Рішення № 96536854, 26.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року м. Київ № 826/12792/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Київхліб»доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Київхліб» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, 83, код ЄДРПОУ: 37175817) (далі - ТОВ «Київхліб», позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980) (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.05.2018 №0006631401 та №0006641401.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до наказу про зміни в обліковій політиці від 31.03.2015 №ОБ-2 в період з 31.03.2015 по 01.07.2017 Макарівська філія ТОВ «Київхліб» окремо вела бухгалтерський облік господарської діяльності (окрім основних засобів), і фінансова звітність головного підприємства ТОВ «Київхліб» доповнювалась показниками фінансової звітності Макарівської філії ТОВ «Київхліб».

Позивач зазначає, що протягом 2015-2017 років в Макарівській філії ТОВ «Київхліб» бухгалтерський облік був не автоматизований, а тому узагальнення бухгалтерських записів здійснювалось в головній книзі.

За твердженнями позивача, для повноти складання звіту про фінансові результати за 2015-2017 роки необхідно враховувати дані як бухгалтерського обліку 1С, який вівся в головному підприємстві ТОВ «Київхліб», так і дані головної книги Макарівської філії за 2015-2017 роки.

Позивач вказує на те, що в обліку, зокрема, в головній книзі Макарівської філії операції з готовою продукцією, частину якої було переміщено у власну торгівельну мережу (кіоски, магазини) та в подальшому було продано, відображаються наступним чином: Д-т 361, К-т 7011 - виручка від реалізації готової продукції оптовим покупцям; Д-т 7011, К-т 6413 - ПДВ з реалізації готової продукції; Д-т 901 К-т 261 - собівартість реалізованої продукції, переміщеної у власну торгову мережу, за оптовою відпускною ціною, яка включає в себе собівартість такої продукції, маржу та ПДВ (здійснювалось для формування на 282 рахунку балансової вартості рівній роздрібній ціні); Д-т 7011 К-т 64131 - ПДВ з вартості переміщеної у власну торгову мережу готової продукції; Д-т 64131 К-т 285 - списання ПДВ, який було виділено з переміщеної у власну торгову мережу готової продукції, на рахунок обліку торгівельної націнки; Д-т 282 К-т 285 - роздрібна торгівельна націнка та відповідний ПДВ на готову продукцію та покупні товари в торгівельній мережі (здійснювалось для формування на 282 рахунку балансової вартості рівній роздрібній ціні); Д-т ЗОН К-т 702 - виручка від реалізації через роздрібну мережу готової продукції та покупних товарів; Д-т 702 К-т 6413 - ПДВ з реалізації через роздрібну мережу; Д-т 285 К-т 282 - ПДВ та торгівельна націнка з готової продукції та покупних товарів, реалізованих через роздрібну мережу; Д-т 902 К-т 282 - собівартість реалізованих через роздрібну мережу готової продукції та покупних товарів.

Позивач стверджує, що з наведених вище бухгалтерських проводок видно, що собівартість готової продукції, переміщеної у власну торгову мережу, поміж всього іншого відображалась на рахунку 7011 та рахунку 901, що призводило до завищення у бухгалтерському обліку доходів і витрат на суму вартості переміщеної у власну торгову мережу готової продукції, адже при реалізації готової продукції через власну роздрібну мережу здійснювались бухгалтерські проводки Д-т 3011 К-т 702 та Д-т 902 К-т 282, така система бухгалтерських проводок не є типовою, але вибраний підхід забезпечував окремий облік готової продукції та покупних товарів у власній торговій мережі в сумі роздрібних цін, що цілком відповідає вимогам п.5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в якому зазначено, що підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

За доводами позивача, при складанні фінансової звітності і, зокрема, Звіту про фінансові результати, сума вартості переміщеної у власну торгову мережу готової продукції не включалась до складу доходів і витрат з ціллю дотримання вимог п. 2 p. III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну №973 від 07.02.2013, в якому зазначено, що фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому, чого відповідачем враховано не було та не виключено з доходу витрати.

Позивач зазначає, що не погоджується з відповідачем з тим, що коли при визначенні фінансового результату до оподаткування за 2015-2017 роки вартість переміщеної у власну торгову мережу не враховується лише у витратах, а при цьому залишається у складі доходів, оскільки такий підхід порушує метод подвійного запису, який застосовується в бухгалтерському обліку і законодавчо визначений в Україні, зокрема, в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженій наказом Мінфіну №291 від 30.11.1999.

Позивач стверджує, що при визначенні фінансового результату згідно з даними бухгалтерського обліку потрібно враховувати принцип подвійного запису, тобто враховувати не тільки всі доходи, а й всі витрати, а у випадку виключення суми "задвоєння" собівартості готової продукції, зменшувати необхідно не тільки "задвоєні" витрати, а й "задвоєні" доходи, що також було не враховано під час складання акту перевірки від 24.04.2018.

За твердженнями позивача, під час визначення фінансового результату до оподаткування перевіряючими було взято в розрахунок тільки формування кредитового обороту по рахунку 79 «Фінансові результати» з дебетом рахунків 70 «Доходи від реалізації» і не враховано повністю дебетовий оборот по рахунку 79 «Фінансові результати» з кредитом рахунків 90 «Собівартість реалізації», чим було порушено норми чинного законодавства та принципи складання фінансової звітності.

Позивач посилається на те, що відповідно до «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій» за кредитом рахунку 79 «Фінансові результати» відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток; згідно з п.3 розділу І НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати; прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати; відповідно до п.6 p. III НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» одним з принципів формування фінансової звітності є принцип нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів.

Позивач вказує, що при формуванні фінансового результату враховуються не тільки доходи, про що було зазначено перевіряючими, але й витрати, що було проігноровано перевіряючими, при цьому, доходи та витрати необхідно враховувати комплексно, співвідносячи їх одне з одним та застосовуючи однаковий підхід до їх врахування або виключення.

За твердженнями позивача, враховуючи особливості бухгалтерських проводок, які узагальнені в головних книгах Макарівської філії, при складанні Звіту про фінансові результати та, зокрема, визначенні фінансового результату до оподаткування за 2015-2017 роки можливо застосувати лише два підходи:

1) перенести до Звіту про фінансові результати всі без виключення кореспонденції 79 рахунків з рахунками 7 та 9 класу - такий підхід призведе до завищення показника рядка «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» та рядка «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» на суму вартості переміщеної у власну торгову мережу готової продукції;

2) перенести до Звіту про фінансові результати кореспонденції 79 рахунків з рахунками 7 та 9 класу з одночасним виключенням суми вартості переміщеної у власну торгову мережу готової продукції - такий підхід, забезпечить представлення у Звіті про фінансові результати об`єктивної та доречної інформації.

Позивач вважає, що при обранні одного з вищенаведених підходів фінансовий результат до оподаткування не зазнає змін.

Відтак позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позиція відповідача.

ГУ ДФС у м. Києві подало відзив на позовну заяву (а.с. 162-165), в якому просило відмовити ТОВ «Київхліб» в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідач зазначає, що перевіркою встановлено розбіжності між даними, відображеними у Декларації з податку на прибуток підприємств та даними оборотно-сальдової відомості за кредитом рахунку 79 «Фінансові результати» у бік заниження показника, тому ТОВ «Київхліб» не в повному обсязі задекларувало отримані протягом звітного періоду доходи за рахунок часткового не доповнення фінансової звітності ТОВ «Київхліб» показниками фінансової звітності Макарівської філії ТОВ «Київхліб».

Відповідач вказує, що з метою встановлення рахунків, які стали причиною розбіжностей, перевіркою порівняні дані по розгорнутій оборотно-сальдовій відомості К-т рахунку 79 «Фінансові результати» з даними по розгорнутих оборотно-сальдових відомостей (аналіз рахунку) по Д-т рахунку 70 «Доходи від реалізації» Макарівської філії ТОВ «Київхліб», які доповнюють фінансову звітність ТОВ «Київхліб».

За твердженнями відповідача, перевіркою для визначення результатів операційної діяльності Макарівської філії ТОВ «Київхліб» використані рахунки 282 - Товари в торгівлі, 3011 - Готівка в національній валюті (магазин), 3112 - Готівка в національній валюті (експедиція), 361 - Розрахунки з вітчизняними покупцями, 3772 - Розрахунки з іншими дебіторами, 3774 - Розрахунки по дилерських послугах, 441 - Прибуток не розподілений, 7011 - Дохід від реалізації товарів «Торгівля», 7021 - Дохід від реалізації товарів «Дистрибюція», 703 - Дохід від реалізації робіт і послуг, 7911 - Результат операційної діяльності (основна), 7912 - Результат торговельної діяльності.

Відповідач стверджує, що перевіркою зроблений висновок, що:

- ТОВ «Київхліб» в порушення п.5, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого Міністерством юстиції України 14.12.19990 за №860/4153, занижено показник бухгалтерського обліку «дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» та рядок 2000 Звіту про фінансові результати «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», що призвело до заниження доходів, що враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування, на загальну суму 2 293 798 грн.;

- ТОВ «Київхліб» порушено пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження доходу, який враховується при обчисленні фінансового результату до оподаткування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, на загальну суму 2 293 798 грн.;

- ТОВ «Київхліб» у 2017 році завищено різниці, які зменшують фінансовий результат на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування 2016 року, що є порушенням пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, у розмірі 836 481 грн.

З урахуванням викладеного в акті перевірки, відповідач вважає спірні податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими.

Відповідь позивача на відзив.

Позивач стверджує, що відзив відповідача є дублюванням акту перевірки без зазначення заперечень обставин, наведених позивачем в позовній заяві.

Позивач наголошує, що відповідач не обґрунтував чому бере в розрахунок тільки формування кредитового обороту по рахунку 79 «Фінансові результати» з дебетом рахунку 70 «Доходи від реалізації» і не враховує повністю дебетовий оборот по рахунку 79 «Фінансові результати» з кредитом рахунків 90 «Собівартість реалізації».

Позивач наголошує, що відповідачем не спростовано твердження та аргументи викладені у позовній заяві.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2018 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення зазначених в ній недоліків.

В межах встановленого судом строку недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 11.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляд та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 02.10.2018 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Київхліб» від 01.10.2018 про призначення експертизи.

Ухвалою суду від 02.10.2018 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

За результатами проведення підготовчого провадження, у підготовчому засіданні 01.11.2018 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (по суті).

За результатами судового засідання 26.12.2018 ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Київхліб», код 37175817, податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.

За результатами перевірки складено акт від 24.04.2018 №274/26-15-14-01-05/37175817, яким встановлено порушення ТОВ «Київхліб»:

- пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на суму 836 481,00 грн. та заниження податку на прибуток на суму 401 866,00 грн.;

- пп. 255.11.13 . 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання по рентній платі за спеціальне використання води за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, на загальну суму 2 498,88 грн.;

- п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно подано декларацію з плати за землю від 19.01.2018 №9296283025 за 2017 рік до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області;

- п.1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у результаті несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

ТОВ «Київхліб» не погоджуючись із висновками акту перевірки від 24.04.2018 №274/26-15-14-01-05/37175817, подало ГУ ДФС у м. Києві заперечення.

Рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 15.05.2018 №22385/10/26-15-14-01-05 висновки акту перевірки від 24.04.2018 №274/26-15-14-01-05/37175817 залишено без змін, а заперечення ТОВ «Київхліб» без задоволення.

На підставі акту перевірки від 24.04.2018 №274/26-15-14-01-05/37175817 ГУ ДФС у м. Києві винесло податкові повідомлення-рішення від 18.05.2018:

№0006631401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 466 331,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями у сумі 401 866,00 грн. та штрафними санкціями у розмірі 64 465, 00 грн.;

№0006641401, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 836 481,00 грн.

25.05.2018 ТОВ «Київхліб» подало до ДФС скаргу на податкові повідомлення-рішення від 18.05.2018 №0006631401 та №0006641401.

Рішенням ДФС скаргу ТОВ «Київхліб» залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач не погоджуючись із встановленими контролюючим органом порушеннями п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 18.05.2018 №0006631401 та №0006641401, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

В акті перевірки (а.с. 18) зазначено, що перевіркою встановлені розбіжності між даними, відображеними у Декларації, та даними оборотно-сальдової відомості за кредитом рахунку 79 «Фінансові результати» у бік заниження показника, а саме, ТОВ «Київхліб» не в повному обсязі задекларовано отримані протягом звітного періоду доходи за рахунок часткового не доповнення фінансової звітності головного підприємства ТОВ «Київхліб» показниками фінансової звітності Макарівської філії ТОВ «Київхліб».

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підприємства зобов`язані подавати фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам державної влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства.

Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом. На фінансову звітність не розповсюджується заборона щодо поширення статистичної інформації. Підприємства зобов`язані надавати копії фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за запитом юридичних та фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно, у тому числі, може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов`язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Пунктом 7 Розділу II Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868 (далі - НП (С) БО 1), у балансі відображаються активи, зобов`язання та власний капітал підприємства. У випадках, передбачених нормативно-правовими актами, складається окремий баланс. Для складання окремого балансу дані первинних документів про господарські операції філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, виділених підприємством на окремий баланс, а також про господарські операції, які відповідно до законодавства підлягають відображенню в окремому балансі, заносяться до окремих (відкритих для цього відокремленого підрозділу або для відображення господарських операцій з певної діяльності підприємства) регістрів бухгалтерського обліку. За даними окремих регістрів бухгалтерського обліку складаються окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності щодо зазначених господарських операцій. Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності включаються до балансу і відповідних форм фінансової звітності підприємства. Особливості складання окремого балансу спільної діяльності визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності. При складанні балансу та відповідних форм фінансової звітності підприємств з урахуванням показників окремого балансу та відповідних форм окремої фінансової звітності інформація про внутрішньогосподарські розрахунки (взаємні зобов`язання у рівній сумі) не наводиться.

Пунктами 5 та 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі - НП (С) БО 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є, у тому числі, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з п. 3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що під час визначення фінансового результату до оподаткування перевіряючими було взято в розрахунок тільки формування кредитового обороту по рахунку 79 «Фінансові результати» з дебетом рахунків 70 «Доходи від реалізації» і не враховано повністю дебетовий оборот по рахунку 79 «Фінансові результати» з кредитом рахунків 90 «Собівартість реалізації», що є порушенням вимог чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 № 893/4186 (далі - Інструкція № 291), рахунок 90 «Собівартість реалізації» призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За дебетом рахунку 90 «Собівартість реалізації» відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), страхові виплати відповідно до договорів страхування, за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

Згідно з п.10 П(С)БО 16 «Витрати», собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Відповідно до п.11 П(С)БО 16 «Витрати», собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Згідно з п.12 П(С)БО 16 «Витрати», до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрат зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).

Матеріали справи свідчать про те, що бухгалтерський облік та, відповідно, записи в головній книзі Макарівської філії містили проводки, які призводили до задвоєння в бухгалтерському обліку собівартості реалізованої через роздрібну мережу готової продукції у витратах та доходах.

Отже, при формуванні фінансового результату враховуються не тільки доходи, про що було зазначено перевіряючими, але й витрати, що не було здійснено контролюючим органом під час перевірки ТОВ «Київхліб».

Враховуючи зазначене, висновки контролюючого органу без повного співставлення доходів і витрат є передчасними, а відтак податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу відповідачем не надано суду достатніх належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували у повній мірі правомірність своїх висновків, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов є таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та положення ст. 139 КАС України позивачу підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 8756,96 грн. (пл. дор. № 2262 від 07.08.2018).

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Київхліб» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, 83, код ЄДРПОУ: 37175817) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.05.2018 №0006631401 та №0006641401, які винесені Головним управлінням ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київхліб» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, 83, код ЄДРПОУ: 37175817) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980) 8756,96 грн. (вісім тисяч сімсот п`ятдесят шість грн. 96 коп.) на відшкодування судового збору, сплаченого за пл. дор. № 2262 від 07.08.2018.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін