Рішення № 96540657, 20.04.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4485/20

провадження 2/398/695/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"20" квітня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі головуючого судді Крімченко С.А.,

за участю секретаря Кулікової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 до Військової частини 2269 Національної гвардії України про відшкодування моральної шкоди за несвоєчасну виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.03.2021 року позов задоволено. Стягнуто з Військової частини 2269 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень 00 копійок. Стягнуто з Військової частини 2269 Національної гвардії України на користь держави судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок. Ухвалою від 20.04.2021 року внесено описку в рішення в частині стягнення судового збору на користь ОСОБА_1 , а не держави.

Копію даного рішення представник позивача отримав 06.04.2021 р.

При проголошенні даного рішення судом не вирішено питання щодо судових витрат по справі , а саме, витрат на правову допомогу, про які було зазначено в заяві представника позивача ОСОБА_2 при подачі позову (а.с.14).

07.04.2021 р. представник позивача ОСОБА_2 подав до суду дублікат квитанції № 0.0.2078122351.1 від 06.04.2021 р. про сплату ОСОБА_1 одержувачу Адвокатське бюро Андрія Гулого - 2500 грн. за послуги згідно договору № 424 від 18.11.2020 р. та дублікат квитанції № 0.0.2078125638.1 від 06.04.2021 р. про сплату ОСОБА_1 одержувачу Адвокатське бюро Андрія Гулого - 2500 грн. за послуги згідно договору № 424 від 18.11.2020р.

Відповідно є підстави для винесення додаткового рішення суду.

Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать , зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до пунктів 1, 5, 6 статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

З приводу зазначеного питання висловлювався і Конституційний Суду України, так, пунктом 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Отже, з викладеного слідує, що до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В матеріалах справи міститься Договір про надання правничої допомоги №424 від 18.11.2020 року, укладений між Адвокатським бюро «Андрія Гулого» та позивачем ОСОБА_1 ( Клієнтом) .

Відповідно до пункту 7.1 зазначений договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання.

Згідно п.2.1 Договору Адвокатське бюро на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов`язання з надання правничої допомоги та представлення інтересів у справі про стягнення моральної /немайнової/ шкоди за несвоєчасну виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.

Згідно п.4.1 Договору за правову допомогу, передбачену в п.п. 2.1 договору Клієнт сплачує Адвокатському бюро винагороду в розмірі визначеної додатком №1 до цього Договору. В додатку №1 до даного Договору зазначено, що до складу вартості винагороди за правничу допомогу входить :

2500 грн. - попередня оплата правничих послуг ;

Участь адвоката в одному судовому засіданні (орієнтовно відбудеться три засідання по 1 годині кожне) - 1500 грн.

Остаточна оплата правничих послуг 2500 грн.

При зверненні до суду з даним позовом представником позивача ОСОБА_2 було долучено заяву про надання доказів оплати правничої допомоги від 20.11.2020 р., де представником було зазначено про те, що він заявляє, що позивачем по даній справі будуть понесені витрати на правничу допомогу згідно умов договору, а тому докази про такі витрати будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (а.с. 14).

Також до позову долучено ордер серії ВА № 1008872 на надання правничої /правової/ допомоги адвокатом Гулим Андрієм Васильовичем (а.с.16).

В матеріалах справи міститься попередній ( орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи (а.с.15), де зазначено, що судовими витратами по даній справі є витрати на правничу допомогу - 9500 грн.

Детальний опис робіт, виконаних адвокатом з розшифровкою розцінок(а.с. 15).

07.04.2021 р. представник позивача ОСОБА_2 подав до суду дублікат квитанції № 0.0.2078122351.1 від 06.04.2021 р. про сплату ОСОБА_1 одержувачу Адвокатське бюро Андрія Гулого- 2500 грн. за послуги згідно договору № 424 від 18.11.2020 р. та дублікат квитанції № 0.0.2078125638.1 від 06.04.2021 р. про сплату ОСОБА_1 одержувачу Адвокатське бюро Андрія Гулого -2500 грн. за послуги згідно договору № 424 від 18.11.2020 р.

Адвокат Гулий А.В. участь в судовому засіданні не приймав. Ним була складена та підписана позовна заява . Також ним була підготовлена відповідь на відзив.

Досліджуючи надані документи, суд встановив, що квитанції як первинні документи, відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-14, містять всі необхідні реквізити, в них вказано призначення платежу з посиланням на відповідний Договір .

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, попередня оплата за підготовку справи до суду в сумі 2500 грн. була передбачена зазначеним вище Договором.

Остаточна оплата професійної правничої допомоги заявлена в сумі 2500 грн. (а.с.13).

Згідно розрахунку представника позивача ( а.с. 15) судовими витратами є витрати на правничу допомогу 9500 грн.: зустрічі, консультування, узгодження правової позиції, з`ясування обставин справи 1 год. - 1000 грн., вивчення судової практики , перегляд змін у законодавстві 4 год. - 2000 грн., участь адвоката в одному судовому засіданні - 1500 грн. (орієнтовно відбудеться три засідання по 1 год. кожне) - 4500 грн., а всього 9500 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем в відзиві на позовну заяву зазначалося про завищені розцінки адвоката (а.с. 31-33), та зазначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Військова частина вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 9500 грн. є безпідставно завищеними та необґрунтованими. Зазначено, що суду потрібно звернути увагу на такі факти:

-даний спір є малозначним,не має характеру великої складності, про що вказано в ухвалі суду про прийняття позову та відкриття провадження у справі та узгоджується з іншою судовою практикою;

- за період з 01.01.2020 р. по 17.11.2020 р. адвокатом Гулим А.В. тільки до Олександрійського міськрайонного суду було подано дві аналогічні позовні заяви (справи 398/1663/20; 398/3903/20) ;

- копії документів, котрі були необхідними для подання позову у справі № 398/4485/20 були наявними у адвоката задовго до дати укладення договору № 424 від 18.11.2020 р. так як Позивач та адвокат Гулий А.В. співпрацюють вже не вперше (справи №340/402/20, № 340/2892/20 тощо);

- розмір витрат на професійну правову допомогу в сумі 9500 грн. не відповідає розміру ціни позову та іншим вимогам п.4 ч.4 ст. 137 ЦПК України.

Таким чином, з огляду на вказані вище факти, все що необхідно було зробити адвокату (узгодити з позивачем ціну позову, замінити у попередній позовній заяві певні дані Позивача, роздрукувати позовну заяву та додатки до неї й відвідати поштове відділення з метою надіслання позовної заяви) з моменту укладення договору № 424 від 18.11.2020 р. та до моменту реального подання позовної заяви /включно/ можливо здійснити за 1,5 години максимум, а не протягом 9 годин, як вказано у відповідному додатку до позову. При цьому звертають увагу , що ціна даних послуг є необґрунтованою та безпідставно завищеною. Представник відповідача просить максимально зменшити витрати на професійну правничу допомогу.

Суд при ухваленні додаткового рішення враховує правову позицію, висловлену у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Відповідно суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт; якщо у договорі передбачено, що вартість послуг включає участь у судових засіданнях, але суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Так, зазначену справу віднесено до малозначних справи, тобто вона не є складною. Представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.

Враховуючи особливості предмета спору, суб`єктний склад правовідносин, ціну позову, малозначність справи, а також характер виконаної адвокатом роботи та критерій розумності її розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу є завищеними, а тому суд приходить до висновку про зменшення розміру зазначених витрат та стягнення у відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 2500 гривень. В задоволенні іншої частини заяви суд відмовляє у зв`язку з неспівмірністю визначеної суми за надання правничої допомоги та складністю справи.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини,присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат,лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Керуючись ст.ст. 133, 134, 137, 141 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Доповнити рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.03.2021 р. за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 до Військової частини 2269 Національної гвардії України про відшкодування моральної шкоди за несвоєчасну виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.

Стягнути з Військової частини 2269 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 2500 грн. судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

представник позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач: військова частина 2269 Національної гвардії України, адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Діброви, буд. 77/95, код за ЄДРПОУ 14322859.

Суддя С.А.Крімченко