Постанова № 9654067, 02.02.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2010 р. Справа № 22-а-5638/08

Категорія: 2.11.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі- Снігур М.Г.

за участю представника апелянта Андрюк А.М., прокурора Клюкіна К.І., представників позивача Іванової О.В., Ярошенко Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області та прокуратури Херсонської області на постанову Господарського суду Херсонської області від 09 червня 2008 року по адміністративній справі за позовом комунального підприємства агрофірма радгосп «Білозерський»до державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області про визнання частково недійсними податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Комунальне підприємство агрофірма радгосп «Білозерський» звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області та заявило вимогу про визнання частково недійсним податкових повідомлень рішень відповідача:

- № 0001462301/0 від 06 травня 2008 року в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість (далі ПДВ) в сумі 1777365 грн. та в частині застосування штрафних санкції в сумі 888682 грн. 50 коп.;

- № 0001472301/0 від 06 травня 2008 року про застосування штрафних санкції в сумі 52076 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що КП агрофірма радгосп «Білозерський»є сільськогосподарським підприємством та з власної сировини виготовляє виноматеріал який реалізує підприємства вторинного виробництва та при реалізації такої продукції ПДВ позивачем нараховувалося відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», як на продукцію яка не відноситься до підакцизних товарів. Таке позивач обґрунтовує положенням Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт та алкогольні напої»та Закону України «Про акцизний збір»зазначаючи, що вартість з чи обороти з реалізації сировини яка використовується для виробництва підакцизних товарів, зокрема виноматеріали, виключені з обєктів оподаткування акцизним збором.

За такого позивач не згоден з рішенням відповідача про донарахування ПДВ за жовтень грудень 2006 року, січень липень, вересень, жовтень, грудень 2007 року на операції з реалізації виноматеріалів як на підакцизний товар на який не поширюється спеціальний режим оподаткування ПДВ відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо рішення відповідача про збільшення податкового кредиту по загальній декларації на 131180,63 грн. та відповідне зменшення по спеціальній декларації позивач зазначає, що суми ПДВ за придбані допоміжні матеріали яки використовуються для виробництва виноматеріалів, які не відноситься до підакцизних товарів, обліковуються по спрощеній декларації. Тим самим позивач обґрунтовує вимоги щодо застосування фінансових санкції в сумі 52076 грн., які визначені при зведені податкових зобовязань та податкового кредиту за скороченою декларацією за серпень, листопад 2007 року.

09 червня 2008 року Господарським судом Херсонської області по даній справі винесена постанова якою позовні вимоги задоволені та суд постановив визнати не чинним податкове повідомлення рішення відповідача № 0001462301/0 від 06 травня 2008 року в частині визначення податкового зобовязання з ПДВ в сумі 1777365 грн. та в частині застосування штрафних санкції в сумі 888682 грн. 50 коп. та повідомлення рішення відповідача № 0001472301/0 від 06 травня 2008 року про застосування штрафних санкції в сумі 52076 грн.

Судові витрати суд присудив на користь позивача.

Не погоджуючись з постановою суду відповідачем та прокуратурою Херсонської області подано апеляційні скарги в яких зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі зясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

Зокрема апелянти не погоджуються з висновком суду, що виноматеріали виробництва позивача, які останній реалізує підприємствам вторинного виробництва не відносяться до підакцизних товарів, зазначаючи, що такі виноматеріали не виключені із переліку підакцизних товарів, а лише застосовується інша ставка. За такого апелянт не погоджується з висновком суду про оподаткування ПДВ за придбані допоміжні матеріали яки використовуються для виробництва виноматеріалів по спрощеній декларації.

В звязку з викладеним апелянтами ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, представників сторін, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що відповідачем проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року оформлена актом № 162/23/00413506 від 23.04.2008 року.

Перевіркою встановлено зниження суми ПДВ в жовтні - грудні 2006 року, січні липні, вересні, жовтні, грудні 2007 року в розмірі 1784752 грн. 05 коп. при реалізації виноматеріалів підприємствам вторинного виробництва (аркуш перевірки 16-24) з включенням ПДВ до спеціальної декларації замість загальної декларації, оскільки виноматеріали є алкогольною та відповідно підакцизною продукцією яка за кодами товарних підкатегорій є частиною товарної позиції 2204 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТ ЗЄД), затвердженої Законом України «Про митний тариф України».

Також перевіркою виявлено включення до податкового кредиту спеціальної декларації 131180 грн. 63 коп. з вартості придбаних допоміжних матеріалів (аркуш перевірки 24-27 на загальну суму 787083 грн. 78 коп., які використовувалися позивачем для виробництва виноматеріалів.

За результатами перевірки відповідачем 06.05.2008 року прийняті податкові повідомлення рішення № 0001462301/0 про визначення ПДВ в розмірі 1784752 грн. основного платежу та 892376 грн. штрафні санкції та № 0001472301/0 про застосування штрафу по ПДВ в сумі 52076 грн. предметом оскарження є рішення № 0001462301/0 в частині донарахування 1777365 грн. основного платежу та 888682,50 грн. штрафні санкції та рішення № 0001472301/0 в повному обсязі.

Вирішуючи справу суд першої інстанції визначив право позивача застосовувати спеціальний режим оподаткування за операціями з продажу виноматеріалів власного виробництва (зазначених в таблиці на аркушах 16-24 акту перевірки) передбачений п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість». Таке суд обґрунтовує тим, що обороти з продажу зазначених в акті перевірки виноматеріалів, які використовуються як сировина для виробництва іншої підакцизної продукції, не оподатковуються акцизним збором як то визначено положеннями ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»та відповідно такі виноматеріали не є підакцизним товаром.

Суд першої інстанції не погодився з висновком відповідача щодо встановлення на виноматеріали акцизного збору за ставкою - 0 грн., оскільки, на думку суду, виноматеріали не відносяться до переліку товарів за кодом УКТ ЗЕД 2204 30 без відповідного висновку Торгово промислової палати.

Також суд першої інстанції не погодився з висновком відповідача який ґрунтується на невірному тлумаченні положень п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо віднесення спеціальних умов оподаткування підакцизних товарів до операції з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, оскільки спеціальні умови оподаткування підакцизних товарів стосується тільки продукції виготовленої на давальницьких умовах і з власної сільськогосподарської сировини.

За такого, суд першої інстанції, посилаючись на положення п.п. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визнав рішення в оскаржуваній частині не чинними з підставі невідповідності висновків відповідача щодо реалізації позивачем підакцизного товару.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішені справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визначення чи є виноматеріали зазначені в акті перевірки № 162/23/00413506 від 23.04.2008 року підакцизним товаром та можливості віднесення виноматеріалів до алкогольної та відповідно підакцизної продукції за кодами товарних підкатегорій товарної позиції 2204 на підставі висновку Торгово промислової палати. Таке обумовлює можливість застосування спеціального режиму оподаткування за операціями з продажу виноматеріалів власного виробництва передбаченого п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до абз. 1 п. 11.29 ст. 11 Закону "Про податок на додану вартість" до 1 січня 2004 р. (Законами від 28 листопада 2003 р. N 1352-IV та від 23 грудня 2004 р. N 2287-IV цей строк продовжено, відповідно, до 1 січня 2005 р. та до 1 січня 2006 р.) зупинено дію п. 7.7 ст. 7, п. 10.1 і 10.2 ст. 10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. За правилами абз. 3 п. 11.29 ст. 11 зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Положення п. 11.29 ст. 11 Закону "Про податок на додану вартість" не поширюються на операції з продажу сільськогосподарськими товаровиробниками підакцизних товарів.

Таке узгоджується з позицією Судової палати у господарських Справах Верховного Суду України викладеної у Постанові від 14 червня 2005 року по справі N 2-23/7796-2004.

Так, виноматеріали за кодами товарних підкатегорій визначаються за групою 2204 30 УКТ ЗЕД, таке підтверджено позивачем в запереченнях на апеляційну скаргу.

Положеннями Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»затверджені ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої, зокрема за кодом УКТ ЗЕД2204 30 «Виноматеріали виноградні»за ставкою 0.Тобто виноматеріали за кодом УКТ ЗЕД2204 30 віднесені до підакцизних товарів та є обєктом оподаткування за ставкою визначеною законом.

Відповідно до п. «в»ст. 3 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»не підлягають оподаткуванню акцизним збором вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів. З посиланням на дану норму закону, окрім іншого, позивач обґрунтовує свої доводи. Однак зазначена норма закону не виключає виноматеріали з обєктів оподаткування, а лише визначає порядок оподаткування (звільнення з метою уникнення подвійного оподаткування).

За такого виноматеріали виноградні, в даному випадку зазначені в таблицях акту перевірки № 162/23/00413506 від 23.04.2008 року є підакцизною продукцією та відповідно положення п. 11.29 ст. 11 Закону "Про податок на додану вартість" не поширюються на операції з обороту такої продукції.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача при заперечені на апеляційну скаргу з посиланням на висновки Торгово промислової палати оскільки суд, з урахуванням положень ст. 86 КАС України, не приймає такі висновки як доказі по справі.

Так згідно із ст. 11 Закону України № 671/97-ВР від 02.12.97р. «Про торгово-промислові палати в Україні»палати мають право проводити експертизу щодо якості, кількості, комплектності товару, визначати їх вартість.

Висновок експерта Торгово-промислової палати не містять вступної та досліджувальної частин відповідно до вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8.10.98р.№53/5 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 3.11.98р. за №705/3145. Окрім того, відповідь на питання до якого коду за УКТЗЕД має відноситись товар, не входить у компетенцію Торгово-промислових палат та експерт не попереджений про кримінальні відповідальність.

Таким чином, суд першої інстанцій при вирішені справи допустив порушення норм матеріального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та таке є підставою для скасування оскаржуваної постанови та винесення нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області та прокуратури Херсонської області - задовольнити.

Постанову Господарського суду Херсонської області від 09 червня 2008 року по адміністративній справі за позовом комунального підприємства агрофірма радгосп «Білозерський»до державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області про визнання частково недійсними податкових повідомлень рішень скасувати та прийняти по справі нову постанову якою в задоволені позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач:підписПотапчук В.О.

Судді:підпис Семенюк Г.В.

підпис Коваль М.П.