Рішення № 96536645, 26.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/60

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року м. Київ № 640/1210/19

за позовомПриватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина" до Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Київської митниці Держмитслужби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0051841406Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Буковина" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0051841406 від 11.10.2018р.

В судовому засіданні 25.05.2020 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Буковина" (04116, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШУЛЯВСЬКА, будинок 7, код 22838502) зареєстроване в якості юридичної особи 13.07.1999 р., перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві (ДПІ у Шевченківському районі); 51.10 Пасажирський авіаційний транспорт (основний).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 20.07.2018 р. №11472 проведено документальну невиїзну перевірку дотримання Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Буковина" вимог законодавства України з питань державної митної справи у обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, а також відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення під час митного оформлення товару "літак цивільної авіації DC-9-82 (модифікації MD-82), бортовий реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер НОМЕР_2)..." за митною декларацією від 17.02.2017 р. №125120107/2017/361212, про що складено акт від 03.09.2018 р. за №1086/26-15-14-06-06/22838502.

Згідно з висновками акта перевірки встановлено порушення -

вимог ч. 1 ст. 147, ч. 1 ст. 160 Митного кодексу України, п. 190.1 ст. 190, п.206.12 ст. 206 та п. 206.16 ст. 206 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті по сплаті ПДВ на суму 10 627 118, 19 грн.

До вказаних висновків контролюючий орган дійшов з наступних підстав.

ПрАТ "Буковина" на підставі договору з C.A.Z. Company S.A.L. (Ліван) від 07.02.2017 р. №BUK-CAZ/17-1 з метою здійснення ремонту поміщено в митний режим "переробка на митній території України" за МД від 17.02.2017 р. №125120107/2017/361212 літак цивільної авіації McDonnell Douglas-Boeing-9-82 (модифікація MD-82, бортовий реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер НОМЕР_2 , з двома двигунами моделі JT8D-217А з серійними номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 фактурною вартістю 2 000 000 дол. США (код згідно з УКТ ЗЕД 8802 40 00 00: ставка ввізного мита 0%, ставка ПДВ 20%).

Під час оформлення МД від 17.02.2017 р. №125120107/2017/361212 ПрАТ "Буковина" застосовано преференцію по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) за кодом "517" відповідно до відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій, затверджених наказом Мінфіну від 20.09.2012 р. №1011.

Застосовано повне умовне звільнення від сплати ПДВ на суму 400 000 дол. США, що на дату оформлення МД 17.02.2017 р. №125120107/2017/361212 складає 10 795 473, 6 грн.

16.02.2017 р. ПрАТ "Буковина" до Київської митниці ДФС подано заяву №5/03-53162 для поміщення MD-82 у митний режим переробки на митній території України з метою ремонту.

До заяви 1 додано: договір на ремонт від 07.02.2017 р. №BUK-CAZ/17-1, додаткову угоду до договору на ремонт від 07.02.2017 р. №1, лист власника повітряного судна від 01.02.2017 р. №53162, сертифікат схвалення організації з технічного обслуговування від 11.12.2012 р. №UA/145.0061, МД від 27.04.2016 р. №125120107/2016/362463.

Відповідно до резолюції на зворотній частині заяви 1 дозвіл на поміщення MD-82 у митний режим переробки на митній території України з метою ремонту надано строком до 01.02.2018 р.

17.02.2017 р. ПрАТ "Буковина" подано та оформлено МД типу ІМ 51 АА від 17.02.2017 р. №125120107/2017/361212 для поміщення MD-82 у митний режим переробки на митній території України з метою ремонту.

Відповідно до графи 44 МД для ремонту ПрАТ "Буковина" як підставу для її оформлення подано окрім документів, що додавалися до заяви 1, також наступні документи: проформу-інвойс від 20.04.2016 р. №53162, реєстраційне посвідчення MD-82 від 19.09.2013 р. №РП 3668/3, власне заяву 1.

В ході аналізу документів, що подавалися разом з заявою 1 та при митному оформленні МД для ремонту встановлено наявність розбіжностей в частині заводських, серійних та партійних номерів повітряного судна, стосовно якого складено такі документи, які носять характер технічної помилки.

31.01.2018 р. ПрАТ "Буковина" до Київської митниці ДФС подано заяву №53162/1 для продовження строку ремонту MD-82.

Відповідно до резолюції на зворотній частині заяви 2 дозвіл на поміщення MD-82 у митний режим переробки на митній території України з метою ремонту надано строком до 16.02.2018 р., тобто, максимальний строк, передбачений ч. 1 ст. 151 Митного кодексу України.

01.02.2018 р. Київською митницею ДФС проведено огляд території, де знаходиться MD-82, що підлягає митному оформленню з метою перевірки відповідності фактичної кількості ввезених товарів, транспортних засобів комерційного призначення відомостям, заявленим у митній декларації, про що був складений акт від 01.02.2018 р. №01/02/2018/1.

Відповідно до примітки додатку 2 до акту MD-82 знаходився на приангарній стоянці "Авіалінії України" без лівого двигуна, з частковим розбиранням салону та відсутністю деяких приладів на прибортовій панелі; ніякі ремонтні роботи не здійснювалися.

22.03.2018 р. Київською митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил №0172/12500/18 відносно керівника ПрАТ "Буковина" ОСОБА_1 за ст. 480 Митного кодексу України, а саме - через порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів, у тому числі, невивезення за межі України товарів, що переміщувалися через митний кордон України з метою переробки та/або продуктів їх переробки після закінчення строку переробки.

Відповідно до листа Київської митниці ДФС від 03.07.2018 р. №4902/2/10-70-61-06-40 станом на 27.06.2018 р. MD-82 не було вивезено за межі митної території України та не було поміщено у митний режим реекспортучи інший митний режим для завершення митного режиму "переробка на митній території України".

Під час перевірки ПрАТ "Буковина" додатково надано проформу-інвойс від 09.08.2018 р. №53162, договір комісії від 19.07.2018 р. №19/07/18, технічний звіт від 10.02.2017 р. №20170210, технічний звіт від 27.04.2017 р. №20170427, технічний звіт від 20.12.2017 р. №20171220, технічний звіт від 22.01.2018 р. №20180201, прийняту до митного оформлення МД від 16.08.2018 р. №UA125100/2018/368100 для митного оформлення для випуску у вільний обіг як непридатного для експлуатації та списаного літака цивільної авіації McDonnell Douglas-Boeing-9-82 (модифікація MD-82, бортовий реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер НОМЕР_2, з одним двигуном).

В митному оформленні за МД від 16.08.2018 р. №UA125100/2018/368100 відмовлено, про що складено картку відмови від 01.09.2018 р. №UA125100/2018/00243.

В ході аналізу митних оформлень ПрАТ "Буковина" в АСМО "Інспектор" встановлено факти реекспорту частин MD-82 при перебуванні його в митному режимі "переробка на митній території України".

Митну вартість MD-82 в цілях визначення податкового зобов`язання розраховано за виключенням вартості двигуна та частин (загальною фактурною вартістю 31 190 дол. США), що були реекспортовані до закінчення терміну митного режиму переробки за МД типу ЕК 11 АА від 10.04.2017 р. №UA100150/2017/391260 та від 27.04.2017 р. №UA125100/2017/363285, від 16.11.2017 р. №UA125100/2017/369530.

За наслідками перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 11.10.2018 р. №0051841406, згідно з яким за порушення вимог ч. 1 ст. 147, ч. 1 ст. 160 Митного кодексу України, п. 190.1 ст. 190, п.206.12 ст. 206 та п. 206.16 ст. 2016 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму зобов`язання з податку на додану вартість на 10 627 118, 19 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 656 779, 55 грн.

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Буковина" - вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним з таких підстав.

Позивач зазначає, що у МД від 17.02.2017 р. №125120107/2017/361212 у графі 42 для цілей митного оформлення було вказано фактурну вартість літака у розмірі 2 000 000 дол. США.

Згодом частина обладнання з літака була знята та реекспортована, в тому числі, і один з двигунів, а у графі 42 МД від 16.11.2017 р. №UA125100/2017/369530 для цілей митного оформлення вказано ціну літака у розмірі 30 000 дол. США.

Всього було рееспортовано обладнання на суму 36 140, 1 дол. США, тоді як в акті перевірки зазначено 31 190 дол. США.

Літак не було вивезено чи поміщено в інший митний режим станом на час завершення режиму переробки внаслідок обставин, за які позивач не відповідає.

Позивач зазначає про відсутність підстав для перевірки, а саме: з посиланням на ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України позивач зазначає про можливість митного контролю шляхом проведення документальної невиїзної перевірки після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Інші питання могли би бути перевірені лише під час виїзних документальних перевірок.

Головне управління ДФС у м. Києві не є органом доходів і зборів, суб`єктом митного контролю у розумінні Митного кодексу України, і перевірка проведена з перевищенням компетенції.

Відповідно до р. V Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 р. № 657, організація, координація та безпосереднє здійснення контролю за дотриманням вимог митного режиму переробки покладається на митницю оформлення, наявність, стан товарів, що перебувають у митному режимі переробки, а також їх цільове використання контролюються митними органами із застосуванням форм митного контролю, визначених статтею 336 Кодексу.

Таким чином, митний контроль за літаком здійснюється Київською митницею ДФС як митницею оформлення.

Додатково позивач посилається на протиправність наказу про призначення перевірки, у якому вказано лише предмет перевірки і не зазначено перерахованих у п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України підстав для проведення перевірки.

На порушення ч. 4 ст. 296 Митного кодексу України, згідно з якою митна вартість має визначатися на день застосування ставок митних платежів, база оподаткування не визначена, тоді як у графі 47 МД митна вартість не визначена, і на день оформлення МД ставки митних платежів до товару не застосовувались.

Також мала би бути визначена митна вартість не товару, а продукту переробки у стані на день застосування ставок митних платежів, тобто, станом на 03.09.2018 р.

Положення законодавства, зазначені в акті перевірки та оскаржуваному рішення, не наділяють відповідача правом донарахування спірних податкових зобов`язань та застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідач - Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Також відповідачем зазначено, що наказом ДФС України від 22.09.2016 р. №7892 повноваження проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи делеговано головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідно до п. 2 ст. 245 Митного кодексу України документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Тобто, перевірка за актом від 03.09.2018 р. за №1086/26-15-14-06-06/22838502 проведена Головним управлінням ДФС у м. Києві правомірно.

В акті визначено, що митна вартість MD-82 в цілях визначення податкового зобов`язання розраховано за виключенням вартості двигуна та частин (загальною фактурною вартістю 31 190 дол. США), що були реекспортовані до закінчення терміну митного режиму переробки за МД типу ЕК 11 АА від 10.04.2017 р. №UA100150/2017/391260 та від 27.04.2017 р. №UA125100/2017/363285, від 16.11.2017 р. №UA125100/2017/369530.

Додатково відповідач посилається на складений 22.03.2018 р. Київською митницею ДФС протокол про порушення митних правил №0172/12500/18 відносно керівника ПрАТ "Буковина" ОСОБА_1 за ст. 480 Митного кодексу України, а саме - через порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів, у тому числі, невивезення за межі України товарів, що переміщувалися через митний кордон України з метою переробки та/або продуктів їх переробки після закінчення строку переробки, та укладену мирову угоду про припинення провадження у справі про порушення митних правил №0272/12500/18 шляхом компромісу, згідно з якою визначено факт вчинення порушення, передбаченого ст. 480 Митного кодексу України та сплачено 17 000 грн. штрафу до бюджету.

Відповідач - Київська митниця Держмитслужби - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначив, що позивачем порушено термін здійснення реекспорту товару згідно зі ст. 160 Митного кодексу України, - до 01.02.2018 р., тому згідно з п. 206.16 ст. 206 Податкового кодексу України зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання, на яку було надане таке звільнення або умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування, що і визначено оскаржуваним рішенням.

Щодо ставки митного платежу, то вона також застосована правомірно - з огляду на вартість двигуна та частин (загальною фактурною вартістю 31 190 дол. США), що були реекспортовані до закінчення терміну митного режиму переробки за МД типу ЕК 11 АА від 10.04.2017 р. №UA100150/2017/391260 та від 27.04.2017 р. №UA125100/2017/363285, від 16.11.2017 р. №UA125100/2017/369530, оскільки на дату подання МД ставка ввізного мита становила 0%.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Згідно з наказом Головного управління ДФС у м. Києві від 20.07.2018 р. №11472 документальну невиїзну перевірку дотримання Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Буковина" вимог законодавства України з питань державної митної справи у обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, а також відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення під час митного оформлення товару "літак цивільної авіації DC-9-82 (модифікації MD-82), бортовий реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер НОМЕР_2)..." за митною декларацією від 17.02.2017 р. №125120107/2017/361212, про що складено акт від 03.09.2018 р. за №1086/26-15-14-06-06/22838502, проведено саме з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України.

Також в наказі міститься посилання на доповідну записку Департаменту аудиту Головного управління ДФС у м. Києві від 17.07.2018 р. №4587/26-15-14-06-06-17, в якому міститься посилання на лист Київської митниці ДФС від 03.07.2018 р. №4902/2/10-70-61-06-04, копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно з наведеним змістом приписів ч.1 ст.351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами.

Правові норми пункту першого частини другої цієї ж ст. 351 Митного кодексу України передбачають три самостійні підстави для призначення та проведення такої перевірки у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, а саме: за результатами аналізу електронних копій митних декларацій; на підставі інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів; з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Всупереч вказаним вимогам наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 20.07.2018 р. №11472 таких підстав не містить.

В той же час, доповідна записка підрозділу органу доходів і зборів підставою для призначення та проведення документальної невиїзної перевірки в порядку п. 1 ч. 1 ст. 351 Митного кодексу України не є.

Крім того, на час прийняття рішення про проведення такої перевірки товар продовжував перебувати в митного режиму переробки на митній території.

Більш того, відповідно до вимог ч.1 ст.160 Митного кодексу України митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим, а також у випадках, передбачених частиною другою цієї статті.

За приписами ч.2 ст.160 Митного кодексу України митний режим переробки на митній території припиняється органом доходів і зборів у разі конфіскації товарів або повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили.

Тобто, правовими нормами ст.160 Митного кодексу України не передбачено такої підстави для завершення чи припинення митного режиму переробки на митній території у зв`язку із закінченням терміну строків такої переробки товарів на митній території України.

За змістом ст. 152 Митного кодексу України органи доходів і зборів наділені правом на проведення перевірки саме товарів, ввезених для переробки на митній території України, а також продуктів їх переробки у будь-якої особи, яка здійснює операції з переробки таких товарів, а не митної декларації.

Таким чином, з наведених правових норм вбачається, що в наказі повинні бути наведені факти (аналіз, інформація, висновки), які свідчать про можливі порушення платником митного законодавства, і в розумінні вимог ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України можуть бути підставою для проведення цієї перевірки.

Відсутність такого посилання в наказі не відповідає меті перевірки, змісту прав платника податків, допускає можливість недосягнення перевіркою її мети, позбавляє можливості платника спростувати наявну у податкового органу інформацію про можливі порушення та надати посадовим (службовим) особам органів податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

В свою чергу, таке невиконання (нехтування) вимог Митного кодексу України щодо призначення та проведення невиїзної перевірки призводить до визнання її незаконною та відсутності правових наслідків.

Вказана правова позиція, висловлена судами під час розгляджу справи №806/3183/17, підтримана Верховним Судом у постанові від 23.07.2020 р. https://reyestr.court.gov.ua/Review/90590915

Згідно з вказаними положеннями ст. 351 Митного кодексу України орган доходів і зборів в праві приступити до проведення позапланового контрольного заходу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

При цьому, єдиною законодавчо визначеною підставою для проведення перевірки є наказ саме органу доходів і зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача повідомлено про проведення перевірки листом від 20.07.2018 р. №33793/10/26-15-14-06-06-16, в якому міститься посилання на наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 20.07.2018 р. №11472, проте, його копія не долучена згідно з переліком додатків, тоді як долучено лише повідомлення від 20.07.2018 р. №191/26-15-14-06-06, що підтверджує позивач у позові.

З огляду на відсутність у ст. 351 Митного кодексу України обов`язку разом з повідомленням направляти також копію наказу про проведення перевірки, суд не може погодитися з висновком позивача про порушення вимог ст. 351 Митного кодексу України у даному випадку.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що Головне управління ДФС у м. Києві не є органом доходів і зборів, внаслідок чого не мало права на призначення та проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.34-1 ст.4 Митного кодексу України, органами доходів і зборів є - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

За змістом п.1 Положення про державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. № 236, Державна фіскальна служба України (ДФС) - є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Відповідно до п.7 Положення ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.

Головне управління ДФС у м. Києві є утвореним в установленому порядку територіальним органом ДФС, а отже, мав право на призначення та проведення перевірки позивача на підставі п.п.2, 4 ч.3 ст.345, п.1 ч.2 ст.351 Митного кодексу України, внаслідок чого відповідні посилання позивача суд вважає необґрунтованими.

Стосовно посилання на протиправність наказу ДФС України № 792 від 22.09.2016 "Про проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи", суд зазначає наступне.

П. 1 вказаного наказу делеговано повноваження проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи головним управлінням ДФС в областях, місті Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Суд зазначає, що згідно з п.7 Положення № 236 ДФС здійснює повноваження як безпосередньо, так і через утворені в установленому порядку територіальні органи, тобто, в розумінні п.34-1 ст.4 Митного кодексу України Головне управління ДФС у м. Києві є органом доходів і зборів.

Відповідно, наказ ДФС України № 792 від 22.09.2016 не порушує вимоги Митного кодексу України як акту вищої юридичної сили, і у відповідача були повноваження на проведення перевірки, а посилання позивача в цій частині суд також вважає необґрунтованими.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення по суті суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 147, ч. 1 ст. 160, ч. 4 ст. 296 Митного кодексу України переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.

Митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим, а також у випадках, передбачених частиною другою цієї статті.

У разі нецільового використання товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних платежів, що діють на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення. Митна вартість товарів, їх кількість чи інші характеристики, що використовуються для визначення бази оподаткування, визначаються на день застосування ставок митних платежів.

Згідно з п. 190.1 ст. 190, п.206.12 ст. 206 та п. 206.16 ст. 206 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

До операцій із ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 23 Митного кодексу України.

У разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов`язана сплатити суму податкового зобов`язання, на яку було надане таке звільнення або умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування.

Особливості оподаткування операцій із ввезення з частковим звільненням від оподаткування товарів, що були поміщені в митний режим переробки на території України, регулюються правовими нормами п.206.12 ст.206 Податкового кодексу України та ч.4 ст.296 Митного кодексу України, а правові наслідки недотримання таких вимог - в п.206.16 ст.206 Податкового кодексу України.

Суд враховує, що приписами п.206.16. ст.206 Податкового кодексу України законодавець прямо зазначив, що у разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов`язана сплатити суму податкового зобов`язання, на яку було надане таке звільнення або умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування.

Тобто, законодавець чітко зазначив, що невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення митних режимів, є лише підставою для сплатити суму податкового зобов`язання, на яку було надане таке умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання такого умовного звільнення від оподаткування.

При цьому, вказані правові норми не наділяють контролюючий орган правом донарахування спірних податкових зобов`язань та застосування фінансових санкцій, передбачених ст.123 Податкового кодексу України.

За змістом ч.1 ст.295 Митного кодексу України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Зазначені в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні правові норми Податкового кодексу України не наділяють контролюючий орган правом чи обов`язком щодо нарахування (донарахування) вказаних митних платежів.

Більш того, відповідно до положень ч.1 ст. 303 Митного кодексу України у разі несплати або неповної сплати митних платежів у встановлений строк такі платежі стягуються в порядку та строки, визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладене оскаржуване рішення не відповідає вимогам щодо обґрунтованості, а перевірку, на підставі якого його винесено, призначено і проведено на порушення вимог законодавства.

Оскільки судом встановлено суттєві порушення як при проведенні перевірки, так і щодо застосування контролюючим органом положень Митного та Податкового кодексів України, суд не вважає за необхідне надавати оцінку посиланням позивача на невірне визначення суми податкового зобов`язання.

Також суд зазначає, що сама по собі обставина порушення позивачем терміну здійснення реекспорту товару згідно зі ст. 160 Митного кодексу України не заперечується позивачем.

Між тим, надані відповідачем протокол від 22.03.2018 р., складений Київською митницею ДФС, про порушення митних правил №0172/12500/18 відносно керівника ПрАТ "Буковина" ОСОБА_1 за ст. 480 Митного кодексу України, а саме - через порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів, у тому числі, невивезення за межі України товарів, що переміщувалися через митний кордон України з метою переробки та/або продуктів їх переробки після закінчення строку переробки, та мирова угода про припинення провадження у справі про порушення митних правил №0272/12500/18 шляхом компромісу, згідно з якою визначено факт вчинення порушення, передбаченого ст. 480 Митного кодексу України та сплачено 17 000 грн. штрафу до бюджету, фактично підтверджують наявність вказаного порушення, і є обов`язковими для адміністративного суду згідно з ч. 6 ст. 78 КАС України лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Встановлення вказаної обставини на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не впливає.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0051841406 від 11.10.2018р.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: Україна, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19) на користь Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина" (04116, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШУЛЯВСЬКА, будинок 7, код 22838502) судовий збір у розмірі 19 210 грн.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 26.04.2021 р.