем, що випливають з Кредитного договору №DNHSLKI02885 від 06.12.2012, зокрема, з повернення відновлювальної кредитної лінії з лімітом 1 964 577,88грн., сплати процентів за користування кредитом у розмірі 11% річних, сплати пені, штрафів, сплати винагороди, за користування кредитом, розмір якої розраховується згідно з формулою. наведеної у п 4.7. Кредитного договору, у строк, встановлений п. 1.2 Кредитного договору. або у день дострокового повного виконання зобов`язань за Кредитним договором.

Відповідно до п.6. Договору застави сільськогосподарської техніки DNHSLKI02885/DZ1 від 06.12.2012 р в забезпечення виконання Заставодавцем зобов`язань за Кредитним договором №DNHSLKI02885 Заставодавець надав в заставу сільськогосподарську техніку: Трактор колісний марки CASE ІН MX 310, рік випуску - 2008, реєстраційний № НОМЕР_6 , заводський № НОМЕР_7 , двигун № НОМЕР_8 , об`єм двигуна 9 000 см. куб., Тип ТЗ: трактор колісний, що належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машин серія НОМЕР_9 , виданого Держсільгоспінспекцією в Львівської області, 03.12.2012; загальною заставною вартістю 1 269 188,75грн. (п. 9 договору застави), що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 54532741 від 09.01.2018 (а.с.81-83).

Відповідно до п. 15.1. Договору застави заставодержатель має одержати задоволення за рахунок Предмету застави переважно перед іншими кредиторами Заставодавця (право вищого пріоритету).

У зв`язку із чим, заборгованість ТОВ "Приват-Агро-Львів" за Кредитним договором №DNHSLKI02885 від 06.12.2012 зі змінами складає суму 2 214 372,26грн., з якої сума 1 269 188,75грн. забезпечена заставою майна боржника.

Боржником та розпорядником майна боржника відхиляються вимоги кредитора по винагороді на суму 1 193 778,49грн. за Кредитним договором №П225Г/С від 29.07.2010 та на суму 2 214 372,26грн. за Кредитним договором №DNHSLKI02885 від 06.12.2012, у зв`язку з наступним.

За умовами кредитних договорів №П225Г/С від 29.07.2010 та №DNHSLKI02885 від 06.12.2012 зі змінами та доповненнями окрім фіксованого розміру процентів за користування кредитом, боржник зобов`язався сплачувати банку винагороду за користування кредитом згідно п. 4.7., що визначаються за формулою. При невиплаті винагороди за користування кредитом у визначену дату, винагорода вважається простроченою. Тобто, оплату за користування кредитом встановлено двома паралельними способами, а саме проценти за користування кредитом, виходячи з фіксованої процентної ставки, та винагорода за користування кредитом, сплата якої визначена у формулі, до якої, включено також дані щодо офіційного курсу гривні до долару США.

Відповідно до п 4.7. Позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом у розмірі, згідно формули. Винагорода за користування кредитом розраховується на дату передбачену п. 1.2. цього договору для остаточного повернення кредитних коштів у день дострокового повного виконання зобов`язань за цим Договором або у день повного фактичного виконання зобов`язань. Сума винагороди за користування кредитом сплачується понад суму процентів, що належить до сплати згідно з цим Договором у строк, встановлений у п. 1.2. цього Договору або у день повного погашення.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути, збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника (ст. 1056-1 ЦК України).

Як визначено в ч. ч. 5-6 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України індекс, що використовується у формулі визначенню змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам: 1) поточне значення індексу повинно: періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс; 2) індекс повинен ґрунтуватися на об`єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів 3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг. У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

Поряд з цивільно-правовим розумінням кредитування існує також й інший підхід до розуміння кредитування, який охоплює у тому числі і публічну складову банківської діяльності як залучення вкладів, грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб ліцензування такої діяльності тощо у відповідності до Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Банківську діяльність визначають через банківські послуги, які банк надає своїм клієнтам. Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування).

Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, в т.ч. шляхом укладення юридичними особами (комерційними агентами) агентських договорів. Перелік таких фінансових послуг встановлюється Національним банком.

Крім надання фінансових послуг, банк може здійснювати діяльність щодо: 1) інвестицій; 2) випуску власних цінних паперів; 3) випуску, розповсюдження та проведення лотерей; 4) зберігання цінностей надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа; 5) інкасації коштів і перевезення валютних цінностей; 6) ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій); 7) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг.

Відповідно до пункту 3.1. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168 (які діяли на момент укладення Кредитного договору та підписання додаткових угод до нього), банки зобов`язані в кредитному договорі або в додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, зазначаючи при цьому значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку України.

На банки покладається також обов`язок зазначати в кредитному договорі сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань споживача, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у вигляді реал процентної ставки, яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту (пункт 3.3. Правил).

Винагорода банку за надані послуги має компенсаційний характер і її призначення полягає у тому, щоб покрити витрати банку, понесені ним у зв`язку з наданням кредиту. Це є безперечно дохід банку від проведення своєї банківської діяльності і поняття винагороди банку відсутнє у договірному законодавстві, внаслідок чого правова природа такої винагороди залежить від індивідуальної правової регламентації кожного банку.

Винагорода за користування кредитом за формулою, яка містяться в кредитних договорах та залежить від коефіцієнта зміни курсу гривні до долара США, не відповідає вимогам змінюваної процентної ставки. Крім того, зазначена в договорах формула має значну кількість змінних величин з яких не можливо визначити точну суму або відсоток, які мають бути в подальшому сплачені та фактичну кінцеву сукупну вартість кредиту. Формула нарахування винагороди, також не визначає максимальний розмір збільшення процентної ставки, що не відповідає ч. 6 ст. 1056-1 ЦК України.

У даному випадку, формула, по якій нарахована винагорода, передбачає її розрахунок з урахуванням і процентів, і різниці між сплаченими і несплаченими коштами.

До того ж, сума винагороди за користування кредитом значна та договором не визначено, за які саме послуги банку встановлена винагорода, оскільки кредитним договором передбачено, що саме за користування кредитом боржник вже сплачує річні відсотки.

Отже, нарахування/виплата такої винагороди не може бути передбачена ні за що інше, як надання якихось послуг банком, і винагорода не може нараховуватися за належне виконання своїх обов`язків клієнтом (за користування кредитом), оскільки вона не може стосуватися чи враховувати проценти, які є самостійною платою за користування кредитними коштами.

Аналогічний висновок міститься у постанові від 10.10.2019 у справі №904/8902/17 Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, який не спростований у Постанові об`єднаної палати Верховного суду у справі №910/12787/17 від 16.10.2020.

Окрім того, з розрахунку заявника вбачається, що сума нарахованої винагороди за кредитним договором перевищує більш ніж у 3 рази заборгованість за тілом кредиту. При цьому кредитором до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів з яких можна було б визначити порядок нарахування та розрахунку вказаної суми.

Таким чином, через нарахування винагороди банком фактично визначено додаткову плату, що створило ситуацію подвійної оплати за користування кредитом, при цьому розмір винагороди (комісії) значно перевищує розмір отриманих кредитів.

Таке нарахування винагороди банку поряд із нарахуванням штрафних санкцій, відсотків за користування грошовими коштами спотворює саму сутність кредитних правовідносин, робить виконання таких зобов`язань неможливим для будь-якого боржника.

Суд відхиляє заперечення боржника та розпорядника майна, враховуючи таке.

Відповідно до п. 4.7 договору позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом у розмірі згідно формули. Винагорода за користування кредитом розраховується на дату, передбачено п. 1.2. договору до остаточного повернення кредитних коштів у день дострокового повного виконання зобов`язань за цим договором або у день повного фактичного виконання зобов`язань. Сума винагороди за користування кредитом сплачується понад суму процентів, що належить до сплати згідно з цим Договором у строк, встановлений у п. 1.2 цього договору або у день повного погашення.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін мас бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Судом встановлено, що при укладенні кредитних договорів між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ТОВ "Приват-Агро-Львів" погоджено предмет, умови кредитування, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту відповідно до норм ч.2 статті 345 Господарського кодексу України.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд вважає, що сторони при укладенні спірних договорів були вільні у виборі контрагентів та визначенні умов договору, на свій розсуд приймали дані правочини на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши кредитний договір, а тому всі умови спірного договору з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами.

Суд також враховує ту обставину, що ні розпорядник майна, ні конкурсні кредитори не оскаржили у встановленому чинним законодавством порядку ці положення кредитного договору.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Обставини справи, на які посилався розпорядник майна та боржник, не є тотожними обставинами по даній справі.

Критеріями визначення подібності правовідносин в іншій аналогічній справі є: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 910/4450/19).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16, пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17, пункт 40 постанов Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16).

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, пункт 5.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16; пункт 8.2. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц).

За змістом постанови об`єднаної палати Верховного суду від 16.10.2020, на яку посилаються розпорядник майна та боржник в обґрунтування своєї правової позиції, предметом позову, який розглядався судом у справі №910/12787/17 є вимога щодо визнання недійсним пунктів договору.

Між тим, за змістом спірних відносин у справі №904/6726/20, предметом дослідження є обґрунтованість вимог заявника в частині визнання грошових вимог до боржника, тобто, правомірність вимог кредитора та обґрунтованість здійсненого ним розрахунку заявленої до визнання грошової суми

За відсутністю подібності суб`єктного складу учасників відносин у спорах по справі №910/12787/17 та №904/6726/20, об`єкта, предмета правового регулювання та умов застосування правових норм у вказаних справах, підстави для застосування висновків, викладених об`єднаною палати Верховного суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, до спірних відносин у справі №904/6726/20 відсутні, а тому доводи розпорядника майна та боржника з посиланням на приписи постанови об`єднаної палати Верховного суду від 16.10.2020 відхиляються судом

Оскільки презумпція правомірності кредитних договорів превалює над запереченнями боржника та розпорядника майна, суд, враховуючи додаткові пояснення кредитора, дійшов висновку, що грошові вимоги в частині суми заборгованості за винагородою на суму 1 193 778,49грн. за Кредитним договором №П225Г/С від 29.07.2010 та на суму 2 214 372,26грн. за Кредитним договором №DNHSLKI02885 від 06.12.2012 підлягає визнанню у повному обсязі.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться заперечення розпорядника майна, щодо вимог забезпечених заставою на суму 1 193 778,49грн. за Кредитним договором №П225Г/С від 29.07.2010 та на суму 1 269 188,75грн. за Кредитним договором №DNHSLKI02885 від 06.12.2012.

Зокрема, розпорядник майна зазначає, що в договорі застави Договору застави (майнових прав на товар) №П225Г/С-ДЗ від 06.12.2010 відсутня дата його складання, а також у предметі договору не вказано за яким договором (контрактом) укладеного між ТОВ "Приват-Агро-Львів" та ПАТП "Мегаполіс" передаються в заставу майнові права.

Крім того, розпорядник майна посилається на відсутність підписів сторін в Договорі про внесення змін до договору застави №П225Г/С-ДЗ від 06.12.2010, протокол електронного цифрового підпису, в якому зазначено коли та ким його було накладено на документ на підтвердження до матеріалів грошових вимог також не додано.

Окрім викладеного, розпорядник майна не визнає договір застави сільськогосподарської техніки №DNHSLKI102885/DZ1, у зв`язку із тим, що останній не містить рукописних підписів сторін, а також не додано протоколу електронного цифрового підпису, в якому зазначено коли та ким його було накладено на документ.

Крім того, до заяви було додано Договір про внесення змін №DNHSLKI102885/DZ1 від 29.08.2014 не має відношення до Договору застави №DNHSLKI102885/DZ1 від 06.12.2012.

Заперечення викладені розпорядником майна судом не приймаються, оскільки, з врахуванням додаткових пояснень кредитора, до матеріалів грошових вимог долучені копії результатів перевірки ЕЦП Договору про внесення змін від 11.04.2014 до Кредитного договору №П225Г/С від 29.07.2020, Договору про внесення змін від 10.04.2014 до договору застави (майнових прав на товар) №П225Г/С-ДЗ від 06.12.2010 та Договору застави сільськогосподарської техніки №DNHSLKI102885/DZ1 від 06.12.2012, що підтверджують дійсність укладених між сторонами договорів.

У зв`язку із викладеним, судом встановлено, що загальна сума заборгованості ТОВ "Приват-Агро-Львів" перед AT КБ "ПриватБанк" становить суму 165 072 284,30грн., з яких сума 2 462 967,24грн. забезпечена заставою майна боржника.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За приписами ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України підставою виникнення застави є, зокрема, договір.

Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна є Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Статтею 3 названого Закону визначено, що обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ЦК України).

Згідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що заявником доведено належними та допустимими доказами факт існування заборгованості боржника перед кредитором на суму 167 535 251,54грн.

Окрім викладеного, кредитором сплачено судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника у розмірі 4 540,00грн., який підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів до першої черги задоволення.

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника

Згідно ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Згідно ч.6 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.

Враховуючи той факт, що умовами укладених між АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Приват-Агро-Львів" договорів застави передбачено забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Приват-Агро-Львів" перед АТ КБ "Приватбанк" щодо погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати винагороди, штрафів та пені за Кредитними договорами, грошові вимоги АТ КБ "Приватбанк" до ПАТ ТОВ "Приват-Агро-Львів" на суму 2 462 967,24грн. заборгованості по сплаті винагороди підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою.

З огляду на обґрунтованість вимог заяви Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", яка подана до господарського суду в межах строку, визначеного приписами ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання конкурсним кредитором Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" з грошовими вимогами до ТОВ "Приват-Агро-Львів" на загальну суму 167 539 791,54грн., яка підлягає погашенню у наступному порядку:

- 1 черга - 4 540, 00 грн. (витрати по сплаті судового збору);

- 4 черга – 165 072 284,30грн. (основний борг);

- окремо внести вимоги забезпечені заставою у розмірі 2 462 967,24грн.

Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" (49040, м.Дніпро, Соборний район, пр.Праці, буд.2Т, кім.17, ідентифікаційний номер юридичної особи 33176534) на суму 4 540, 00грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 165 072 284,30грн. (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

Окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" забезпечені заставою у розмірі 2 462 967,24грн.

Ухвала набирає законної сили 21.04.2021.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України, до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Повний текст ухвали складено 26.04.2021.

Суддя А.В. Суховаров