Рішення № 96536980, 27.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року м. Київ № 640/10037/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 26.02.2020 №2287 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )»;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.04.2020 №0053144203, №0053134203, №0053164203, №0053124203;

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07.04.2020 №0031794203 та №0031734203;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 07.04.2020 №Ф-160.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ні наказ, ні повідомлення про перевірку не були вручені позивачеві до початку дати проведення перевірки, що є обов`язковою передумовою для проведення контролюючим органом перевірки платника податку. З урахуванням викладеного, представником позивача наголошено на протиправності оскаржуваних дій та рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про правомірність оскаржуваних дій та рішень, з урахуванням того, що на виконання вимог п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у м. Києві 28.02.2020 на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням №0101129554909 про вручення направлено копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 26.02.2020 №2287 та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 27.02.2020 №Ю087/ФОП/26-15-42-03-27. Поштове відправлення №0101129554909, згідно з інформацією з веб-сайту Укрпошта, 02.03.2020 поштове відправлення було у точці видачі. На підставі викладеного, відповідачем наголошено на тому, що позивача було належним чином повідомлено про проведення перевірки, яка почалась 10.03.2020.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі наказу від 26.02.2020 №2287 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи з фізичних осіб, військового збору до бюджету, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, за результатами чого складено акт від 17.03.2020 №705/26-15-42- 03-30/ НОМЕР_1 .

У вказаному акті зафіксовано наступні порушення:

- ст. 2, ст. 3, ст. 21, ч. 1 ст. 24, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України;

- вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»;

- п.п. 44.1, 44.3, 44.5 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, у результаті чого не забезпечено зберігання первинних документів, які підтверджують оформлення трудових відносин з найманими працівниками за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 та їх надання для проведення даної документальної перевірки;

- пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого податковим агентом не подано податкові розрахунки за формою №1-ДФ за І - ІV квартали 2016 року, І - IV квартали 2017 року, І - IV квартали 2018 року;

- п. 164.6 ст. 164, пп.пп. 168.1.1, 168.1.2. п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, у результаті чого не нараховано, не утримано, не перераховано до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 у розмірі 42 279,66 грн., в т.ч. по періодам: за 2016 рік - 5 953,32 грн.; за 2017 рік - 15 552,00 грн.; за 2018 рік - 20 774,34 грн.;

- п. 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення», п. 164.6 ст. 164, пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого не нараховано, не утримано, не перераховано до бюджету суму військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 в 3 523,31 грн.; за 2017 рік - 12 96,00 грн.; за 2018 рік - 1731,20 грн.;

- п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: не подання тридцяти шести (36) звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт по ЄСВ) за період 2016 - 2018 роки, у тому числі не подано звіти по ЄСВ: за січень 2016 року; за лютий 2016 року; за березень 2016 року; за квітень 2016 року; за травень 2016 року; червень 2016 року; за липень 2016 року; за серпень 2016 року; за вересень 2016 року; за жовтень 2016 року; за листопад 2016 року; за грудень 2016 року; за січень 2017 року; за лютий 2017 року; березень 2017 року; за квітень 2017 року; за травень 2017 року; за червень 2017 року; за липень 2017 року; серпень 2017 року; вересень 2017 року; за жовтень 2017 року; листопад 2017 року; за грудень 2017 року; за січень 2018 року; за лютий 2018 року; за березень 2018 року; за квітень 2018 року; за травень 2018 року; за червень 2018 року; липень 2018 року; серпень 2018 року; за вересень 2018 року; за жовтень 2018 року; за листопад 2018 року; за грудень 2018 року;

- п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого занижено суму нарахування єдиного внеску з сум заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, а також утримання єдиного внеску із сум заробітної плати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування всього на суму 51 675,14 грн. у тому числі за 2016 рік - 7 276,28 грн.; за 2017 рік - 19 008,00 грн.; за 2018 рік - 25 390,86 грн.

На підставі викладеного, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 14.04.2020 №0053144203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 510,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 14.04.2020 №0053134203, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у загальному розмірі 4 865,60 грн., з яких за податковим зобов`язанням нараховано 2 835,20 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 030,40 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 14.04.2020 №0053164203, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у загальному розмірі 58 387,10 грн., з яких за податковим зобов`язанням нараховано 34 022,34 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 24 364,76 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 14.04.2020 №0053124203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції» у розмірі 510,00 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 07.04.2020 №0031794203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6 120,00 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 07.04.2020 №0031734203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 25 837,57 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.04.2020 №Ф-160, якою ФОП ОСОБА_1 повідомлено про наявність в останнього заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 51 675,14 грн.

Вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних відносин), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У силу пп.пп. 21.1.1, 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові та службові особи контролюючих органів, зокрема, зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Приписами п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п. 78.4 ст. 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (п. 78.5 ст. 77 Податкового кодексу України).

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України).

Пунктом 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених, відповідно до вимог Податкового кодексу України, направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Дотримання цих вимог в їх сукупності може бути належною підставою для призначення та проведення перевірки, що, у свою чергу, є предметом дослідження у даній справі.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням ДПС у м. Києві 28.02.2020 на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням №0101129554909 про вручення направлено копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 26.02.2020 №2287 та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 27.02.2020 №Ю087/ФОП/26-15-42-03-27. Поштове відправлення №0101129554909, згідно з інформацією з веб-сайту Укрпошта, вручено особисто позивачу 19.03.2020. При цьому, суд звертає увагу, що згідно з наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення щодо поштового відправлення №0101129554909, останнє не вручено позивачу або уповноваженій особі особисто, а згідно напису «вкинуто в д/с». Натомість, спірна перевірка тривала у період з 10.03.2020 по 16.03.2020.

Вказане свідчить про те, що контролюючим органом, у порушення наведених вище положень податкового законодавства, було проведено документальну позапланову невиїзну внаслідок неналежного та несвоєчасного повідомлення платника податку про проведення заходу податкового контролю.

При цьому, незважаючи на проголошену п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами пп.17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України.

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Таке тлумачення норм відповідає меті перевірки, змісту прав платника податків та виконанню ним обов`язку по наданню посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Положення ст. 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції України).

З наведеного вище вбачається відсутність доказів належного повідомлення позивача про здійснення позапланового заходу податкового контролю, оскільки наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки було отримано вже після завершення перевірки. Ці обставини суд визнає такими, що мають наслідком протиправність дій відповідача щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 та оскаржуваних рішень, прийнятих за результатами даної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.04.2021 у справі №815/6428/14.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 04.05.2020 №5583, позивачем під час звернення до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 8 408,00 грн. Водночас, враховуючи ціну заявленого позову, розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем, становить 3 581,05 грн. (2 102,00 грн. за позовну вимогу немайнового характеру та 1 479,05 грн. як 1% від розміру заявлених вимог майнового характеру, що у загальному розмірі складає 147 905,41 грн.). Решта сплаченого судового збору 4 826,95 грн. (8 408,00 грн. - 3 581,05 грн.), як надмірно сплачений, може бути повернутий позивачу після подання ним відповідної заяви.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 26.02.2020 №2287 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )».

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.04.2020 №0053144203, №0053134203, №0053164203, №0053124203.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07.04.2020 №0031794203 та №0031734203.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 07.04.2020 №Ф-160.

Присудити здійснені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) документально підтверджені судові витрати у розмірі 3 581,05 грн. (трьох тисяч пятисот вісімдесяти однієї грн. 05 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267 адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок